Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СЕМІНАРСЬКЕ (ПРАКТИЧНЕ) ЗАНЯТТЯ №7-8



Тема 11. Оцінка вартості машин і обладнання

Тема 12.Трудовий потенціал та його оцінка

План

  1. Методичні підходи до оцінки машин та обладнання.
  2. Сутність та аналітична характеристика трудового потенціалу підприємства.
  3. Особливості вартісної оцінки трудового потенціалу.
  4. Ефективність використання трудового потенціалу.

 

Дайте відповідь на наступні тестові запитання:

1. Системна оцінка машин і обладнання має місце в разі:

а)визначення вартості міні-заводів і міні-фабрик;

б)передаванні декількох одиниць обладнання в оренду;

в)продажу одиниці обладнання;

г)визначення заставної вартості окремих машин і обладнання.

 

2. Якщо теоретично можливо зібрати обладнання власними силами із складових частин, що реалізуються на ринку, то для визначення вартості такого обладнання доцільно застосовувати метод:

а)розрахунку за ціною однорідного об'єкта;

б)поелементного розрахунку;

в)трендовий;

г)розрахунку за укрупненими нормативами.

 

3. Яка вартість з перерахованих нижче є оціненим грошовим еквівалентом, який може бути отриманий від продажу об'єкта при наявності достатнього періоду часу для адекватного маркетингу за умов зацікавленості в здійсненні угоди покупця та продавця?

а)ринкова вартість;

б)повна вартість заміщення;

в)залишкова ліквідаційна вартість;

г)страхова вартість.

4. Яка вартість з перерахованих нижче є вартістю відтворення нової точної копії об'єкта власності на базі нинішніх цін з використанням таких самих чи подібних матеріалів?

а)повна вартість заміщення;

б)обґрунтована ринкова вартість;

в)скрапова вартість;

г)повна вартість відновлення.

 

5. Метод, відповідно до якого вартість об'єкта визначається шляхом внесення поправок до цін продажу подібних земельних ділянок, - це :

а)метод капіталізації доходу;

б)метод зіставлення цін продажу аналогів;

в)метод скоригованих чистих активів;

г)індексний метод.

 

6. Що з нижче перерахованого не відповідає визначенню ліквідаційної вартості?

а)вартість, розрахована на основі реалізації активів підприємства по частинах;

б)різниця між виручкою від продажу активів підприємства та його зобов'язаннями;

в)вартість, що враховує індивідуальні вимоги конкретного інвестора;

г)вартість, розрахована для підприємства, що знаходиться в стані банкрутства.

 

7. Що з нижчепереліченого не входить у визначення інвестиційної вартості?

а)вартість для конкретного користувача;

б)суб'єктивна вартість;

в)найбільш ймовірна ціна за даними ринку;

г)вартість при визначених цілях інвестування.

 

8. Що з нижченаведеного не є об'єктом коригування при оцінці нерухомості методом порівняльного аналізу продажів?

а)наявність додаткових приміщень;

б)умови фінансування;

в)час продажу об'єкта-аналога;

г)функціональне призначення об'єкта оцінки.

 

9. В процесі визначення вартості обладнання, яке є об'єктом лізингу, застосовується оцінка:

а)«розсипом»;

б)«потоком»;

в)«групова»;

г)«системна».

 

10. В основі вартісної оцінки обладнання за ціною однорідного об'єкту є:

а)можливий дохід від експлуатації однорідного об'єкта;

б)повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;

в)цінова інформація про комплектуючі вузли однорідного об'єкта;

г)індекси зміни цін на групи однорідних об'єктів.

 

Методичні вказівки

Доходний підхід в оцінці машин і обладнання базується на оцінці очікувань інвестора та передбачає розрахунок поточної (дисконтованої) вартості доходів, які за прогнозами можуть бути отримані від володіння об'єктом.

Використання методів дохідного підходу передбачає здійснення розрахунків у такій послідовності:

1. Розрахунок чистого операційного доходу від функціонування виробничо-технологічної системи (підприємства в цілому, цеху або ділянки).

2. Визначення за допомогою методу залишку частини доходу, що може бути локалізований і співвіднесений з оцінюваними машинами й обладнанням.

3. Визначення вартості об'єктів машин і обладнання за допомогою методів дисконтування або капіталізації.

При використанні витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбання й установку. Цей підхід застосовується, в основному, під час оцінки спеціальних об'єктів, що не мають близьких аналогів. Базою розрахунків у цьому випадку, так само як і під час оцінки будівель і споруд, є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім коректується на величину сукупного зносу.

Під вартістю відновлення машин і обладнання розуміють вартість відтворення їх повної копії в поточних цінах на дату оцінки або вартість придбання нового об'єкта, цілком ідентичного (функціонально, конструктивно та параметрично) об'єкту оцінки в поточних цінах.

Вартість заміщення машин і обладнання - мінімальна вартість придбання аналогічного нового об'єкта в поточних цінах.

Витратний підхід до оцінки вартості (відновлення або заміщення) машин і обладнання реалізується в методах:

- розрахунку за ціною однорідного об'єкта ;

- поелементного (поагрегатного) розрахунку;

- індексному (трендовому);

- розрахунку вартості за укрупненими нормативами.

Метод розрахунку за ціною однорідного об'єкта заснований на коректуванні собівартості конструктивно подібного об'єкта виходячи з припущення, що величини собівартості виготовлення об'єкта оцінки й однорідного об'єкта формуються під впливом загальних виробничо-технологічних факторів.

Розрахунки за даним методом здійснюються в такій послідовності:

1) вибір об'єкта, однорідного з об'єктом оцінки за технологією виготовлення, використовуваними матеріалами, конструкції. Ринкова ціна такого об'єкта повинна бути відомою;

2) визначення рентабельності однорідного об'єкта. Для спрощення розрахунків припустимо приймати коефіцієнт рентабельності (К ) для продукції, що користується підвищеним попитом, в інтервалі 0,25 - 0,35; для продукції, що має середній попит - 0,1-0,25; для низькорентабельної продукції -0,05 - 0,1. Якщо ж об'єкт не користується попитом на ринку, то Крент = 0, а вартість такого об'єкта знаходитися на рівні його собівартості;

3) розрахунок повної собівартості однорідного об'єкта за формулою:

 

Сп = , (1)

 

де Сп - повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;

ПДВ - ставка податку на додану вартість;

ПП - ставка податку на прибуток;

К - показник рентабельності продукції;

Цод - ціна однорідного об'єкта.

4) розрахунок повної собівартості об'єкта оцінки. Для цього в собівартість однорідного об'єкта вносяться коректування, що враховують розходження в конструктивних параметрах об'єктів.

 

Сп = Сп , (2)

 

де Сп - повна собівартість виробництва оцінюваного об'єкта;

Коц, Код - конструктивний параметр об'єкта оцінки й однорідного об'єкта відповідно;

5) розрахунок повної відновлювальної вартості об'єкта оцінки (без ПДВ):

 

Воц = , (3)

 

де Воц - повна відбудовна вартість об'єкта оцінки.

Метод поелементного (поагрегатного) розрахунку використовується у випадках, коли гіпотетично оцінюваний об'єкт можна зібрати власними силами з наявних на ринку складових частин, ціни на які відомі. Застосування даного методу здійснюється в декілька етапів:

1. Складання переліку основних складових частин об'єкта оцінки (комплектуючих вузлів, агрегатів, блоків, пристроїв).

2. Збір цінової інформації за кожною складовою частиною та її приведення до дати оцінки (шляхом індексації).

3. Розрахунок повної собівартості об'єкта оцінки за формулою:

 

Сп = К +В , (4)

 

де Сп - повна собівартість об'єкта оцінки;

В - ринкова вартість і-го комплектуючого вузла, агрегату, блоку, пристрою;

К - кількість і-х комплектуючих вузлів, агрегатів, блоків, пристроїв;

В - вартість збирання.

4. Розраховується відновлювальна вартість об'єкта оцінки за формулою:

 

Воц = , (5)

 

де Воц - повна відбудовна вартість об'єкта оцінки.

Індексний (трендовий) метод оцінки. Застосування даного методу засновано на актуалізації базової вартості об'єкта оцінки (первісної балансової або відновлювальної вартості за попередньою переоцінкою) на дату оцінки за допомогою індексу зміни цін або динамічних рядів індексів цін для відповідної групи машин або обладнання за відповідний період.

 

Воц = Вбаз І, (6)

 

де Вбаз - базова вартість об'єкта;

І - індекс (динамічний ряд індексів) зміни цін.

Як індекси цін, що використовуються для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки, можуть застосовуватися: зведений індекс цін виробників промислової продукції, індекси інфляції, застосовувані для індексації вартості основних фондів, середні індекси цін по галузях і товарних групах, що розробляються Держкомстатом України, індекси загальної інфляції та валютні курси.

Метод розрахунку вартості за укрупненими нормативами дозволяє за наявності технологічної спільності серед різнотипних машин і обладнання розраховувати собівартість за єдиною методикою та єдиними укрупненими нормативами виробничих витрат. Під нормативами витрат розуміють відносні або питомі показники, що характеризують витрати будь-якого ресурсу на одиницю фактора, що впливає на ці витрати. Такі фактори вибираються залежно від специфіки об'єкта та його виробництва. Нормативи, що поєднують кілька статей витрат, вважаються укрупненими.

Після розрахунку відновлювальної вартості машин і обладнання на дату оцінки розраховується величина сукупного зносу: фізичного, функціонального та зовнішнього.

Для оцінки фізичного зносу використовуються методи строку життя або укрупненої оцінки технічного стану.

Процент фізичного зносу при застосуванні методу строку життя, як і при розрахунку зносу будівель і споруд, розраховується як відношення ефективного віку машин і обладнання до строку їх економічного життя.

Використання методу укрупненої оцінки технічного стану засновано на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеціальною оціночною шкалою (табл. 1).

Функціональний знос - втрата вартості об'єкта, викликана або появою більш дешевих машин і обладнання, або виробництвом більш економічних і продуктивних аналогів і визначається, як правило, експертно.

Зовнішній знос пов'язаний із втратою вартості об'єкта в результаті зміни стану зовнішнього середовища і визначається методом парних продажів як різниця в цінах продажів двох об'єктів, один з яких має ознаки зовнішнього зносу, а інший - ні.

 

Таблиця 1. Оціночна шкала для визначення фізичного зносу машин і обладнання

 

Фізичний знос, % Оцінка технічного стану Загальна характеристика технічного стану
0-20 Добре Ушкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента, і усуваються в період поточного ремонту.
21-40 Задовільне Елементи в цілому придатні для експлуатації, однак вимагають ремонту вже на даній стадії експлуатації.
41-60 Незадовільне Експлуатація елементів можлива лише за умов проведення ремонту
61-80 Аварійне Стан елементів аварійний. Виконання елементами своїх функцій можливе лише за умов проведення спеціальних охоронних робіт або повної заміни цих елементів
81-100 Непридатне Елементи знаходяться в не придатному до експлуатації стані

 

Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання, угоди з купівлі-продажу яких не є одиничними. Даний підхід реалізується в таких методах:

- прямого порівняння (ринкових порівнянь);

- статистичного моделювання ціни.

Метод ринкових порівнянь є найбільш універсальним і очевидним під час проведення оцінки машин і обладнання в умовах наявності ефективно функціонуючого ринку та різноманітної інформації про нього. Практичне застосування цього методу передбачає:

1. Аналіз ринку машин і обладнання та збір цінової інформації. Джерелами такої інформації можуть бути каталоги машин і обладнання, цінові довідники, газети, журнали, довідкові ціни, розповсюджувані через комп’ютерні мережі, біржові бюлетені, тендерна документація, періодичні виставки та ярмарки виробників машин і обладнання і т. ін.

2. Виявлення аналогів і визначення ступеня їх подібності з об'єктом оцінки. Основними вимогами, що висуваються до аналога, є його тотожність об'єкту оцінки за функціональним призначенням, повна кваліфікаційна подібність та часткова конструкторська подібність.

3. Внесення поправок до цін аналогів і одержання підсумкової ринкової вартості об'єкта оцінки за формулою:

 

В0 = Ван К1 К2 К І (7)

 

де Во - вартість об'єкта оцінки;

Ван - вартість аналога;

К К ...К - поправочні коефіцієнти;

І - індекс цін за період між датою оцінки і датою продажу аналога.

Розрахунок поправочних коефіцієнтів (Кj) на технічні параметри здійснюється за формулою (якщо j-а характеристика збільшує величину оціночної вартості об'єкта):

 

K = , (8)

 

де П(о) -а характеристика об'єкта оцінки;

П(а) -а характеристика аналога.

Метод статистичного моделювання ціни передбачає розгляд об'єкта оцінки як представника певної сукупності однорідних об'єктів з відомими цінами. Для цієї сукупності розробляється парна (однофакторна) або багатофакторна регресійна модель залежності ціни від одного або декількох споживчих параметрів. Одержана в результаті розрахунків середньостатистична ціна коректується за допомогою коректувальних коефіцієнтів.

З урахуванням наведеної інформації вартість вантажного автомобіля дорівнює капіталізованому доходу від його експлуатації, який може бути розрахований як різниця між доходом, що одержаний від функціонування бізнесу з транспортуванням вантажів узагалі, та доходом, що відноситься на будівлі.

Чистий операційний дохід за рік, що отримують від транспортування вантажів (ЧОД)

ЧОД = П * В * (Т – С)(9)

Чистий операційний дохід, що відноситься на будівлі (ЧОДб)

ЧОДб = Вб * Ккб (10)

Частка чистого операційного доходу, що отримують від експлуатації автомобіля (ЧОДа) за методом залишку становить

ЧОДа = ЧОД ЧОДб (11)

Вартість автомобіля (Ва) за методом капіталізації дорівнює

Ва = ЧОДа / Кка (12)

 

Завдання для самостійного розв’язку:

Завдання 1.

Визначити відновлювану вартість спеціальної шафи для збереження продукції в знесиленому середовищі. Шафа виготовлена за індивідуальним замовленням і на ринку обладнання аналогів немає. Габаритні розміри шафи 800×800×450мм.

Як однорідний об’єкт обрано медичну шафу, габаритні розміри якої дорівнюють 600×1100×2200 мм. Ціна медичної шафи 2000 грн. Коефіцієнт рентабельності для даної продукції, що користується попитом - 0,25. Ставка податку на прибуток – 25%, ставка податку на додану вартість – 20%.

Завдання 2

Оцінити вартість товарного знаку „Джерело”, власником якого є ПрАТ „Кристал”, якщо маркетингове дослідження показало, що за станом на дату оцінки відпускна ціна пакета (1л) ординарного натурального соку ПрАТ „Кристал” на 0,55 грн. перевищує відпускну ціну пакета соку підвищеної якості одного з рядових конкурентів (ПрАТ „Врожай”), якому він відповідає за своїми споживчими властивостями. Ставка ПДВ – 20%, ставка податку на прибуток – 25%. Фізичний обсяг продажів продукції ПрАТ „Кристал” під товарним знаком „Джерело” за рік, що передує даті оцінки, склав 154725 л. Коефіцієнт капіталізації – 30%.

Завдання 3

Підприємство володіє ноу-хау виробництва масляної фарби. Витрати на виробництво фарби без використання ноу-хау складають 1,5 грн. на 1 кг. При цьому 35% собівартості складають витрати праці. Обсяг продажів підприємства дорівнює 300 т фарби на рік. Ноу-хау дає можливість заощаджувати на кожному кілограмі фарби 0,3 грн. за рахунок використовуваних матеріалів і 15% трудових витрат. За прогнозами, ця перевага зберігатиметься протягом 4 років. Необхідно оцінити вартість ноу-хау при ставці дисконту 12%

Завдання 4

Об'єкт оцінки має повну вартість заміщення 500 тис. грн. Величина фізичного зносу об'єкту досягає 50 %, технологічне старіння складає 25 %, функціональне старіння – 10 % і економічне старіння – 20 %.

Необхідно визначити оціночну вартість об'єкту.

Завдання 5

Визначити вартість вантажного автомобіля вантажопідйомністю 10 т, який експлуатується на міжміських перевезеннях. Показники експлуатації об’єкту оцінки наведено в таблиці.

Таблиця

Показник Значення
1. Середній річний пробіг автомобіля, тис. км (П)
2. Середня вага транспортування вантажу на 1 км, т (В) 6,5
3. Тариф на перевезення (без ПДВ), грн. / т км (Т) 1,5
4. Собівартість транспортування (без амортизації), грн. / т км (С) 1,44
5. Вартість будівель (гараж та ремонтне господарство) на один автомобіль, тис. грн. (Вб)  
6. Ставка капіталізації для будівель, % (Ккб)
7. Ставка капіталізації для автомобіля, % (Кка)

 

 

Законодавча та нормативні література:

1. Господарський кодекс України. Відомості Верховної Ради України. – 2004 №19

2. Закон України «Про господарські товариства»: // Галицькі контракти. – 1998. - № 7.

3. Земельний кодекс України вiд 25.10.2001 № 2768-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27

4. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні" вiд 12.07.2001 № 2658-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 47, ст.251

5. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 № 784 – ХІV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 31, ст.440

6. Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.97 №525.

7. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.95 №213.

8. Методика оцінки вартості майна під час приватизації: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1554.

9. Методика оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Наказ Держкомзема від 29.08.97.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи": Наказ Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242.

11. Порядок оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Наказ Держкомзема від 27.11.97р.

12. Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів: Наказ Фонду державного Майна України та Державного Комітету з питань науки і технологій від 27.07.95 № 969/97.

Основна література:

13. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989.

14. Валдайцев .С.В. Оценка бизнеса и инновации. - М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003.

15. Венедиктова В.И. Гудвилл: Цена престижа фирмы. – Харьков: Консул, 1998. – 175 с.

16. Гавва В.Н., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. -

17. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. — К.: Вища шк., 2002. — 266 с.

18. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы: Учеб.пособие. – СПб.: Спец. литература, 2003. – 589 с.

19. Григорьев В.В. Методические положения по оценке предприятий и объектов недвижимости. – М.: Центр экономической реконструкции предприятий, 1995.

20. Григорьев В.В., Островкин И.М. Оценка предприятий: Имущественный подход: Учеб.-практ.пособие.- М.: Дело, 2000.-224с.

21. Грязнова А. Г., Федотова М.А., Эскиндаров М.А., Тазихина Т.В., Иванова Е.Н., Щербакова О.Н. Оценка стоимости предприятия (бизнеса). М.: Интерреклама, 2003. - 543 с.

22. Десслер Г. Управление персоналом. / Г. Десслер. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. 312 с.

23. Добикіна О.К. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

24. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посібник /За ред. Й.М. Петровича. – К.: Знання, КОО, 2001. – 405 с.

25. Економіка підприємств: Підр. / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

26. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів / Під ред. проф. Н.М. Ушакової. – К.: “Крещатик”, 1999. – 800 с.

27. Іщук С. О. Виробничий потенціал промислових підприємств: проблеми формування і розвитку Вид видання: Монографії Львів Ін-т регіональних досліджень НАН України 2006

28. Колот А. М. Мотивація персоналу: Підручник. — К.: КНЕУ, 2002.

29. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352с.

30. Круглова Н. Ю., Круглов М. И. Стратегический менеджмент. Учебник для вузов. М.: Издательство РДЛ. 2003. Львов В.С. Эффективное управление техническим развитием. – М.:Экономика, 1995 . – 255 с.

31. Круш П.В. Оцінка бізнесу. Навчальний посібник. .-К: ЦУЛ, 2004 г. -c. 264

32. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. – К., Кондор. – 2003. – 296с.

33. Основы управления персоналом / Под ред. Б.М.Генкина. – М.: Высш.шк., 1996. – 384 с.

34. Оценка машин, оборудования и транспортных средств: Учебное пособие/Под общей редакцией В.П. Антонова - М.: Институт оценки природных ресурсов, 2001.-392с.

35. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – К.: Наукова думка, 1993.

36. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой/ Богданова Т.А., Градов А.П. и др.; Под ред. Градова А.П. и Кузина Б.И. - СПб.: "Специальная литература", 2006. - 511с.

37. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 316с.

38. Хаггет П. Пространственный анализ в экономической географии. – М.: Перспектива, 1968.

39. Хикс Д.Р. Стоимость и капитал. – М.: Прогресс, 1999. – с.48.

40. Щербаков В.А., Щербакова Н.А. Оцінка вартості підприємства (бізнесу): М.: Омега-Л, 2006.- 288с.

Додаткова література:

41. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 635 с.

42. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 1997

43. Дєєва Н.М.Управління корпоративними фінансами. - Видавництво:Центр учбової літератури, 2007.- 200с.

44. Карлоф Б. Деловая стратегия. - М.: Прогресс, 1991

45. Крайник О. П. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Львів: ЛРІДУ НАДУ Інтелект-Захід, 2005. – 256 с. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 352 с.

46. Менеджмент и рынок: германская модель: Учеб. Пособие / Под ред. У. Рора, С. Домова. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 480 с.

47. Основы анализа и оценки бизнеса: Программа обучения оценщиков и преподавателей по оценке бизнеса. – М.: Институт экономического развития Мирового банка. – 202 с.

48. Старобинский Э.Е. Как управлять персоналом. – М.:ЗАО «Бухгалтерский бюллетень», 1997. – 336 с.

49. Харрисон Г.С. Оценка недвижимости: Учебное пособие / Пер. с англ. – М.: РИО Мособлплоиграфиздата, 1994.

Методична література:

50. Програма нормативної навчальної дисципліни "Потенціал і розвиток підприємства" напряму підготовки 6.030504 "Економіка підприємства", – Харків: ХІНЕМ. – 2009.

51. Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної та індивідуальної роботи студентів з дисципліни " Потенціал і розвиток підприємства " напряму підготовки 6.030504 "Економіка підприємства", – Харків: ХІНЕМ. – 2010.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.