 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
ШЛУНКА З ВИКОРИСТАННЯМ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ПОДРАЗНИКА»
Мета: діагностична: визначення секреторної функції шлунка. Показання: хронічні гастрити, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки в стадії ремісії. Протипоказання: схильність до шлунково-кишкових кровотеч, стенокардія, гіпертонічна хвороба, загострення гастриту та виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, розширення вен стравоходу. Місце проведення: кабінет зондування. Підготувати необхідне: стерильні:гумові рукавички, маску, лоток, шлунковий зонд (тонкий), шприци 2 мл, 20 мл, ватні кульки, марлеві серветки; пінцет в дезрочині; бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, дистильовану воду, 0,9% розчин натрію хлориду, 70° етиловий спирт, 1% розчину димедролу в ампулах, парентеральні подразники (0,1% розчину гістаміну або 0,025% розчину пентагастрину), рушники, штатив з пробірками або ємкість 250 мл - 9 флаконів, направлення в лабораторію, фартух, контейнер, ємкості з дезрозчинами. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення. 2. Вимийте руки, обробіть спиртом, одягніть маску, гумові рукавички, фартух. 3. Запропонуйте пацієнту сісти на стілець так, щоб він упирався спиною в його спинку, одягніть на нього фартух, дайте рушник. 4. Протріть рукавички спиртом. 5. Візьміть тонкий стерильний шлунковий зонд, відміряйте відстань, на яку слід ввести зонд пацієнту (від різців до пупка), не торкаючись при цьому зондом одягу. 6. Змочіть стерильний зонд теплою перекип'яченою водою або водою дистильованою. 7. Запропонуйте пацієнту широко відкрити рот, висунути язика, протяжно вимовити звук "А-а-а". 8. Заокруглений, змочений кінець тонкого зонда покладіть пацієнту на корінь язика та попросіть його зробити ковток. 9. Порадьте пацієнту зробити глибокий вдих носом, за ним ковток. В цей момент обережно введіть зонд у глотку, стравохід і в шлунок (до відповідної мітки - 45-50 см). 10. Приєднайте до вільного кінця зонда шприц ємкістю 20 мл, видаліть вміст шлунка, від'єднайте заповнений шприц від зонда і злийте вміст у перший флакон або пробірку, зробіть позначку: I порція. Це є порція «натще». 11. Після отримання порції «натще» через 15 хвилин отримайте II порцію, ще через 15 хв. - III порцію. 12. Після III порції за допомогою стерильного шприца введіть пацієнту підшкірно 1 мл 1% розчину димедролу, щоб уникнути алергічної реакції на гістамін. 13. Продовжуйте відсмоктувати ще 2 порції (IY та Y) через 15 хв. кожну. Ці 4 порції (II-III-IY-Y) - становлять базальну секрецію. 14. Після отримання Y порції введіть пацієнту підшкірно 0,1% розчин гістаміну із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла пацієнта. 15. Через 15 хв. після введення подразника відсмоктуйте протягом 1 години ще 4 порції шлункового вмісту через 15 хв. кожну. Ці 4 порції (YI, YII, YIII, IX) становлять «максимальну (стимульовану) секрецію». 16. Після отримання 9-ти порцій шлункового вмісту видаліть зонд із шлунка через рушник. 17. Запитайте у пацієнта про його самопочуття. 18. В лабораторію доставте 9 порцій шлункового вмісту, пронумеруйте кожну порцію, вказавши прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, адресу чи відділення стаціонару. 19. Продезінфікуйте використане оснащення. 20. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: 1. Гістамін - це фізіологічний і найсильніший збудник шлункової секреції. Перед тим, як його вводити потрібно обов'язково врахувати протипоказання. 2. Протипоказання до введення гістаміну є: гіпертонічна хвороба, алергічні захворювання, бронхіальна астма. 3. Якщо димедрол не вводився, попередити пацієнта, що на гістамін може бути реакція у вигляді почервоніння шкіри (частіше місцевого характеру), відчуття жару, тахікардії, яка з часом має пройти. Увага! 1. При передозуванні гістаміну або при підвищеній чутливості до нього після введення можуть розвинутись колапс і анафілактичний шок. АЛГОРИТМ №47 «ЕКСПРЕС-МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОЇ рН-МЕТРІЇ» Мета: діагностична. Показання: призначає лікар. Протипоказання: визначає лікар. Місце проведення:лікувальний заклад, Підготувати необхідне: стерильні: лоток, рН-мікрозонд, ватні кульки, гумові рукавички; 70 % етиловий спирт, іонометр універсальний, буферні розчини. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення. 2. Запропонуйте пацієнту сісти на стілець і обпертись об спинку. 3. Здійсніть гігієнічне миття рук, одягніть стерильні гумові рукавички. 4. Уведіть фіксатор-слиновідвід у ротову порожнину пацієнта, який він буде утримувати губами. 5. По каналу слиновідводу введіть мікрозонд на глибину 40 см від нижніх різців. При введенні зонда на перші 10-15 см підтягніть мандрен назовні на 10 см. Це полегшує його введення. 6. Потім мандрен уведіть до упору, цим самим збільшується жорсткість зонда, що важливо на рівні шлунково-стравохідного переходу, кардіального та субкардіального відділів шлунка (глибина введення 40-45 см). 7. Після цього знову вийміть мандрен назовні на 10 см, що збільшує еластичність зонда і полегшує його просування до виходу із шлунка. 8. Приєднайте зонд до вимірювального приладу (іонометр ЕВ-74 та ін.). 9. Реєструйте рН за шкалою іононометра на глибині 40 см. 10. Вимірюйте рН через кожний 1 см на всьому протязі шлунка від входу до виходу (від 40 до 60 см), реєструйте рН за шкалою іонометра. 11. Зондування проводьте повільним проштовхуванням зонда з реєстрацією рН через кожний 1 см до початкової глибини введення зонда – 40 см. 12. Після цього зонд вийміть. 13. Запитайте у пацієнта про його самопочуття. 14. Продезінфікуйте використане оснащення. 15. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. АЛГОРИТМ №48 «ДУОДЕНАЛЬНЕ ЗОНДУВАННЯ» Мета: діагностична та лікувальна. Показання: хронічний холецистит в стадії ремісії, жовчнокам’яна хвороба, дискінезії жовчовивідних шляхів, стани, які супроводжуються застоєм жовчі. Протипоказання: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, варикозне розширення вен стравоходу, вагітність, серцева декомпенсація. Місце проведення:кабінет зондування лікувального закладу. Підготувати необхідне: стерильні: гумові рукавички, маску, ватні кульки, марлеві серветки, лоток, дуоденальний зонд, скляну трубку - перехідник, гумову трубку довжиною 40-50 см для продовження зонда, шприци ємкістю 2, 10 мл з голками, шприц 20 мл - без голки, пробірку з пробкою; штатив з пробірками або флакони, грілку, валик із ковдри або подушки, ентеральні подразники: 33% розчин магнію сульфату - 40-60 мл, 40% розчин глюкози - 50 мл, 40% розчин ксиліту або сорбіту - 50 мл, кукурудзяна олія - 50 мл; спазмолітики: но-шпа, платифілін в ампулах, 70° етиловий спирт у флаконі, ємкості з дезрозчинами, фартух, водяну баню, водний термометр. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення. 2. Уточніть у пацієнта, чи виконав він ваші рекомендації. 3. Запропонуйте пацієнту сісти на стілець так, щоб він упирався спиною в його спинку, шию та груди накрийте фартухом, рушником. 4. Вимийте руки, обробіть спиртом, одягніть маску, гумові рукавички, фартух. Протріть рукавички спиртом. 5. Візьміть тонкий стерильний дуоденальний зонд, відміряйте відстань на яку слід ввести зонд пацієнту. Від різців до пупка – перша мітка на зонді та додайте відстань від різців до мочки вуха – друга мітка на зонді. 6. Змочіть стерильний дуоденальний зонд теплою перекип'яченою водою або дистильованою водою. 7. Запропонуйте пацієнту широко відкрити рот, висунути язика, протяжно вимовити звук «А-а-а». 8. Заокруглений, змочений кінець тонкого зонда покладіть пацієнту на корінь язика та попросіть його зробити ковток. 9. Порадьте пацієнту зробити глибокий вдих носом, за ним ковток. В цей момент обережно введіть зонд у глотку, стравохід і в шлунок (до першої мітки) та перевірте, чи він потрапив у шлунок. 10. Далі пацієнту запропонуйте ходити по кімнаті 15-20 хвилин і повільно проковтувати зонд до другої мітки. 11. Покладіть пацієнта на правий бік на кушетку без подушки, під таз покладіть валик, а під праве підребер'я - грілку. 12. Зонд опустіть у флакон або пробірку (порція А). 13. Після одержання порції А пацієнта покладіть на спину, приєднайте до зонда циліндр шприца ємкістю 20 мл і, використовуючи його як лійку, залити в нього 40-50 мл підігрітий на водяній бані до температури +38°-40° один із ентеральних подразників. 14. Після введення подразника, зав'яжіть вільний кінець зонда на 5-7 хвилин, протягом яких пацієнт лежатиме на спині. 15. Через 5-7 хвилин розв'яжіть зонд, пацієнта покладіть на правий бік, під бік підкладіть теплу грілку, вільний кінець зонда опустіть у флакон, починає надходити порція В із жовчного міхура. 16. Порцію В ще слід зібрати на лямблії та у стерильну пробірку з пробкою на бактеріологічне дослідження і дослідження на чутливість до антибіотиків. 17. При появі жовчі світло-жовтого кольору, переставте вільний кінець зонда у третій флакон або чисту пробірку – це буде порція С. 18. Після отримання порції С видаліть зонд через рушник. 19. Запитайте пацієнта про його самопочуття. 20. Промаркіруйте флакони відповідно порціям жовчі (А,В,С), вкажіть прізвище, ім'я, по батькові пацієнта і доставте флакон в лабораторію у спеціальному ящику. 21. Продезінфікуйте використане оснащення. 22. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: Напередодні: 1. Порекомендуйте пацієнту за 2-3 дні до проведення дуоденального зондування виключити з харчового раціону продукти, що сприяють виникненню метеоризму: бобові, капуста, картопля, молоко, чорний хліб, солодощі та інше: v о 18-19 годині дати пацієнту випити атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату) в невеликій кількості води; v для покращення відходження жовчі пацієнту перед сном запропонувати з'їсти ложку меду; прикласти теплу грілку на праве підребер'я; v попередити пацієнта, що дослідження проводиться натще; v запропонувати пацієнту взяти з собою рушник. 2. При появі позивів на блювання, пацієнту порадьте зробити глибокий вдих і затримати дихання, затискуючи зонд губами. 3. Поява рідини світло-жовтого кольору свідчить про виділення порції А із дванадцятипалої кишки, яка має лужну реакцію. Порція А - це дуоденальна жовч (суміш жовчі, панкреатичного і кишечного соку); виділяється вона протягом 20-30 хв. в середньому об'ємі 15-40 мл. 4. Поява більш густої і в'язкої жовчі темно-маслинового кольору - порція В. Виділяється вона протягом 20-30 хв. в середньому об'ємі 30-60 мл. 5. Порції С виділяється 15-20 мл. протягом 20-30 хв. 6. При відсутності виділення першої порції жовчі (порції А), необхідно ввести пацієнту підшкірно один із спазмолітиків (но-шпа, платифілін та інші), щоб зняти спазм жовчних шляхів і сприяти відтоку жовчі.
АЛГОРИТМ №49 «ЗБИРАННЯ СЕЧІ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ» Мета: діагностична. Показання: захворювання нирок і сечовивідних шляхів. Протипоказання: визначає лікар. Місце проведення: клінічна лабораторія. Підготувати необхідне: чисту суху посудину зі світлого скла ємкістю 200 мл, скляну суху банку об’ємом 3 л з етикеткою, скляну паличку, стерильну пробірку з ватно-марлевим корком, гумові рукавички, сечоприймач, корнцанг, судно, катетер, направлення в лабораторію. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта, поясніть мету дослідження сечі. 2. Попередьте пацієнта, щоб він провів туалет зовнішніх статевих органів. 3. Лежачому пацієнту необхідно дати: жінці – чисте сухе судно, а чоловікові -сечоприймач. 4. Збирати сечу треба в чистий сухий скляний посуд. І. Збирання сечі для загального аналізу: 1. Для аналізу зберіть у пацієнта 150-200 мл сечі, краще з першого сечовипускання після ночі, тому що вона найбільш концентрована. 2. Заповніть направлення в лабораторію і відправте сечу в лабораторію. ІІ. Збирання сечі на діастазу, амілазу: 1. Для дослідження зберіть у пацієнта 50 мл свіжевипущеної теплої сечі, 2. Заповніть направлення в лабораторію і відправте сечу негайно в лабораторію. ІІІ. Збирання сечі для визначення добового діурезу: 1. Збирайте сечу протягом доби у приготовлену посудину (першу порцію сечі о 6 годині ранку пацієнт випускає в туалет, а всі інші порції, до 6 години наступного ранку, збирає в приготовлений посуд). 2. Випишіть направлення та відправте сечу в клінічну лабораторію. 3. Запишіть результат в температурний листок. ІV. Дослідження сечі на наявність глюкози: 1. Запропонуйте пацієнту збирати сечу протягом доби. Пацієнту пропонують о 6-й годині спорожнити сечовий міхур, а потім до 6-ї години ранку наступного дня збирати сечу. 2. Збирати сечу слід в спеціально виділений сечоприймач, який потрібно тримати в прохолодному місці. 4. Перед відправленням до лабораторії визначте і запишіть добовий діурез, перемішайте добову сечу, щоб рівномірно розподілився осад, що містить кристали солей і формені елементи, і лише після цього відлийте в чисту суху посудину 200 мл сечі для дослідження. 5. Заповніть направлення в лабораторію і відправте сечу в лабораторію. V. Збирання сечі за методом Аддіс-Каковського: 1. Попросіть пацієнта о 22 годині звільнити сечовий міхур і протягом ночі не випускати сечу. 2. Порекомендуйте пацієнтові о 8 годині ранку випустити сечі у підготовлену банку. 3. Випишіть направлення та відправте сечу в клінічну лабораторію. Примітка: 1. Якщо пацієнт протягом ночі виділяє сечу, її потрібно збирати у визначену посудину, додавши в неї 4-5 крапель формальдегіду, щоб запобігти розпаду формених елементів. Увага!За допомогою даного методу підраховують кількість формених елементів у добовій сечі. VІ. Збір сечі за методом Амбурже: 1. Запропонуйте пацієнтові вранці звільнити сечовий міхур в унітаз. 2. Виділену сечу протягом наступних 3-х годин, зберіть у чисту посудину. 3. Випишіть направлення та відправте сечу в клінічну лабораторію. Увага!За допомогою даного методу визначають «хвилинну лейкоцитурію» - кількість формених елементів, що виділяються з сечею за 1 хв. VІІ. Збір сечі за методом Нечипоренком 1. Попередьте пацієнта, щоб зібрав середню порцію струменя сечі в банку (першу і останню порції - випустив в унітаз), в кількості 3-5 мл. 2. Випишіть направлення та відправте сечу в клінічну лабораторію. Увага!За допомогою даного методу визначають кількість формених елементів в 1 мл осаду сечі.. VІІІ.Збирання сечі для бактеріологічного дослідження: 1. Для дослідження необхідно зібрати 10 мл сечі, зібраної в стерильну пробірку з ватно-марлевим корком, за допомогою стерильного катетера. 2. Випишіть направлення та відправте сечу в клінічну лабораторію. ІX. Збирання сечі на 17-кетостероїдів: 1. За 2-3 дня до дослідження виключити з раціону пацієнта буряки, моркву, полівітаміни – все, що забарвлює сечу. 2. Сечу необхідно збирати на протязі доби. 3. У лабораторію відправляють із добового діурезу 50 мл ретельно перемішаної сечі. 4. Випишіть направлення та відправте сечу в клінічну лабораторію. Запам`ятайте! 1. Усе використане оснащення дезінфікують. 2. Відправляють біоматеріал у лабораторію з дотриманням санітарно- протиепідемічного режиму. 3. У відповідній медичній документації роблять позначку.
