Методика визначення вартості потенціалу підприємства

Будь-яку вартість можна розглядати з позиції колишніх, сучасних, майбутніх результатів. Класифікацію методів оцінки можна провести відповідно до різних ознак, залежно від типів зв’язків ресурсів, процесів, результатів. Якщо оцінка проводиться з позиції понесених витрат на створення об’єкта чи земельного масиву, то вартість об’єкта оцінюється постфактум. Коли врахувати тільки теперішньої ситуації, то можна казати про поточну оцінку вартості об’єкта. У разі коли визначаємо майбутню корисність від господарського використання об’єкта, то обчислюють розміри чистого потоку капіталу, що отримає інвестор у майбутньому, вартість розраховується аналітиком апріорно.

Відповідно до цього з усієї різноманітності методів визначення вартості потенціалу відокремлюють три традиційних підходи:

1) витратний;

2) порівняльний;

3) результативний (дохідний).

За класифікаційну ознаку доцільно брати градації, що характеризують взаємозв’язок людини з результатами процесу виробництва, нити можуть бути три показники:

1) результати, прибуток, економічний ефект;

2) витрати;

3) сукупність результатів і витрати.

Розрізняють три групи результатів і витрат:

1) результативний;

2) витратний;

3) порівняльний (результативно-витратний).

Економічна суть підходів:

1) витратний (майновий) метод визначення вартості об’єкта за сумою витрат на його створення і використання (кошториси);

2) порівняльний (ринковий) визначається вартість об’єкта на основі співставлення з аналогами, які були об’єктами угод;

3) дохідний – оцінює вартість об’єкта на основі величини чистих грошових потоків від використання об’єкту.

Кожний з цих методів реалізується за допомогою специфічних методик, які залежать від об’єкта досліджень.

До витратних методів належать:

v метод поділу за компонентами;

v метод кількісної діагностики;

v метод обліку витрат на інфраструктуру;

v метод заміщення;

v метод індексації даних проектно-кошторисної документації.

До порівняльних методів належать:

v метод парних продаж;

v експертні методи порівняння;

v метод статистичних коригувань;

v метод мультиплікаторів порівняння.

До результативних:

v метод капіталізації доходу;

v метод дисконтування грошових потоків;

v метод залишкового доходу.

Сутність результатної оцінки потенціалу підприємства:

Результативний підхід базується на залежності вартості об’єкта оцінки від можливостей його ефективного використання, від його результативності. Це твердження випливає з думки, що потенційний власник не заплатить за об’єкт більше, ніж він очікує отримати його господарського використання. Оцінка потенціалу на результативно. Концепцією виходить з позиції корисних можливостей об’єкта. Результативний підхід користується поняттям “приплив капіталу” та “відплив капіталу” – cash-flow чи outflow.

Традиційне поняття грошового потоку cash-flow включає суму чистих доходів підприємства (ЧП) від усіх видів діяльності. Вагомою складовою є амортизаційні відрахування: ГП = Пч + А.

Традиційно розглядають дві моделі власного капіталу і для всього капіталу. Найтиповішими методами результативного підходу є:

1) капіталізація доходів;

2) дисконтування грошових потоків.

Метод дисконтування:

Передбачає, що земельна ділянка, будівля чи споруда і НА коштують стільки, скільки вони генерують економічних результатів. Загальний розрахунок проводиться за традиційною технологією дисконтування і порівняння грошових припливів і відпливів капіталу, щодо даного проекту.

CF⁺ - приплив капіталу підприємства за і-тий рік;

n – кількість прогнозованих періодів оцінки;

F_i – дисконтний множник, що визначається за попередньо встановленою ставкою r для базового року.

CF^- - відплив капіталу підприємства за певний рік.

Специфіка оцінки об’єкта залежить від дисконтної ставки.

Метод капіталізації (прибутковості):

Доцільно застосовувати для оцінки вартості підприємства як цілісного майнового комплексу, корпоративні права підприємства. В основу метода покладено тему про те, що інвестор, вкладаючи капітал у купівлю підприємства має отримувати доходи. Побудований на концепції теперішньої вартості майбутнього cash-flow.

ЧГП перераховується як сума ЧП, всіх видів нарахованої амортизації і приросту наявних коштів за рахунок вивільнення за іншими позиціями балансу.

ГП = ЧП + А + ∆Ок;

Згідно з цим методом вартість об’єкта оцінювання прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх ЧГП, які можна отримати в результаті експлуатації підприємства.

Капіталізовану вартість майбутніх доходів (ЧГП) визначають використовуючи три базові показники:

1) сума майбутнього чистого прибутку і амортизації;

2) ставку капіталізації;

3) ставку дисконтування;

4) період, на який вкладаються кошти в об’єкт оцінювання.

В основу визначення майбутніх ГП покладено дані про майбутні фінансові результати діяльності підприємства, які обчислюються як різниця між прогнозованими обсягами виручки від реалізації та витратами на виробництво і реалізацію продукції.

Труднощі, що пов’язані з використання цього методу зумовлюються тим, що в умо­вах нестабільного розвитку економіки важко спрогнозувати фінансові результати. У практиці найпоширенішими є 2 підходи до прогнозування майбутньої прибутковості:

1) метод укрупнених розрахунків, зміни базового рівня витрат, базової рентабельності з урахуванням показників попереднього періоду;

2) аналітичний – ґрунтується на прогнозних оцінках обсягу збуту продукції та рівня витрат.

Іншою проблемою є правильне визначення ставки дисконту, за якою майбутня вартість ГП приводиться до теперішньої вартості. Ставки дисконтування обчислюються згідно з середньою ставкою позичкових капіталів на ринку з урахуванням інфляції. Визначаючи період, на який вкладаються кошти в об’єкт оцінки, треба враховувати, що він може бути нескінченним, на практиці виходять із корисної експлуатації об’єкта.

Теперішня вартість майбутніх ГП, капіталізована вартість підприємства визначається за залежністю:

cash-flow – чистий грошовий потік за період експлуатації;

і - ставка дисконтування.

Якщо оцінювання об’єкта здійснюється за методом капіталізованої вартості, то у звіт про оцінювання вартості майна включається:

1) Валові і чисті потоки від використання об’єкта оцінювання з урахуванням обмежувальних вимог нового власника;

2) Ставки капіталізації за об’єкт оцінювання з урахуванням не ризикованої %-ної ставки, надбавки за ризик та ліквідності об’єкта оцінювання;

На практиці комбінують метод витрат з методом комбінованої вартості, використовуючи метод середньої оцінки, здобутий в результаті використання методів витрат і капіталізації економічний ефект підсумовується і ділиться на два.

За умови ризикованості проектів коефіцієнт чи ставка капіталізації визначається як сума ставки дисконту та ставки (норми) відшкодування капіталу.

Поиск по сайту: