Загальна характеристика причин порушення прав людини державами-учасницями. Невідповідність закону і правозастосовчої практики основним стандартам і принципам Ради Європи. Кількісні показники ефективності рішень Євросуду. Середні показники ефективності рішень Суду за країнами. Аналіз своєчасного (несвоєчасного) реагування держав на рішення Євросуду (за країнами).
Предметна компетенція (каталог прав і свобод) Європейського Суду з прав людини. Компетенція racio materiae. Судові гарантії (“право на свободу і безпеку” і “справедливий судовий розгляд”): презумпція невинуватості, заборона смертної кари у мирний час, право на гласність судового розгляду, право особи на компенсацію у випадку незаконного арешту або затримання та ін. права. Особисті права людини: право на життя, заборона рабства і примусової праці, право на повагу приватного життя, право на повагу житла, право на освіту та ін. Політичні і громадянські права: свобода вираження думки (свобода слова), свобода отримувати і розповсюджувати інформацію, свобода мирних зібрань, право на вільне пересування і вибору місця проживання та ін.. заборона дискримінації. Протокол № 12 до ЄКПЛ щодо заборони дискримінації. Підписання Україною у листопаді 2000 р. Протоколу № 12 до ЄКПЛ. Право на внутрішньодержавний захист (ст. 13). Тлумачення Судом поняття “відсутність ефективного засобу правового захисту”. Заборона зловживання правами. (ст. 17 ЄКПЛ).
Стадії проходження справи в Європейському Суду з прав людини. І стадія – Звернення до Суду і попереднє вивчення справи. Аналіз скарги на предмет її прийнятності. Створення так званого попереднього (або тимчасового) досьє. Справи “Віктор Черепков проти Росії” від 25 січня 2000 р. та ін. ІІ стадія – Обмін змагальними паперами і мирова угода. Ст. 42 Регламенту Суду – “Збирання доказів”. Ст. 38. п. 1 Конвенції – “Мирне врегулювання спору.” (“Абдурахім Інседурсун проти Нідерландів”, 1999 р., “Мірогал Ексоланто і інші проти Іспанії”, 2000 р.). ст. 37 Конвенції – “Зупинення провадження по справі”. ІІІ стадія – Судові слухання. Відкритість гласність слухань. Принцип змагальності і рівності сторін. Право на перекладача (ст. 34. п. 4 Регламенту Суду). Глава ІV Регламенту Суду – “Слухання”. ІV стадія – Рішення Суду. складові частини рішення: “Процедура”, “Факти”, “Право”, Мотивувальна частина. Винесення рішення. Інститут окремої думки суддів. V стадія - Публікація судових рішень. VІ стадія – Виконання рішень.
Результативний вплив рішень Суду на національне право. 1. юридичні зобов’язання держави, які випливають з Конвенції; 2. політична відповідальність держави перед Радою Європи: якщо порушення Конвенції носять систематичний характер і пов’язані з недосконалістю законодавства і правопорядку. 3. добровільне здійснення державою законодавчих і інших заходів, необхідність який випливає із судового рішення. Ст. 41 Конвенції –“Справедлива компенсація”. Стаття 46 п.2 Конвенції – “Обов’язкова сила і виконання постанов”. Направлення остаточної постанови Суду до Комітету Міністрів. Процедура контролю за виконанням судового рішення. Перегляд справ національними судами у зв’язку з рішеннями Європейського суду з прав людини. Повторний розгляд справ або скасування вироків національними судовими органами у зв’язку з рішеннями Євросуду. Справа “Пирсак проти Бельгії” від 1 жовтня 1982 р. “Бен Яакуб проти Бельгії” від 27 листопада 1987 р.
Аналіз судової практики, яка підтверджує результативний вплив судових рішень на національне право держав-членів: “Санді Таймс” проти Сполученого Королівства”, 1979 р., “Кємпбелл і Козанс проти Сполученого Королівства”, 1982 р., “Крюслен проти Франції”, 1990 р. та ін.
Закон України “Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини” 2006 р. та практика його застосування в Україні.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема 1. Поняття та сутність приватної юридичної практики
1. Правові засади та сутність приватної юридичної практики в Україні.
2. Право на юридичну допомогу у міжнародних нормативних актах.
3. Процедура одержання ліцензії на право заняття приватною юридичною практикою за законодавством України.
4. Суб’єкти надання та отримання юридичної допомоги.
Завдання для самостійної роботи:
1. Проаналізуйте, у який спосіб міжнародні стандарти щодо права на отримання юридичної допомоги відображено у національному законодавстві України?
2. Проаналізуйте співвідношення термінів “правова допомога” і “правові послуги”.
3. Схарактеризуйте етапи (стадії) видачі ліцензії на право заняття приватною юридичною практикою за законодавством України.
Рекомендована література:
Основна література:
1. Конституція України, 28 червня 1996 р. Офіційне видання. – К: Право, 1996. – 64 с.
3. Цивільний кодекс України. Міркування з окремих проблем застосування. Науковий збірник. – К.:ВД «Слово», 2005. – 268 с.
4. Цивільний процес: Навч. посібник / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 293 с.
5. Цивільне процесуальне право України: Навч. посібник / За ред. С.С.Бичкової. – К.: Атіка, 20006. – 384 с.
Додаткова література:
1. Лищина И.Ю. Международные механизмы защиты прав человека. – Х.: Фолио, 2001. – 112 с.
2. Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1999 р. №757-XIV Про засади державної політики України в галузі прав людини // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. – № 35. – С. 303.
Тема № 2-3. Організаційно-правові засади функціонування юридичних клінік в Україні
1. Історичні передумови впровадження юридичних клінік в зарубіжних країнах та Україні. Юридичні клініки в пострадянських країнах.
2. Мета та завдання юридичних клінік в Україні. Правові засади функціонування юридичних клінік в Україні.
3. Принципи діяльності юридичних клінік в Україні.
4. Спеціалізація юридичних клінік в Україні.
5. Організація та структура юридичної клініки.
6. Загальне керівництво, структура та чисельність співробітників. Вимоги до організації роботи юридичної клініки.
7. Права та обов’язки студентів у юридичній клініці.
8. Матеріально-технічна база та фінансування юридичної клінік.
9. Огляд діяльності юридичних клінік в Україні.
Завдання для самостійної роботи:
1. Назвіть цілі, функції, завдання юридичних клінік, що функціонують при вищих навчальних закладах України.
2. Схарактеризуйте основні напрямки роботи (спеціалізація) та основні принципи функціонування юридичних клінік в Україні.
3. Проаналізуйте способи (форми) створення юридичних клінік в Україні і проблеми, що виникають в ході їх діяльності?
Рекомендована література:
Основна література:
1. Конституція України, 28 червня 1996 р. Офіційне видання. – К: Право, 1996. – 64 с.