Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мотивація та регуляція діяльності. Лекція 2. Мотивація у структурі психічної регуляції



Лекція 2. Мотивація у структурі психічної регуляції

 

Мотивація та регуляція діяльності

 

Діяльність особистості регулюється мотивацією та цінностями особистості. Взаємозв’язок мотивації та регуляції описано в роботах Б.Г. Ананьєва, К.К. Платонова, С.Л. Рубінштейна та інших. Особливу роль мотивації у регуляційних процесах підкреслюють О.М. Леонтьєв, М.Ш. Магомед-Емінов, В.І. Моросанова, В.Й. Степанський, А.А. Файзуллаєв.

Місце мотивації в регуляції поведінки людини описано в ряді фундаментальних досліджень. Так, С.Л. Рубінштейн вважав обов’язковим включення мотивації у процес свідомої регуляції як ознаки суб’єктної активності людини.

На думку О.М. Леонтьєва, регуляція діяльності опосередковується мотиваційними процесами.

В роботах К.К. Платонова визначено місце мотивації на різних етапах регуляції поведінки людини: від появи мети діяльності до аналізу досягнутого результата. Включеність мотивації у регуляцію поведінки людини вважається показником високого рівня розвитку особистості та оволодіння діяльністю.

У роботах школи О.О.Конопкіна розглядається вплив мотивації на ефективність регуляції та розвиненість окремих регуляторних функцій, а через них на ефективність діяльності. Мотивація вивчається як умова, що детермінує, активує і підтримує саморегуляцію.

У роботах О.О. Конопкіна розглядається «нормативна» модель функціонування структури само­регуляції. Вона пояснює послідовне виникнення та функціонування таких компонентів:

Прийнята суб’єктом мета діяльності. – виконує системоутворюючу функцію, весь процес саморегуляції формується для досягнення прийнятої цілі у тому вигляді, як вона усвідомлена суб’єктом.

Суб’єктивна модель значимих умов. – комплекс зовнішніх та внутрішніх умов, врахування яких сам суб’єкт вважає необхідним для успішного виконання діяльності. Джерело інформації, на основі якої відбувається програмування дій.

Програма виконавських дій. – виконання регуляторної функції побудови, створення конкретної програми виконавських дій. Визначає характер, послідовність, способи та інші характеристики дій.

Система суб’єктивних критеріїв досягнення цілі (критеріїв успішності) – функціональна ланка, специфічна саме для психічної регуляції. Конкретизація та уточнення вихідної форми і змісту цілі.

Контроль і оцінка реальних результатів.

Рішення про корекцію системи саморегулювання.

 

Розглядаючи структуру регуляції діяльності, В.Е. Мільман акцентує увагу на мотиваційних складових цього процесу. У його розумінні діяльність людини включає такі компоненти: розвиток потреби, мотиваційний пошук, цілеутворення, предметне перетворення, контроль і оцінка.

На думку А.А. Файзуллаєва, доцільно виділяти окремий вид регуляції – мотиваційну, яка описує механізм перетворення ситуаційної спонуки в особистісний мотив. Головними показником мотиваційної само­регуляції, на думку автора, є такі: вміння відрізняти головне від друго­рядного, внутрішній спокій, емоційна зрілість та стійкість, знання міри впливу на події, вміння підходити до проблеми з різних точок зору, прагнення до виходу за рамки проблемної ситуації, вміння отримувати позитивний досвід з усього, що відбувається.

Основною і системотворчою функцією мотивації М.Ш. Магомед-Емінов вважає регулятивну і пропонує розуміти мотивацію як особливу форму психологічної саморегуляції. Він підкреслює, що «у питаннях мотивації справа полягає не в тому, що спонукає діяльність, а в тому, як вона регулюється». Таким чином, доцільно розглядати мотивацію як психодинамічну систему особистості, яка регулює діяльність на шляху здійснення певного життєвого ставлення людини до оточуючого світу. На думку автора, слід розуміти мотивацію як особливу форму психологічної саморегуляції.

Фогель (Vogel W., Baker R.W., Lasarus R.S. The role of motivation in psychological stress. – J. abn. Soc. Psychology, 1958, 50, N1, p.105-113.): «прояв потреби в досягненні в усіх видах активності опосередкований регулятивними процесами особистості» і у зв’язку з цим аналіз закономірностей процесів регуляції є ... єдиним надійним шляхом вивчення ролі мотивації в організації та виконанні діяльності.

Зв’язок мотивації і регуляції описано і в роботах В.Й.Степанського, який виявив, що:

Мд > Му → результативність визначається рівнем регуляції

Му > Мд → результативність низька при будь-якому рівні регуляції

Висока регуляція → обов’язкова умова успіху – висока Мд

Погана регуляція → мотивація на результат не впливає

 

 

Відтак, можна стверджувати, що мотиваційна регуляція – це регуляція діяльності. Натомість, ціннісна регуляція – це регуляція, спрямована на саморозвиток. Ефективна регуляція та позитивний її вплив на поведінку людини можливі лише за умови інтеграції обох сторін регуляційного процесу. Проаналізовані дослідження дають підстави для означення ціннісно-мотиваційної регуляції розвитку здібностей як свідомого процесу саморозвитку властивостей особистості у ході планування, виконання та самоконтролю спортивної діяльності, що базується на особистісних цінностях і пов’язаних з ними мотивах.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.