Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Організація спеціальної обробки техніки і майна при зараженні РР, ХР і БЗ



Дезактивація, дегазація і дезинфекція техніки та транспорту може бути частковою і повною.

Часткова дезактивація проводиться з метою зниження ступені зараження техніки і транспорту.

Проводиться звичайно після виходу з зараженого району, коли дозволяє обстановка. Для її проведення в першу чергу використо­вують підручні засоби, а також розчини для дезактивації і дегаза­ційні комплекти і прибори.

Повна дезактивація проводиться з метою повного видалення радіоактивних речовин з усієї поверхні техніки і транспорту до допустимих величин зараження.

Способи дезактивації техніки і транспорту:

-> змивання радіоактивних речовин розчинами для дезактивації, водою і розчинниками з одночасною обробкою зараженої поверхні щітками дегазаційних машин і приборів дозволяє знизити зараженість у 50-80 разів;

-> змивання радіоактивних речовин струменем води під тиском дозволяє знизити зараженість в 10-20 разів;

_> видалення радіоактивних речовин переривистим газо-крапельним потоком з використанням спеціальної техніки з турбореактивними двигунами;

_> видалення радіоактивних речовин обтиранням заражених поверхонь тампонами з ганчірок, змоченими розчинами для дезактива­ції, водою або розчинниками; використовується в основному для внут­рішніх поверхонь техніки і транспорту;

_> замітання (змивання) радіоактивного пилу віниками, щітками, мотлохом та іншими підручними засобами; використовується в основному при проведенні часткової дезактивації;

_> видалення радіоактивного пилу методом відсмоктування пилу, здійснюється за допомогою спеціальних комплектів (ДК-4).

При частковій дегазації і дезинфекції з використанням дегаза­ційних комплектів насамперед обробляються ті частини і поверхні техніки та транспорту, з якими необхідний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі).


 




ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

■ О»----------------------------------------------------------------------------------------------- —------------------------------------ іо.

Повна дегазація складається з повного знезаражування або видалення зі всієї поверхні техніки і транспорту отруйних речовин шляхом протирання заражених поверхонь розчинами для дегазації; при їх відсутності можуть бути використані розчинники і розчини для дезактивації.

Для протирання використовуються щітки дегазаційних машин, комплектів і приладів.

Повна дезинфекція виконується тими самими способами, що і дегазація, але тільки з використанням активних розчинів для дегазації і дезинфекції.

Якщо можливо, то доцільно провадити відразу повну, а не часткову дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію техніки та транспорту.

Засоби знезаражування техніки і транспорту:

* авто-розливальна станція АРС-12У (АРС-14), комплекти ДК-
4, ІДК-1, ДК-3;

* комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна
техніка, що придатна для використання при виконанні робіт зі
знезаражування.

Дезактивація одягу, взуття та індивідуальних засо­бів захисту проводиться вибиванням і витрушуванням, миттям або протиранням (прогумованих і шкіряних виробів) водяними розчинами миючих засобів або водою, а також пранням за спе­ціальними режимами з використанням речовин для дезактивації.

Дезактивація бавовняного, сукняного і шерстяного одягу та взуття проводиться витрушуванням і вибиванням, а також чисткою щітками.

Якщо названими способами ступінь зараження одягу не мож­ливо понизити до допустимих величин, то він підлягає дезактивації шляхом прання за відповідною технологією.

Дегазація одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту здій­снюється кип'ятінням, пароаміачною сумішшю, пранням і провіт­рюванням.

Станція знезаражування одягу СОО створюється на базі механічних пралень, пралень самообслуговування, фабрик і ательє хімчисток, дезінфекційних відділень бань і санітарних пропускників.

Призначена для знезаражування одягу та індивідуальних за­собів захисту, заражених радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.


Розділ 8. Хімічно небезпечні об'єкти та організація спеирбробки майна
,0.------------------------------------------------------------------------- —-------------------------------------------------------------- іо»

Розчин для дезактивації приготовляється на основі порошку СФ-2У (СФ-2) шляхом розчинення останнього у воді з розрахунку отримання 0,15-%-го розчину (на двадцятилітровий бідон (каністру) - ЗО г, на столітрову бочку - 150 г, на цистерну ємністю 6 000 л - 9 кг).

Розчин для дегазації № 1 - це 5-%-вий розчин гекса-хлор-меламіну (ДТ-б) або 10-%-вий розчин дихлораміну (ДТ-2, ДТХ-2) в дихлоретані і призначений для дегазації У-газів, отруйних речовин типу іприт і для дезінфекції. Температура замерзання розчину - 35 °С.

Розчин для дегазації № 2-ащ - це водний розчин 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіну і 20% аміаку; призначений для дегазації отруйних речовин типу зоман. Температура замерзання розчину - 40 °С.

Розчин для дегазації № 2-бщ — це водний розчин 10% їдкого натру і 25% моноетаноламіну; призначений для дегазації отруйних речовин типу зоман. Температура замерзання розчину - ЗО °С.

При відсутності розчинів для дегазації № 2-ащ і № 2-бщ для дегазації озброєння і техніки, які заражені отруйними речовинами типу зоман, може використовуватися 20-25-%-ний водяний розчин аміаку або 5-10-%-ний водяний розчин їдкого натру.

Водяна суспензія ДТС ГК використовується в дегазаційних машинах і комплектах для дегазації озброєння і техніки, які заражені У-газами та іпритом.

Водяні кашки ДТС ГК і хлорного вапна використо­вуються для дегазації і дезінфекції грубих металевих, гумових і дерев'яних виробів.

Кашки готуються шляхом ретельного перемішування двох об'ємів ДТС ГК або хлорного вапна з одним об'ємом води.

Для дегазації отруйних речовин можуть бути використані розчинники: діхлоретан, бензин, гас, дизельне паливо і спирт, а також 0,3-%-ві водяні розчини миючих порошків СФ-2У, "Дон", "Ера" та інші. Всі вказані розчинники і розчини не знищують отруйні речовини, а тільки сприяють змиванню їх з зараженої поверхні.

Речовини, які використовуються для виготовлення розчинів для
дегазації: гексахлормеламін, діхлорамін, діхлоретан, їдкий натр,
.'іміачна вода, моноетаноламін, ДТС ГК, хлорне вапно.
•суш------------------- ——--------------------------------------------------------------------------- 235


ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

■Оі --------- ------------------------------------------- ■■■■.......... ■■■— '■- €>■

Для дезинфекції озброєння і техніки використовуються розчини формальдегіду, фенолу та його похідні (крезол, лізол і нафтазол); розчини для дегазації № 1, № 2-ащ, № 2-бщ; суспензії і кашки ДТС ГК і хлорного вапна; водяні розчини порошку СФ-2У (СФ-2).

Водні розчини миючих засобів у відношенні до хвороботворних мікробів володіють слабкою дією і використовуються тільки для пониження засівання мікробами поверхонь і нейтралізації токсинів.

Для дезінфекції озброєння і техніки, що заражена вегетативними формами мікробів, використовується 3-5 %-й розчин формальдегіду, 1-%-ва суспензія ДТС ГК, 2-%-вий розчин моно­хлораміну.

Для дезінфекції озброєння і техніки, що заражена спо­ровими формами мікробів, найефективнішим є 17-20 -%-вий водяний розчин формальдегіду (формаліну), що тримає 10% за масою монохлораміну Б. Спочатку готується 20-%-вий водяний розчин монохлораміну (20 кг монохлораміну на 80 л води); суміш ретель­но перемішується до повного розчинення монохлораміну. Потім перемішуються рівні об'єми отриманого розчину і формаліну.


РОЗДІЛ 9

Ц КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСНОВНІ
І-^^-Д ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСОБІВ
1---------- ' ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

На території України розміщено більше 1,5 тис. хімічно небезпечних об'єктів; їх діяльність пов'язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням сильнодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення проживає понад 22,0 млн. чоловік.

Небезпека функціонування цих об'єктів господарської діяль­ності пов'язана з імовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості сильнодіючих отруйних речовин за межі об'єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15добовий запас хімічних речовин. Ось чому кожна наступна надзвичайна ситуація може бути пов'язана з виливом або викидом в повітря ХНР.

Збільшення потенційної небезпеки виникнення, можливі важкі наслідки зумовлюють актуальність захисту населення і ліквідації наслідків хімічних та інших небезпечних ситуацій на території України.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.