Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 7. Практика Європейського Суду з прав людини на території України. Контроль за виконанням рішенням



Європейського Суду з прав людини

Загальна характеристика причин порушення прав людини державами-учасницями. Невідповідність закону і правозастосовчої практики основним стандартам і принципам Ради Європи. Кількісні показники ефективності рішень Євросуду. Середні показники ефективності рішень Суду за країнами. Аналіз своєчасного (несвоєчасного) реагування держав на рішення Євросуду (за країнами).

Предметна компетенція (каталог прав і свобод) Європейського Суду з прав людини. Компетенція racio materiae. Судові гарантії (“право на свободу і безпеку” і “справедливий судовий розгляд”): презумпція невинуватості, заборона смертної кари у мирний час, право на гласність судового розгляду, право особи на компенсацію у випадку незаконного арешту або затримання та ін. права. Особисті права людини: право на життя, заборона рабства і примусової праці, право на повагу приватного життя, право на повагу житла, право на освіту та ін. Політичні і громадянські права: свобода вираження думки (свобода слова), свобода отримувати і розповсюджувати інформацію, свобода мирних зібрань, право на вільне пересування і вибору місця проживання та ін.. заборона дискримінації. Протокол № 12 до ЄКПЛ щодо заборони дискримінації. Підписання Україною у листопаді 2000 р. Протоколу № 12 до ЄКПЛ. Право на внутрішньодержавний захист (ст. 13). Тлумачення Судом поняття “відсутність ефективного засобу правового захисту”. Заборона зловживання правами. (ст. 17 ЄКПЛ).

Стадії проходження справи в Європейському Суду з прав людини. І стадія – Звернення до Суду і попереднє вивчення справи. Аналіз скарги на предмет її прийнятності. Створення так званого попереднього (або тимчасового) досьє. Справи “Віктор Черепков проти Росії” від 25 січня 2000 р. та ін. ІІ стадія – Обмін змагальними паперами і мирова угода. Ст. 42 Регламенту Суду – “Збирання доказів”. Ст. 38. п. 1 Конвенції – “Мирне врегулювання спору.” (“Абдурахім Інседурсун проти Нідерландів”, 1999 р., “Мірогал Ексоланто і інші проти Іспанії”, 2000 р.). ст. 37 Конвенції – “Зупинення провадження по справі”. ІІІ стадія – Судові слухання. Відкритість гласність слухань. Принцип змагальності і рівності сторін. Право на перекладача (ст. 34. п. 4 Регламенту Суду). Глава ІV Регламенту Суду – “Слухання”. ІV стадія – Рішення Суду. складові частини рішення: “Процедура”, “Факти”, “Право”, Мотивувальна частина. Винесення рішення. Інститут окремої думки суддів. V стадія - Публікація судових рішень. VІ стадія – Виконання рішень.

Результативний вплив рішень Суду на національне право. 1. юридичні зобов’язання держави, які випливають з Конвенції; 2. політична відповідальність держави перед Радою Європи: якщо порушення Конвенції носять систематичний характер і пов’язані з недосконалістю законодавства і правопорядку. 3. добровільне здійснення державою законодавчих і інших заходів, необхідність який випливає із судового рішення. Ст. 41 Конвенції –“Справедлива компенсація”. Стаття 46 п.2 Конвенції – “Обов’язкова сила і виконання постанов”. Направлення остаточної постанови Суду до Комітету Міністрів. Процедура контролю за виконанням судового рішення. Перегляд справ національними судами у зв’язку з рішеннями Європейського суду з прав людини. Повторний розгляд справ або скасування вироків національними судовими органами у зв’язку з рішеннями Євросуду. Справа “Пирсак проти Бельгії” від 1 жовтня 1982 р. “Бен Яакуб проти Бельгії” від 27 листопада 1987 р.

Аналіз судової практики, яка підтверджує результативний вплив судових рішень на національне право держав-членів: “Санді Таймс” проти Сполученого Королівства”, 1979 р., “Кємпбелл і Козанс проти Сполученого Королівства”, 1982 р., “Крюслен проти Франції”, 1990 р. та ін.

Закон України “Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини” 2006 р. та практика його застосування в Україні.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Тема 1. Поняття та сутність приватної юридичної практики

 

1. Правові засади та сутність приватної юридичної практики в Україні.

2. Право на юридичну допомогу у міжнародних нормативних актах.

3. Процедура одержання ліцензії на право заняття приватною юридичною практикою за законодавством України.

4. Суб’єкти надання та отримання юридичної допомоги.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте, у який спосіб міжнародні стандарти щодо права на отримання юридичної допомоги відображено у національному законодавстві України?

2. Проаналізуйте співвідношення термінів “правова допомога” і “правові послуги”.

3. Схарактеризуйте етапи (стадії) видачі ліцензії на право заняття приватною юридичною практикою за законодавством України.

 

Рекомендована література:

Основна література:

1. Конституція України, 28 червня 1996 р. Офіційне видання. – К: Право, 1996. – 64 с.

2. Захарова О.С. Цивільно-процесуальне законодавство України: Посібник. – К.: Прецедент, 2006. – 102 с.

3. Цивільний кодекс України. Міркування з окремих проблем застосування. Науковий збірник. – К.:ВД «Слово», 2005. – 268 с.

4. Цивільний процес: Навч. посібник / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 293 с.

5. Цивільне процесуальне право України: Навч. посібник / За ред. С.С.Бичкової. – К.: Атіка, 20006. – 384 с.

 

Додаткова література:

1. Лищина И.Ю. Международные механизмы защиты прав человека. – Х.: Фолио, 2001. – 112 с.

2. Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1999 р. №757-XIV Про засади державної політики України в галузі прав людини // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. – № 35. – С. 303.

 

Тема № 2-3. Організаційно-правові засади функціонування юридичних клінік в Україні

 

1. Історичні передумови впровадження юридичних клінік в зарубіжних країнах та Україні. Юридичні клініки в пострадянських країнах.

2. Мета та завдання юридичних клінік в Україні. Правові засади функціонування юридичних клінік в Україні.

3. Принципи діяльності юридичних клінік в Україні.

4. Спеціалізація юридичних клінік в Україні.

5. Організація та структура юридичної клініки.

6. Загальне керівництво, структура та чисельність співробітників. Вимоги до організації роботи юридичної клініки.

7. Права та обов’язки студентів у юридичній клініці.

8. Матеріально-технічна база та фінансування юридичної клінік.

9. Огляд діяльності юридичних клінік в Україні.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть цілі, функції, завдання юридичних клінік, що функціонують при вищих навчальних закладах України.

2. Схарактеризуйте основні напрямки роботи (спеціалізація) та основні принципи функціонування юридичних клінік в Україні.

3. Проаналізуйте способи (форми) створення юридичних клінік в Україні і проблеми, що виникають в ході їх діяльності?

 

Рекомендована література:

Основна література:

1. Конституція України, 28 червня 1996 р. Офіційне видання. – К: Право, 1996. – 64 с.

2. Захарова О.С. Цивільно-процесуальне законодавство України: Посібник. – К.: Прецедент, 2006. – 102 с.

3. Цивільний кодекс України. Міркування з окремих проблем застосування. Науковий збірник. – К.:ВД «Слово», 2005. – 268 с.

4. Цивільний процес: Навч. посібник / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – 293 с.

5. Цивільне процесуальне право України: Навч. посібник / За ред. С.С.Бичкової. – К.: Атіка, 20006. – 384 с.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.