Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Модель взаємодії мотивації, цінностей, регуляції



 

Ціннісно- мотиваційні чинники розвитку здібностей  
 
зовнішня регуляція
елементи внутрішньої регуляції
самооцінка на основі соціального підкріплення
 
потреба в набутті операціонального досвіду
цілеспря­мована активність
внутрішня регуляція
самооцінка на основі докладених зусиль
 
потреба в особистісному зростанні
самостійний пошук, плану­вання та аналіз діяльності
самооцінка на основі діяль­ності в утруднюючих умовах
рівні ціннісно-мотиваційної регуляції
потреба у визнанні
потреба у схваленні
рівень суб’єктної регуляції орієнтація на власні цінності
рівень процесуальноїрегуляції орієнтація на правиль­не виконання діяльності
рівень соціальноїрегуляції орієнтація на цінності референтних осіб  

 

 

Емоційна регуляція діяльності.

 

Регуляція діяльності людини відбувається у двох принципово різних формах.

По-перше, діяльність може полягати в актуалізації певних реакцій у відповідь на сигнали, що поступають. У такому випадку поведінка носить реактивний характер.

По-друге, діяльність може полягати в актуалізації дій, спрямованих на досягнення певної мети. У такому випадку поведінка носитиме цілеспрямованою активністю.

Таким чином, у поведінці людини можна виділити дві форми – реактивну (експресивну) та цілеспрямовану (мотиваційну).

Вплив емоцій на ціннісно-мотиваційні перетворення. Переживання емоцій по відношенню до значимих подій ієрархізують ціннісно-мотиваційну систему (людина аналізує власні цінності, визначає своє ставлення до них, відокремлює головні від другорядних мотивів.

Зв’язок мотивації та емоцій розглядається у психологічних теоріях. Так, у теорії В.Макдауголла розглядається спонукаюча сила емоцій. Саме емоції спрямовують індивіда до досягнення певних цілей, до задоволення певних потреб.

Мотиваційна теорія емоцій Р.Ліппера. Емоції розглядаються як мотиви, вони справляють такий же функціональний вплив, як і мотиви, тобто спонукають до діяльності чи активності.

Я. Рейковський пропонує розглядати мотивацію як фактор, який визначає емоційну стійкість. При цьому він керувався законом Йеркса-Додсона (більш сильна мотивація у випадку невдач і труднощів на шляху до досягнення цілей викликає більш високе емоційне напруження; емоційне напруження, пов’язане зі стресом, в залежності від сили вихідної мотивації буде або не буде приводити до порушень діяльності).

Емоція – це особлива форма ставлення до предметів і явищ дійсності, зумовлена їх відповідністю або невідповідністю потребам людини (Я.Рейковський).

Функції емоцій (Ільїн):

Y оцінка дійсності в особливих еталонах (в усіх випадках, коли з людиною трапляється значима для неї подія, спостерігається певний емоційний фон);

Y мотивуюча функція (прагнення уникнути подій, які приносять негативні емоції, і включити події, які насичені позитивними емоціями);

Y емоції як мобілізуючий фактор (слідом за сильною емоційною реакцією відбувається активізація усіх сил організму), оскільки будь-яка емоція крім психологічного компоненту включає ще й біологічний компонент;

Y стабілізуюча функція, яка полягає в участі емоцій у передбаченні ситуацій на основі слідів пам’яті;

Y діагностична функція (наявність певних емоцій може служити для ідентифікації спонук, потреб, цінностей людини);

Y роль емоцій в міжособистісному спілкуванні (вони розширюють можливості спілкування).

Класифікації емоцій

За модальністю переживання

y Позитивні

y Негативні

За можливістю їх регуляції

y Керовані

y Некеровані

За мірою іррадіації

y Локальні (пов’язані з певним об’єктом)

y Фундаментальні (пов’язані з базовими життєвими цінностями)

За стуктурою

y Чисті, однорідні

y Комплекс емоцій

За характером впливу на організм

y Стенічні (активізують організм, підвищують настрій, посилюють працездатність)

y Астенічні (розслаблюють, пригнічують)

За виконуваними функціями

y Активізуючі

y Мотивуючі

y Гальмівні

y Оцінювальні

y Прогнозуючі

y тощо

За мірою усвідомлення

y Усвідомлювані

y Неусвідомлювані (Н: реєстрація та регуляція внутрішніх процесів організму, підтримка біохімічної рівноваги)

В залежності від сфери явищ, які визначають появу емоцій (Б.І. Додонов)

y Альтруїстичні емоції – переживання, які виникають на основі потреби в допомозі іншим людям.

y Комунікативні емоції – виникають на основі потреби у спілкуванні.

y Глоричні емоції – пов’язані з потребою в самоствердженні та славі.

y Праксичні емоції – викликані діяльністю, її зміною в ході роботи, успішністю або неуспішністю, труднощами у виконанні діяльності.

y Пугнічні емоції – визначаються потребою у подоланні небезпеки, інтересом до боротьби.

y Романтичні емоції – прагнення до всього незвичайного, таєсмничого.

y Гностичні емоції – пов’язані з потребою в пізнавальній гармонії: прагнення зрозуміти те, що відбувається.

y Естетичні емоції – пов’язані з ліричнисми переживаннями – насолода гармонією та красою, почуття витонченості.

y Гедоністичні емоції – пов’язані з задоволенням потреби в тілесному та душевному комфорті.

y Акізитивні емоції – викликані інтересом, прагненням до накопичення, колекціонування, володіння чимось.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.