Вартість- це грошовий еквівалент цінності об'єкта, який покупець готовий обміняти на право власності на цей об'єкт.
Причому варто розмежовувати поняття вартість і ціна, оскільки вартість - це очікувана ціна як результат прояву конкретних умов, а поняття ціна відбиває факт витрат, що відбувся, на покупку аналогічних об'єктів за минулими угодами.
У Міжнародних стандартах оцінки (МСО-2003) «Загальні поняття і принципи оцінки», «Нормах професійної оцінної діяльності оцінювача» України. Національному стандарті № 1 «Загальні принципи оцінки майна і майнових прав» України, найчастіше зустрічаються види вартості, класифіковані за такими ознаками:
• за ступенем ринковості:
• за цілями оцінки:
• за характером аналога;
• за принципами бухгалтерського обліку:
• залежно від перспектив розвитку підприємства.
За ступенем ринковостірозрізняють:
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна зі сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу.
Неринкова вартість - це вартість заміщення, вартість відтворення, залишкова вартість заміщення (відтворення), вартість у використанні, споживча вартість, вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна вартість, ліквідаційна вартість та інші види, які класифікуються за виділеними вище ознаками.
За цілями оцінкирозрізняють:
Споживча вартість - еквівалент цінності, яку конкретна власність має для конкретного користувача, без урахування найбільш ефективного використання цієї власності або грошової суми, що могла б бути отриманою від її продажу.
Споживча вартість об'єкта лише випадково може співпасти з ринковою вартістю. Споживча вартість підприємства, наприклад, буде вищою за його ринкову вартість, якщо воно діє з більшою корисністю та вигодою, ніж типовий виробник аналогічних товарів і послуг; і навпаки, споживча вартість підприємства може бути нижчою за ринкову, якщо підприємство працює неефективно.
Інвестиційна вартість - вартість, визначена з урахуванням конкретних умов, вимог та мети інвестування в об'єкт оцінки. Фактично дана вартість виражає індивідуальні (суб'єктивні) переваги інвестора
Спеціальна вартість - сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка формується за наявності нетипової мотивації або особливої зацікавленості потенційного покупця (користувача) в об'єкті оцінки.
Страхова вартість - вартість власності для визначення суми покриття за страховим договором або забезпечення вимог у зв'язку з втратою або пошкодженням застрахованих активів.
Оподатковувана вартість - вартість майна, що розраховується на базі визначень, які містяться у відповідних нормативних документах, що відносяться до оподатковування власності.
Заставна вартість - вартість активів, яку кредитна установа або інша організація, що займається фінансуванням на основі забезпечення певним майном, сподівається одержати від їх продажу на ринку за умов неплатоспроможності одержувача позики або невиконання ним інших боргових зобов'язань.
Залежно від характеру аналогарозрізняють:
Вартість відтворення - це визначена на дату оцінки поточна (тобто приведена у відповідність із цінами на дату оцінки шляхом дисконтування або використання фактичних цін) вартість витрат на створення в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки.
Вартість заміщення - визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною.
За принципами бухгалтерського облікурозрізняють:
Балансова вартість - витрати на будівництво або придбання об'єкта власності, відображені в бухгалтерському балансі. Балансова вартість буває первинною та відновлювальною.
Первинна вартість - це історична вартість об'єкта на момент введення в експлуатацію.
Відновлювальна вартість - вартість відтворення раніше створених основних засобів у сучасних умовах; визначається в процесі переоцінки основних фондів.
Залишкова вартість - балансова вартість об'єкта власності за винятком усіх видів зносу.
Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язань у результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. В даний час відповідно до вимог стандартів складання фінансової звітності необхідно визначати справедливу вартість основних засобів (П(с)БУ7), нематеріальних активів (П(с)БУ8) і запасів (П(с)БУ9) для одержання достовірної й об'єктивної інформації в процесі їхньої оцінки та переоцінки.
Залежно від перспектив розвитку підприємстварозрізняють:
Вартість діючого підприємства - це вартість підприємства, що сформувалося, як єдиного цілого за умов його подальшого використання специфічним запланованим або існуючим способом. Оцінка діючого підприємства передбачає, що бізнес має сприятливі перспективи розвитку, тому можна очікувати збереження підприємства як системи, а цінність цілого звичайно завжди більша за алгебраїчну суму вартостей окремих елементів.
Ліквідаційна вартість - вартість, яка може бути отримана за умов продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості.