Система управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства фірми

Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства – сукупність заходів по систематичному вдосконаленню виробів, пошуку нових каналів збуту і поліпшення після продажного сервісу. На підприємстві має бути розроблена певна стратегія конкурентоспроможності і передбачені заходи щодо всього виробничо-господарського комплексу. Варіанти стратегії можуть різнитися цілями, часовими параметрами, завданнями. Їх головна мета – забезпечення переваг над товарами конкурентів (стратегія створення нових виробів).

Різноманітними можуть бути фактори, що впливають на пошук переваг у конкуренції:

1. доступ до сировини, енергії, фінансів;

2. кадровий склад;

3. наявність розвинутої науково-виробничо системи виробничого і комерційного співробітництва.

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства використовують певні чисельні показники, які поділяються на 3 групи:

v показники, що характеризують ефективність виробничо-збутової діяльності;

v показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу;

v показники, що характеризують ефективність використання матеріальних активів і ліквідність підприємства.

До 1 –ої групи: характеризують співвідношення:

1. Чистого прибутку до чистих продажів (В-ПДВ-А_з);

2. Чистого прибутку до чистої вартості матеріальних активів (залишкової вартості);

3. Чистого прибутку до чистого оборотного капіталу (за рахунок власних коштів).

До 2 – ої групи:

1. Чистих продажів до чистої вартості матеріальних активів;

2. Чистих продажів до чистого оборотного капіталу;

3. Чистих продажів до матеріально-виробничих запасів;

4. Основного капіталу до матеріальних активів.

3 - я група аналізує співвідношення:

1. оборотного капіталу поточного боргу;

2. поточного боргу і матеріальних активів;

3. загального боргу і матеріальних активів;

4. поточного боргу і матеріально-виробничих запасів (характеризує ділову активність).

Важливе значення має аналіз витрат обігу, який здійснюється шляхом співвідношення збутових витрат і розмірів прибутку.

Комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства реалізується через використання методу інтегральної оцінки. Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності включає:

а) критерій, що виражає міру задоволення потреб споживачів, індекс конкурентоспроможності по товарній масі;

б) критерій ефективності виробництва чи індекс відносної ефективності виробництва.

К = І_т ∙ І_е

Критерій відображає співвідношення показників ефективності підприємства і конкурентів. Конкурентоспроможність об’єкту вимірюється кількісно, що дозволяє керувати її рівнем. Для вимірювання конкурентоспроможності треба знати корисний ефект об’єкту і об’єктів конкурентів за нормативний термін їх використання і сукупні затрати за життєвий цикл.

Корисний ефект – віддача проекту, інтегральний показник окремих показників якості. Якість – потенційний корисний ефект для декількох груп споживачів. Ступінь відповідності параметрів даного виробу параметрам еталону можна виразити як процентне співвідношення, маючи на увазі, що параметри еталону повністю задовольняють потреби споживачів. Для цього кожному параметрові треба побудувати певний параметричний індекс:

Рі – значення і –го споживчого параметру товару, який оцінюється_; Р_із – значення товару зразка.

Оцінка ступеня задоволення покупцем споживчими властивостями виробу в цілому може бути проведена за допомогою зведеного параметричного індексу:

n – кількість споживчих параметрів; A_i – вага і-го параметру, що виявлений групою експертів; J_i та J_р має бути <100%.

Параметричний індекс повинен мати 2 значення: 0 і 1, залежно від того чи відповідає цей параметр стандартам чи ні, 0 – повна втрата конкурентоспроможності.

Розрахунок зведеного параметричного індексу споживчих властивостей товару характеризує величину ефекту.

Оцінка конкурентоспроможності виробу за економічними параметрами:

v ціна виробу;

v затрати на транспортування і монтаж;

v ремонт і технічне обслуговування;

v кваліфікація персоналу;

v страхові внески, податки.

Оцінка здійснюється за зведеними індексами конкурентоспроможності за економічними параметрами, розрахунок яких аналогічний параметричним індексам:

1. Зведений параметричний індекс конкурентоспроможності за економічними параметрами:

n – число параметрів; A_i – вага певного економічного параметру;

2. Параметричний індекс конкурентоспроможності за економічними параметрами:

На основі зведених індексів базується загальний показник рівня виробу, як співвідношення зведеного споживчого індексу до зведеного індексу за економічними параметрами.

Якщо К>1, то виріб перевищує за конкурентоспроможність зразок, К=1 – однаковий рівень.

Поиск по сайту: