1. Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.
2. Сядьте справа від пацієнта на рівні його ліжка, обличчям до пацієнта.
3. Руки пальпуючого повинні бути теплими, сухими з короткими нігтями.
4. Пальці тримайте перпендикулярно до поверхні живота.
5. Під час пальпації розмовляйте з пацієнтом, щоб забезпечити максимальне розслаблення м’язів передньої черевної стінки.
Проведення пальпації та оцінка результатів:
1. Ліву руку покладіть на ліву половину грудної клітки в ділянці VII-X ребра і легко натисніть на неї.
2. Праву руку покладіть перпендикулярно до ребрового краю в ділянці X ребра, безпосередньо біля реберного краю (перший момент пальпації).
3. Змістіть пальцями шкіру в складку донизу (другий момент пальпації).
4. Занурюйте пальці у черевну порожнину за 2-4 видихи пацієнта (під час першого видиху рука заглиблюється в живіт, під час другого, третього – у ліве підребер’я).
5. Попросіть пацієнта зробити глибокий діафрагмальний вдих, під час якого селезінка зміщується вниз, а її нижній край ковзає вздовж пальців (четвертий момент пальпації).
6. Визначте властивості краю селезінки:
v розміри;
v болючість;
v консистенція;
v передні поверхня;
v рухомість.
Примітка: 1.В норміселезінка не палькується. Збільшення селезінки за короткий період спостерігається за наявності гострих, переважно інфекційних захворювань. У випадку хронічного збільшення селезінки
насамперед треба припуститися думки щодо наявності хвороб кровотворних органів.
АЛГОРИТМ №12
«ПАЛЬПАЦІЯ НИРОК»
Положення пацієнта: пальпація проводиться бімануально в положенні пацієнта стоячи чи лежачи (на спині та на боці).
Підготовка до пальпації:
1. Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.
Проведення пальпації та оцінка результатів:
Пальпація в положенні лежачи на спині:
1. Покладіть свою ліву долоню під поперек з відповідного боку (починають звичайно справа).
2. Края пальців розташуйте нижче від ребрової дуги на рівні X ребра.
3. Занурюйте праву руку якнайглибше в живіт під час 2-4 видихів.
4. Запропонуйте пацієнту зробити глибокий повільний діафрагмальний вдих, під час якого нирка наближається до пальців пальпуючого.
5. Оцініть: форму нижнього полюса нирки, величину, консистенцію, характер передньої поверхні, болючість.
Примітка:1. Здорові нирки, що розташовані нормально про пальпувати не вдається! 2. У випадку збільшення розмірів або опущення нирки: нирки богоподібної форми, еластичні, передня поверхня гладенька, при пальпації нирки чутливі.
АЛГОРИТМ №13
«МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРКУСІЇ»
Метод опосередкованої перкусії:
Положення пацієнта:пацієнт стоїть або сидить залежно від стану. Ділянка перкусії повинна бути звільнена від одягу.
Ділянки перкусії:грудна клітка, живіт.
Підготовка до перкусії:
1. Психологічно підготуйте пацієнта до перкусії. Отримайте згоду на її проведення.
2. У приміщенні, в якому проводять перкусію, повинна панувати цілковита тиша.
3. Положення пацієнта та медсестри – зручне. Ніготь пальця-молоточка необхідно коротко обрізати.
Проведення перкусії:
1. Зігніть ІІІ палець правої руки (палець-молоточок) так, щоб він не стикався з іншими пальцями.
2. Долонь лівої руки щільно притисніть до перкутованої ділянки.
3. Наносіть короткі, пружні і не надто сильні удари пучкою пальця-молоточка по другій фаланзі ІІІ пальця лівої руки (палець-плесиметр) серією по 2-3.
4. Удари наносіть тільки рухами променево-зап’ясткового суглоба, ліктьовий суглоб повинен бути нерухомим.
5. Після нанесення удару палець-молоточок негайно відштовхніть від пальця-плесиметра.
6. Оцініть результати перкусії.
Примітка: 1. Сила ударів має бути однаковою, не повинна спричинювати біль ні пацієнту, ні пальцю-плесиметру.
АЛГОРИТМ №14
«ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРКУСІЯ ЛЕГЕНЬ»
Підготовка до перкусії:
1.Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.
Порівняльна перкусія легень спереду:
Положення пацієнта: Пацієнт стоїть з опущеними руками вздовж тулуба або сидить на стільці, поклавши руки на коліна.
1. Покладіть почергово палець-плесиметр паралельно ключиці справа і зліва, а також в міжреберні проміжки паралельно ребрам в симетричних ділянках.
2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари.
3. Дайте оцінку отриманих результатів.
Порівняльна перкусія легень в пахвинних ділянках:
Положення пацієнта:
1. Порекомендуйте пацієнту підняти руки вверх і закласти їх за голову.
2. Покладіть почергово палець-плесиметр в міжреберні проміжки паралельно ребрам і в симетричних ділянках правої і лівої пахвових ділянках.
3. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари.
4. Дайте оцінку отриманих результатам.
Порівняльна перкусія ззаду:
Положення пацієнта: Порекомендуйте пацієнту схрестити руки на грудях.
1. Покладіть почергово палець-плесиметр паралельно верхньому краю лопатки.
2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари.
4. Покладіть почергово палець-плесиметр вертикально в міжлопаткові ділянки.
5. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари.
6. Оцініть характер отриманого звуку.
7. Покладіть палець-плесиметр почергово паралельно нижньому краю лопатки.
8. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари.
2. При патології перкуторний звук над легенями може стати:
- притупленим чи навіть тупим (при ущільненні легеневої тканини або при накопиченні в плевральній порожнині рідини); - тимпанічним (при зниженні напруги легеневої тканини); - коробковим (при підвищеній повітряності легенів
АЛГОРИТМ №15
«ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОСНОЇ СЕРЦЕВОЇ ТУПОСТІ»
Положення пацієнта: пацієнт може лежати на спині або стояти (залежно від стану) з оголеним до поясу тулубом.
Підготовка до перкусії:
1.Психологічно підготуйте пацієнта до пальпації. Отримайте згоду на її проведення.
Визначення правої межі відносної серцевої тупості:
1. Визначте по правій середньо ключичній лінії нижню межу легені.
2. Перенесіть палець-плесиметр на одне міжребер’я доверху.
3. Поставте палець-плесиметр на праву середньо-ключичну лінію паралельно правому краю грудини.
4. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи його по 4 міжребер’ї в напрямі до грудини до появи притупленого звуку.
5. Визначте по краю пальця-плесиметра з боку ясного легеневого звуку праву межу відносної серцевої тупості.
Примітка: 1. В норміправа межа відносної серцевої тупості знаходиться у IV міжребер’ї на 1-1,5 см назовні від правого краю грудини.
Визначення верхньої межі відносної серцевої тупості:
1. Поставте палець-плесиметр паралельно ребрам в другому міжребер’ї по пригрудинній лінії.
2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи його вниз до притупленого звуку, якій відповідає верхній межі відносної серцевої тупості.
Примітка: 1. В норміверхня межа відносної серцевої тупостізнаходиться по лівій пригрудинній лінії на рівні ІІІ ребра.
Визначення лівої межі відносної серцевої тупості:
1. Визначте пальпаторно верхівковий поштовх.
2. Поставте палець-плесиметр на 2-3см назовні від верхівкового поштовху і паралельно до грудини.
3. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи його по міжреберному проміжку в напрямку до грудини.
4. Відмітьте по зовнішньому краю пальця-плесиметра місце зміни перкуторного звуку на притуплений.
Примітка: 1. норміліва межа відносної серцевої тупостізнаходиться у V міжребер’ї на 1-1,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії.
2. При патологіїможливе: - розширення серця вправо; - розширення серця вліво; - розширення серця вверх; - розширення всього серця; - зсув серця вправо; - зсув серця вліво.
АЛГОРИТМ №16
«МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУСКУЛЬТАЦІЇ»
Положення пацієнта:залежно від стану пацієнта.
Підготовка до аускультації: підготувати для аускультації м’який
бінауральний стетоскоп.
Проведення пальпації та оцінка результатів:
1. Запропонуйте пацієнту звільнити ділянку аускультації від одягу.
2. Якщо шкіра обстежуваного густо вкрита волоссям, змочіть ділянку аускультації водою або змажте нейтральним жиром.
3. Щільно прикладіть стетоскоп до шкіри пацієнта але не сильно притискайте.
4. Утримуйте стетоскоп двома пальцями, нерухомо фіксуючи капсулу в місці аускультації.
5. Оцініть звукові явища і переведіть капсулу стетоскопа на симетричну ділянку.
Примітка:1.Об’єктами аускультації є: органи грудної клітки (легені і серце), деякі периферійні судини (сонна, стегнова, плечова артерії та яремна вена), черевна порожнина (шлунок, кишки).
Підготуйте пацієнта (див. попередній алгоритм №19А). Одягніть гумові рукавички
Алгоритм виконання:
1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.
2. Натисніть на голівку флакона (короткочасне натискання протягом 1 сек.) і розпилюйте препарат на шкіру голови і по всій довжині волосся (уникайте попадання препарату на слизові оболонки очей, носа, рота, а у разі попадання – промийте слизові оболонки проточною водою).
3. Рекомендуйте пацієнту протягом 10хв. не одягати косинку чи шапку, не накривати рушником.
4. Рекомендуйте пацієнту через 10 хв. помити волосся шампунем, витерти рушником.
1. Натільну та постільну білизну прокип’ятити, висушити, попрасувати гарячою праскою з обох боків.
2. Подушки, ковдри, головні убори (все, що неможливо кип’ятити і обробляти дезінфікуючими розчинами) обробити теж аерозолем Пара-плюс, щоб не було повторного зараження.
3. Обробіть приміщення і предмети, з якими стикався пацієнт, дезінфікуючими розчинами.
Підготуйте пацієнта (див. попередній алгоритм № 19А).
Одягніть гумові рукавички.
Алгоритм виконання:
1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.
2. Візьміть ватні тампони добре змочіть розчином нітифор.
3. Обробіть волосся, добре втираючи в коріння (10-60 мл для одного пацієнта залежно від довжини та густоти волосся).
4. Зав’яжіть голову косинкою на 40 хв.
5. Змийте волосся через 40 хв. теплою проточною водою з милом або шампунем для волосся, витріть рушником.
6. Видаліть мертві гниди, вичісуючи густим гребінцем волосся над клейонкою (для кращого вичісування гнид, нанизайте на густий гребінець вату, щоразу змочуючи його в теплому столовому оцті).
7. Спитайте у пацієнта про його самопочуття.
8. Після обробки вимийте руки і прополощіть ротову порожнину водою.
Примітка:
1.Уникайте попадання препарату на слизові оболонки очей, носа, рота (у разі попадання – промийте слизові оболонки проточною водою).
2. Вкладіть білизну пацієнта в мішок для відправки в дезінфікуючу камеру.
3. Обробіть приміщення і предмети, з якими стикався пацієнт,
дезінфікуючими розчинами.
4. Халат і хустину, в яких ви працювали, складіть в мішок і відправте в дезінфікуючу камеру.
5. На титульному листі історії хвороби зробіть помітку про виявлення педикульозу - «Р».
6. Відправте в СЕС за місцем проживання пацієнта екстрене повідомлення (форма №058\О).
1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, попередивши його, щоб він спорожнив сечовий міхур і кишечник перед зважуванням. Отримайте згоду на її проведення.
2. Попросіть пацієнта роздягнутись до натільної білизни.
3. Відкрийте защіпку на вагах, зрівноважте її і закрийте защіпку.
4. Попросіть пацієнта обережно стати на центр вагів, вкритою клейонкою (без тапочок).
5. Відкрийте защіпку і пересуньте тягарці на планках коромисла вліво до тих пір, поки коромисло не стане на одному рівні з контрольним пунктом.
6. Закрийте защіпку.
7. Спитайте у пацієнта про його самопочуття.
8. Запишіть дані вимірювання в температурний листок.
1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.
2. Станьте з боку від ростоміра і підніміть горизонтальну планку вище зросту пацієнта.
3. Попросіть пацієнта зняти взуття.
4. Попросіть пацієнта стати на підніжку ростоміра, застеленого клейонкою, так, щоб його п’ятки, сідниці, лопатки і потилиця торкалися вертикальної планки, а голова в такому положенні, щоб зовнішній кут ока і козелок вуха утворювали горизонтальну лінію.
5. Опустіть планку ростоміра на тім’яну ділянку пацієнта.
6. Визначте зріст запишіть дані в температурному листку.
7. Спитайте у пацієнта про його самопочуття.
8. Клейонку ростоміра продезінфікуйте, протерши її двічі серветкою, змоченою в дезрозчин з інтервалом 15 хв.
9. Запишіть дані вимірювання в температурний листок.