Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мовленнєва ситуація з кінця XVIII-го до 40-х років ХІХ ст



Лекція № 4

Тема: Формування нової української літературної мови в І-ій пол. ХІХ ст.

План

1. Мовленнєва ситуація з кінця XVIII-го до 40-х років XIX ст.

2. Роль І.Котляревського в утворенні нової української літературної мови.

«Енеїда» І.Котляревського – перший твір нової української літературної мови і особливості цього твору.

Особливості мови п’єси «Наталка Полтавка».

3. Вклад інших письменників I пол. ХІХ ст. у розвиток нової української літературної мови.

Роль П.Гулака-Артемовського в історії української літературної мови.

Мова творів Г.Квітки-Основ’яненка.

Є.Гребінка в історії української літературної мови.

Особливості мовної практики поетів-романтиків.

4. Характеристика мовленнєвої ситуації та літературної практики в Західній Україні.

5. Словники, граматики та правописна нормалізація української мови І пол. ХІХ ст.

6. Висновки.

Навчальна література

1. Курс історії української літературної мови / за ред. І.К.Білодіда: У 2 т. – К., 1958. – Т. 1. – С. 140-171, 175-184.

2. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 261-291.

3. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. – К., 2001. – С. 146-169.

Використана література

  1. Бабич Н.Д. Історія української літературної мови. – Львів, 1993. – С. 163-211.
  2. Білодід І.К. Нев’януча мелодія мови Наталки Полтавки // І.К.Білодід Києво-Могилянська академія в історії східнослов’янських мов. – К., 1979. – С. 130-142.
  3. Блик О.П. Історія української літературної мови. – К., 1987. – С. 110-155.
  4. Гребінка Є. Твори в 5-ти т. – К., 1957. – Т. 5. – С. 315-327.
  5. Гулак-Артемовський П. Поетичні твори. Євген Гребінка. Поетичні твори. Повісті та оповідання. – К., 1995.
  6. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. – К., 1995.
  7. Жулинський Микола. Духовна епоха в історії України // Диво слово, 2000. № 8. – С. 15-21.
  8. Історія української культури / За загальною ред.. І.Крип’якевича. – К., 1994. – С. 282-315.
  9. Квітка-Основ’яненко Григорій. Зібрання творів у семи томах. – К., 1987. – Т. 7.
  10. Квітка-Основ’яненко Григорій. Повісті та оповідання. Драматичні твори. – К., 1982.
  11. Котляревський Іван. Поетичні твори. Драматичні твори. Листи. – К., 1982.
  12. Курс історії української літературної мови / За ред.. І.К. Білодіда: У 2-х т. – К., 1958. – Т. 1. – С. 142-184.
  13. Огієнко І.І. Історія української літературної мови. – К., 1995. – С. 128-139.
  14. Окара Андрій. Творчість Івана Котляревського та нова парадигма української літературної мови / Мовознавство: Доп. Та повідомлення IV Міжнар. конгресу україністів. – К., 2002. – С. 228-233.
  15. Плющ П.П. Історія української літературної мови. – К., 1971. – С. 261-291.
  16. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. К., 2001. – С. 146-169.
  17. Слово о полку Игореве. – М., 1987. (Классики и современники: Поэтич. б-ка).
  18. Українська мова. Енциклопедія. – 3-є вид. зі змінами і доп. – К., 2007. –С. 51, 242-241, 471.
  19. Шевельов Юрій. Традиція і новаторство в лексиці і стилістиці І.П.Котляревського. – Чернівці, 1998.
  20. Шубравський В.Є. Від Котляревського до Шевченка. – К., 1976.

 

Мовленнєва ситуація з кінця XVIII-го до 40-х років ХІХ ст.

З кінця XVIII ст. розпочинається новий період в історії української літератури, літературної мови та культури. Його започаткувала «Енеїда» І.Котляревського. Три перші її частини вийшли друком у Петербурзі 1798 року.

І.Огієнко називає цей період «добою відродження» [13, с.128], а І.Крип’якевич, характеризуючи нову добу в розвитку української літератури, відзначає: «Нарешті прийшла доба перемоги живого слова. Українська народна мова розпочала тріумфальний хід» [8, с.282].

Утворенню нової української літератури та нової літературної мови сприяли позамовні (екстралінгвальні) фактори. Жодна зі світових культур не розвивається абсолютно самостійно. Саме в цей час у Європі зацікавилися всім народним, національним, стали досліджувати історію, народні пісні, вивчати народну мову. Поступово зникла оцінка народної мови як мови «подлої». Відбувалася також зміна літературних напрямів.

Нові погляди дійшли й до Росії та України, більша частина якої знаходилася в межах Російської імперії. Українцям було особливо тяжко підносити народну мову до рівня літературної, бо на неї дивились тільки як на мову «мужицьку», «хлопську» [13, с. 128]. Вищі верстви населення добровільно відірвалися від свого народу, покатоличилися та помосковилися (зауваження І.Огієнка), а культурний розвиток простого народу пригнічувався царським урядом, у школах України не дозволялося викладати українською мовою. Та й шкіл для простого люду було дуже мало (початкова ланка). У гімназіях могли навчатися тільки діти дворян і чиновників (мова навчання - російська).

У І пол. ХІХ ст. в Україні було відкрито два університети – Харківський з 1805 р. і Київський з 1834 р. Проміжною ланкою між гімназіями й університетами стали ліцеї: Одеський з 1817 р., Ніжинська гімназія вищих наук ім. князя Безбородька з 1820, пізніше Ніжинський фізико-математичний ліцей (з 1832 р.). Ці навчальні заклади знаходилися під суворим контролем та тиском самодержавства, але серед їх випускників були освічені люди з прогресивними поглядами, які дбали про відродження української національної свідомості, розвиток науки, культури, освіти.

Осередком прогресивних думок стає Харківський університет. У ньому підтримується ідея відродження слов’янства (більшість слов’янських народів на той час не мала власної державності), романтизму, інтересу до місцевого українського життя. Саме в Харкові розпочалася досить інтенсивна видавнича діяльність. При університеті з 1816 року протягом трьох років виходить «Український вісник». У 30-х – 40-х роках з’явилися літературні альманахи, напр., «Запорізька Старина» І.Срезневського. Харківський університет дав поштовх до розвитку української етнографії та української філології. 1819 р. побачила світ перша друкована збірка українських народних пісень «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (видавець Микола Цертелєв). Потім вийшли друком нові збірки, упорядковані М.Максимовичем та І.Срезневським. У науковій праці «Взгляд на памятники украинской народной словесности» І.Срезневський висловив думку про окремішність, самостійність української мови, що не поступається чеській мові в багатстві вислову, польській у живописності, сербській – у милозвучності.

У Петербурзі 1818 року виходить «Граматика малоросійського наречия» Олександра Павловського [8, с. 295-296].

Отже, можна зробити висновок, що суспільні рухи в Західній Європі, відкриття вищих навчальних закладів в Україні сприяли розвитку громадського життя, пробудженню національної свідомості серед освічених кіл, вияву інтересу до народного життя, народної мови.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.