АЛГОРИТМ №50 «ЗБИРАННЯ СЕЧІ ЗА МЕТОДОМ ЗИМНИЦЬКОГО» Мета: діагностична: визначення концентраційної та видільної функції нирок. Показання: гострі та хронічні захворювання нирок, гіпертонічна хвороба, шокові стани. Протипоказання: визначає лікар. Місце проведення:лікувальний заклад. Підготувати необхідне: урометр, циліндр, 8 сухих чистих флаконів ємкістю 250-400 мл з кришками, етикетки. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження. 2. Попередьте пацієнта, щоб о 6 год. ранку він звільнив сечовий міхур. 3. Поясніть пацієнту, що до 6 год. ранку наступного дня він збирає сечу послідовно у 8 слоїків. 4. Кожні 3 год. він мочиться у відповідні ємкості один або декілька разів. 5. Вночі медична сестра повинна будити пацієнта кожні 3 години. 6. Якщо не вистачає об'єму одного флакона, видайте додатковий із зазначенням номера порції. 7. Вранці наступного дня всі слоїки відправте в лабораторію, також треба відправити ті флакони, що не були заповнені. 8. Спитайте пацієнта про його самопочуття. 9. Продезінфікуйте використане обладнання. 10. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: 1. За добу до обстеження лікар відміняє сечогінні препарати. 2. Денні порції збирають з 6 до 18.00 години. Додаток №1Оцінка результатів дослідження: 1. В нормі денний діурез становить 2/3 або 3/4 від добового. 2. Питома вага різних порцій сечі коливається в значних діапазонах (1003 - 1030), коливання між порціями не менше 4-х одиниць. 3. Добовий діурез в нормі складає приблизно 1,5 л, що становить 70 - 75% від кількості випитої пацієнтом рідини.
АЛГОРИТМ №51 «ВИЗНАЧЕННЯ ВОДНОГО БАЛАНСУ» Мета: діагностична. Показання: пацієнтам з хронічною серцевою та нирковою недостатністю. Протипоказання: визначає лікар. Місце проведення:лікувальний заклад. Підготувати необхідне: мірний посуд для вимірювання вжитої і виділеної рідини, ваги. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження та отримайте згоду на її проведення. 2. Протягом усієї доби, починаючи з 6 години ранку, фіксуйте кількість випитої пацієнтом рідини. 3. Врахуйте кількість рідини введеної парентерально. 3. Збирайте сечу протягом доби у приготовлену посудину (першу порцію сечі о 6 годині ранку пацієнт випускає в туалет, а всі інші порції, до 6 години наступного ранку, збирає в приготовлений посуд). 4. Визначте водний баланс по співвідношенню прийнятої рідини та виділеної за добу сечі. 5. Продезінфікуйте використане обладнання. 6. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: 1. У вжиту рідину враховуйте рідку частину перших справ. 2. Масу вжитих фруктів та овочів прийміть повністю за кількість спожитої рідини. 3. Добовий діурез в нормі повинен становити не менше 75-80% від усієї прийнятої за добу рідини. Увага!1. Якщо пацієнт виділяє за добу набагато менше сечі, ніж вживає рідини, то це від’ємний діурез. 2. Якщо пацієнт протягом доби виділяє сечі більше кількості випитої рідини, то це позитивний діурез. АЛГОРИТМ №52 «ЗБИРАННЯ КАЛУ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ» Мета: діагностична. Показання: захворювання органів травлення, можливі глистяні інвазії та кровотечі із травного каналу. Протипоказання: визначає лікар. Місце проведення: лікувальний заклад. Підготувати необхідне: шпателі, сухі чисті скляні посудини з широким горлом та кришкою, гумові рукавички, направлення в лабораторію, судно, стерильна пробірка з ватним тампоном на металевому стрижні. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження та отримайте згоду на її проведення. Збирання калу для копрологічного дослідження: 1. Переведіть пацієнта за 4-5 днів до лабораторного дослідження на сувору дієту. 2. Забороніть вживати препарати заліза, вісмуту, таніну, барію, атропіну, пілокарпіну, карболену, касторової та вазелінової олії. 3. Одягніть гумові рукавички. 4. Наберіть у суху чисту посудину шпателем 5-10г свіжевиділеного калу з трьох різних місць калової маси. 5. Випишіть направлення та відправте в лабораторію зібраний матеріал. 6. Продезінфікуйте використане обладнання. 7. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Увага!Якщо пацієнту призначений постільний режим, кал спочатку зберіть у підставлене під нього судно і прослідкуйте, щоб пацієнт у те судно не мочився. Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів: 1. Одягніть гумові рукавички. 2. Візьміть шпателем 30-50г ранкового свіже виділеного (теплого) калу трьох різних місць калової маси, перенесіть у суху чисту посудину і закрийте кришкою. 3. Випишіть направлення та відправте в лабораторію зібраний матеріал. 4. Продезінфікуйте використане обладнання. 5. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: Після проведеного протигельмінтного лікування в лабораторію доставте усю порцію калу. Збирання калу для лабораторного дослідження на наявність прихованоїкрові: 1. Переведіть пацієнта за 4-5 днів до лабораторного дослідження на сувору дієту. 2. Забороніть вживати препарати заліза, брому і йоду, м’ясо, рибу, печінку, ікру, гречану крупу, яєчні страви, всі зелені овочі, помідори, яблука, гранати. 3. Порекомендуйте пацієнту не чистити зуби, а проводити туалет ротової порожнини іншими способами. 4. Одягніть гумові рукавички. 5. Візьміть шпателем 5-10 г ранкового свіжевиділеного калу з різних місць калової маси, перенесіть у суху чисту посудину і закрийте кришкою. 6. Випишіть направлення та відправте в лабораторію зібраний матеріал. 7. Продезінфікуйте використане обладнання. 8. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Бактеріологічне дослідження калу: 1. Попросіть пацієнта лягти на лівий бік із зігнутими в колінах ногами. 2. Візьміть стерильну дротину петлю чи ватний тампон, намотаний щільно на металеву петлю. 3. Розведіть лівою рукою сідниці пацієнта, а правою обережно обертальними рухами введіть у задній прохід на глибину 8-10 см стерильну ректальну трубку абр тампон на металевому стержні, намагаючись при цьому зняти зі стінки кишки шматочки калу. 4. Витягніть обережно петлю з заднього проходу. 5. Не торкаючись стінок, опустіть петлю у пробірку. 6. Випишіть направлення та відправте в лабораторію зібраний матеріал. 7. Спитайте пацієнта про його самопочуття. 8. Продезінфікуйте використане обладнання. 9. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації.
АЛГОРИТМ №53 «ЗБИРАННЯ ХАРКОТИННЯ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ» Мета: діагностична. Показання: виявлення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, виявлення мікобактерій туберкульозу, для бактеріологічного дослідження та загального клінічного аналізу. Протипоказання: визначає лікар. Підготувати необхідне: контейнер для забору харкотиння з кришкою, дезрозчини (2% розчин питної соди), розчину фурациліну 1:5000, блідо-рожевого розчину калію перманганату, чашку Петрі, вощаний папір, направлення в лабораторію. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. Отримайте згоду на проведення дослідження. І. Збирання харкотиння для загального аналізу: 1. Зібрати харкотиння для аналізу вранці натще. 2. Порекомендуйте пацієнту почистити зуби і прополоскати рот водою, а потім розчином фурациліном, або блідо-рожевим розчином калію перманганату. 3. Попросіть пацієнта сплюнути слину. 4. Порекомендуйте зробити 2-3 глибоких вдиху для стимуляції кашлю. 5. Відкашляти харкотиння і сплюнути в приготовлений сухий, чистий контейнер. 6. Спитайте пацієнта про його самопочуття. 7. Напишіть направлення і відправте протягом 2 годин банку з харкотинням в лабораторію. 8. Продезінфікуйте використане обладнання. 9. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: 1. До відправлення в лабораторію харкотиння зберігати в прохолодному місці. ІІ. Забір харкотиння на виявлення мікобактерій туберкульоза: Графік забору харкотиння: І зразок – пацієнт здає при зверненні в лікувальну установу під наглядом медпрацівника. ІІ зразок – здає на другий день вдома вранці в контейнер, отриманий в перший день і приносить в лікувальну установу. ІІІ зразок – здає в лікувальній установі під наглядом медпрацівника на другий день, коли приніс ІІ зразок. Умови збору харкотиння: 1. Харкотиння збирають в спеціально пристосованій кімнаті з доброю вентиляцією. Якщо такої можливості немає, збирати харкотиння треба в порожній кімнаті, яку використовують тільки для забору харкотиння, з відкритими вікнами. 2. Збирати харкотиння можна і на вулиці. На двері кімнати треба повісити знак, забороняючий вхід в кімнату іншим пацієнтам чи членам родини пацієнта, а також нагадуючий медпрацівникам про необхідність користування масками (Типове положення про пункт збору мокротиння лікувально-профілактичного закладу. Затверджено Наказом МОЗ України № 50 від 06.02. 2006 р.). 3. Об’єм зібраного харкотиння має складати 3-5 мл. Збирати харкотиння необхідно в спеціальні контейнери об’ємом 35-50 мл з широким отвором (d 35 мм), виготовлені з прозорого матеріалу, щоб кількість та якість зібраного зразка можна було оцінити не відкриваючи кришку і таким чином зменшити ризик зараження медпрацівника лабораторії. 4. Контейнер має бути виготовлений із міцного матеріалу та щільно закриватись. 5. Медпрацівник, який відправляє зразки харкотиння в лабораторію, повинен правильно нанести манкіровку (ідентифікаційний номер) на зовнішню сторону контейнера. 6. Якщо контейнер з харкотинням відправляється в лабораторію зразу, то його необхідно помістити в спеціальний бікс для транспортування. Якщо харкотиння відправляють не відразу після забору, то матеріал зберігається в холодильнику при температурі +40 С не більше 7 діб. 7. Перед відправленням зразків в лабораторію заповнюється направлення для проведення аналізу харкотиння (ТБ 05). Всі три зразки харкотиння, які зібрав один хворий, повинні супроводжуватися одним направленням ТБ 05. Для кожного бікса складається Опис зразків харкотиння (ТБ 05а). Примітка: Пам`ятка для пацієнта по збору зразка харкотиння: 1. Краще за все збирати харкотиння вранці і натще. 2. Якщо Ви збираєте харкотиння вдень – прополощіть рот, щоб залишки їжі не попали в контейнер. 3. В спеціально відведеному місці сядьте на стілець напроти відкритого вікна. 4. Зробіть глибокий вдих, затримайте дихання протягом декількох секунд, потім повільно видихніть. Повторіть вправу ще раз. 5. Після цього зробіть третій глибокий вдих і різко видихніть (тільки такий видих викличе істотний кашель). 6. Відкашляйте харкотиння і сплюньте його в контейнер. 7. Щільно закрийте кришку контейнера. 8. Вимийте руки з милом. 9. Не ковтайте харкотиння! ІІІ. Збирання харкотиння для бактеріологічного дослідження і чутливості до антибіотиків: 1. Порекомендуйте пацієнту вранці натще почистити зуби і прополоскати ротову порожнину блідо-рожевим розчином калію перманганату або 2 % розчином натрію гідрокарбонату. 2. Потім відкашляти і сплюнути харкотиння в стерильну чашку Петрі або стерильну склянку, закриту вощаним папіром. 3. Пацієнту потрібно пояснити, що під час збирання харкотиння він не повинен торкатись країв стерильного посуду руками і ротом. Після спльовування харкотиння посуд слід негайно закрити стерильною кришкою. 4. Якщо пацієнт не може зібрати харкотиння на дослідження в зв’язку з його відсутністю, тоді за призначенням лікаря дайте пацієнту відхаркувальні або муколітичні речовини. 5. Спитайте пацієнта про його самопочуття. 6. Відправте зібраний матеріал в лабораторію. 7. Продезінфікуйте використане обладнання. 8. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. АЛГОРИТМ №54 «ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО БРОНХОСКОПІЇ» Мета: діагностична, лікувальна. Показання: доброякісні та злоякісні пухлини трахеї, бронхів, гнійні захворювання бронхів і легень, бронхіальна астма, легеневі кровотечі. Протипоказання: кахексія, декомпенсована вада серця, тяжка форма гіпертонічної хвороби, шок, туберкульоз, гостре запалення глотки, гортані. Місце проведення: ендоскопічний кабінет. Підготувати необхідне: бронхоскоп, стерильні: шприци, ватні кульки, гумові рукавички, лікарські засоби для премедикації: 1мл 1% розчину промедолу, 1мл 1% розчину димедролу, 1мл 0,1% розчину атропіну сульфату, етиловий спирт, марлеві серветки, 70 % розчину етилового спирту, аптечка з серцево-судинними засобами. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до обстеження та отримайте згоду на її проведення. 2. Введіть пацієнтові седативні засоби напередодні дослідження. 3. Попередьте пацієнта, що обстеження проводиться натще. 4. Уранці зробіть пацієнтові очисну клізму. 5. Безпосередньо перед бронхоскопією пацієнту пропонують спорожнити сечовий міхур. 6. За 30 хвилин до маніпуляції введіть пацієнту ліки для премедикації. 7. Медична сестра ендоскопічного кабінету допомагає лікарю під час дослідження 8. Продезінфікуйте використане обладнання. 9. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній документації. Примітка: 1. Пацієнта перед бронхоскопією слід попередити, що в процесі дослідження не слід втягувати голову, вигинати груди вперед, тому що це заважає введенню бронхоскопа.
АЛГОРИТМ №55 «ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ПРОВЕДЕННЯ ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЇ» Мета: діагностична, лікувальна. Показання: захворювання стравоходу, шлунка та 12-палої кишки, поліпи, новоутворення шлунка. Протипоказання: серцево-легенева недостатність, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, аневризма аорти, гемофілія, гострі інфекційні респіраторні захворювання. Місце проведення:лікувальний заклад. Підготувати необхідне: гастродуоденоскоп, стіл, валик, рушник, марлеві серветки, гумові рукавички, пінцет, фартух, 70 % розчину етилового спирту, 2 шприци ємкістю 2 мл, 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, 2 мл 50% розчину анальгіну, 2% розчин дикаїну, пульверизатор. Алгоритм виконання: 1. Психологічно підготуйте пацієнта до дослідження та отримайте згоду на її проведення. 2. Попередьте пацієнта: v щоб він напередодні прийняв легку вечерю о 18 годині; v що дослідження проводиться зранку і натще; v що в день обстеження пацієнт не повинен курити, пити, приймати ліки; v що в ендоскопічний кабінет необхідно взяти з собою рушник; v що під час процедури він не зможе розмовляти, ковтати слину. 3. Порекомендуйте пацієнту звільнити сечовий міхур за 20 хвилин до маніпуляції. 4. За потреби за призначенням лікаря проведіть пацієнту загальне знеболювання: п/ш введіть 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, в/м 2 мл 50% розчину анальгіну. Доцільність попереднього введення знеболювальних засобів, спосіб і дозу лікар вирішує індивідуально 5. Безпосередньо перед процедурою запропонуйте пацієнтові за наявності зубних протезів вийняти їх. 6. Перед проведенням процедури проведіть інгаляційне зрошення слизової оболонки ротової частини глотки пацієнта 2% розчином дикаїну, лідокаїну. 7. Покладіть пацієнта на лівий бік з витягнутою лівою ногою, праву ногу зігніть в колінному і кульшовому суглобах. Під голову пацієнта покладіть валик.
Поиск по сайту: |