ГІДРОБІОЛОГІЯ ОКЕАНІВ І МОРІВ

У морях і океанах життя рослинних і тваринних організмів залежить від умов середовища, з яких досить важливими є гідрометеорологічні фактори. Проникнення світла в товщу води пов'язане з прозорістю її, а від цього залежить життєдіяльність рослинних організмів. Для життя рослин необхідні деякі поживні солі — нітрати (сполуки азотної кислоти), нітрити (солі азотистої кислоти) і фосфати (солі фосфорної кислоти), що знаходяться в морській воді у відносно малій кількості. Ці солі надходять у поверхневі шари океану частково з береговим стоком, але головна їх маса піднімається на поверхню разом з глибинними водами в результаті осінньо-зимової конвекції і турбулентних рухів у гідросфері.

У свою чергу, життєдіяльність організмів дуже впливає на фізико-хімічні властивості води океанів і морів. Організми забирають з морської води велику кількість вуглекислого кальцію, кремнію, які витрачаються на побудову своїх скелетів, у результаті чого ці речовини, що надходять у морську воду з річковим стоком, перебувають у стійкій рівновазі.

Всі живі організми Світового океану поділяються на три великі групи: планктон, нектон і бентос. Основну масу планктону складають одноклітинні водорості (фітопланктон), одноклітинні або дрібні багатоклітинні тварини —інфузорії, дрібні ракоподібні (зоопланктон). Живі організми заселяють Світовий океан від поверхні до самого дна. Тільки рослини, яким потрібне світло, живуть у верхньому 150 — 200-метровому шарі, а тваринні організми поширені в усій товщі води.

Найхарактернішою особливістю морських організмів є здатність їх до розмноження і разом з тим величезна загибель їх, причому і те й інше тим більше, чим менші розміри організмів. Відмирання морських організмів відбувається приблизно з такою самою інтенсивністю, як і розмноження, завдяки чому встановлюється життєва рівновага.

Серед морських рослин основна роль належить одноклітинним. Кількість їх у морській воді дуже велика, близько 2000 видів. З багатоклітинних рослин в океані досить поширені великі за розмірами бурі і червоні водорості ламінарії (морська капуста), саргасуми, лесонії та ін. Деякі види можуть досягати гігантських розмірів (до 120 м, а іноді до 200 м завдовжки). Бурі водорості переважають у помірних і холодних морях, де біля берегів вони утворюють величезні зарості; у теплих водах поширені саргасуми, особливо в Саргасовому морі.

У Світовому океані зустрічаються також вищі квіткові рослини (близько 30 видів). З них найбільш поширена зостера (морська трава) біля узбережжя північної частини Атлантичного океану, де ведеться її промисел.

Тваринні організми, що живуть на Землі, поділяються на 11 типів, останні, в свою чергу, поділяються на 65 класів. Більшість із них—корінні жителі моря. Тільки 8 класів живуть виключно на суші.

З найпростіших тваринних організмів найбільш поширені корененіжки, форамініфери та радіолярії. Близько 65% дна Світового океану вкрито глобігериновим (складається з черепашок форамініфер) і радіолярієвим мулом.

Серед багатоклітинних організмів найбільш численними за кількістю видів (більше 62 тис.) є молюски. З двостулкових молюсків промислове значення мають устриці, морські гребінці і мідії. Двостулкові молюски є кормом для риб.

У теплих водах досить поширені головоногі молюски, представлені кальмарами, каракатицями, восьминогами, аргонавтами та ін. Серед найпростіших багатоклітинних організмів в океанах найбільш поширені губки, морські черви тощо.

Широко представлений клас ракоподібних (до 20 тис. видів). З них близько 750 видів — це планктонні організми, які за масою складають 80—90% усього зоопланктону Світового океану і є основним кормом для багатьох морських риб і вусатих китів. До ракоподібних належать також краби, які мають велике промислове значення.

До вищих хордових належать риби. Найбільшою рибою в океані є китова акула, її довжина досягає 16 м. Довжина кулеподібного ската 15 м, вага 2 т.

У Світовому океані налічується близько 16 тис. видів риб. Найбільш різноманітна фауна риб у прибережній зоні тропічних частин океану. Тут живуть окуневі, оселедцеві, вугрі, камбала, скати та ін. Для відкритих частин тропічних вод характерне поширення летючої риби, меча-риби, тунця, акул. У помірних і високих широтах живуть сайра, камбала, окуневі, тріскові, лососеві та ін.

З класу ссавців у морі зустрічаюся китоподібні і ластоногі. В свою чергу, кити поділяються на вусатих (беззубих), які живляться зоопланктоном (переважно ракоподібними) і дрібною рибою (гренландський кит, синій кит, фінвал, сейвал та ін.), і зубастих (кашалот). До зубастих китів належать дельфіни, в тому числі білуха і касатка. Кити, які живляться планктоном, досягають гігантських розмірів, деякі з них мають довжину 34 м і вагу 150 т. Це найбільші тварини на Землі. У водах високих і помірних широт поширені представники ластоногих: морський лев, тюлень, морж, морський котик.

Велика кількість морських організмів використовується як їжа і технічна сировина. Це насамперед риби, китоподібні, тюлені, а також молюски, водорості, раки тощо. Основні райони вилову знаходяться в зонах зустрічі теплих та холодних течій і обмежені глибинами 200—300 м.

Біологічні запаси Світового океану дуже потужні, поки що людство їх практично не використовує (використовується менше 1% загальної біомаси). В перспективі з збільшенням населення на Землі роль Світового океану у задоволенні навіть їстівних потреб буде набувати провідної ролі.

Лекція № 12 Хімічний склад і класифікації природних вод

Поиск по сайту: