Вода є невід'ємною частиною життя на Землі. Однак запаси питної води на нашій планеті обмежені і з кожним роком зменшуються. Яку воду ми п'ємо? Які шкідливі домішки вона може мати? Що може за цим наступити? Як оборонити себе від цього? На ці питання ми і постараємося відповісти.
Свинець у питній воді. Свинець у воді має антропогенне походження. Його склад у питній воді (за ДОСТом) регламентовано - не більше 0,03 мг/л. Особлива небезпека свинцю полягає у тому, що він здатний накопичуватися в організмі і погано з нього виводиться.
Розділ 6. Правила поведінки і дій населення під час НС
Свинець становить небезпеку для людей різного віку, особливо для дітей та вагітних. Наслідки накопичення свинцю пов'язані зі вдатністю викликати передчасні пологи у жінок, знижувати вагу дітей при народженні, гальмувати розумовий і фізичний розвиток. Тривала дія свинцю може призводити до недокрів'я (анемії) через його можливості гальмувати виникнення гемоглобіну, м'язової слабкості, гіперактивності, агресивної поведінки. У дорослих свинець може стимулювати захворювання гіпертонією і викликати пониження слуху.
Яким чином свинець попадає у питну воду? Є два шляхи його проникнення у питну воду: через забруднення свинцем ґрунту і арматуру водопровідної мережі.
Головне джерело забруднення ґрунту свинцем - вихлопні гази автомобілів, які використовують у якості палива етилований бензин (АІ-92 - АІ-98). У містах з інтенсивним рухом щільність свинцю в атмосфері у 5-12 разів перебільшує природну (0,3-0,5 мкг/м3). Свинець випадає на поверхню ґрунту і змивається дощовою або талою водою, таким чином проникає у водоносні горизонти, а з останніх у колодязі та мережі централізованого забезпечення водою населених пунктів. Особливу небезпеку у цьому плані складають відкриті водойми, які використовуються для забезпечення водою великих міст.
Друга можливість - це вимивання свинцю із сантехнічної арматури, яка має латунь, в склад сплаву якого входить і свинець. Процес переходу свинцю у воду підсилює кисла реакція води і її низька жорсткість.
Наявність свинцю у воді не може бути помітна за допомогою наших органів чуття.
Засоби пониження місткості свинцю у питній воді:
- для пиття і приготування їжі використовуйте тільки холодну воду, оскільки гаряча вода краще вимиває свинець із сантехнічної арматури;
- перед тим, як набрати воду з водопровідного крану, дайте їй декілька хвилин стекти, особливо коли краном не користувалися декілька годин. Таким чином свинець, який перейшов з деталей сантехнічної арматури, буде змитий;
- найефективніший спосіб пониження кількості свинцю у воді - це використання спеціальних фільтрів з активованого вугілля, які понижують його концентрацію на 88-90%. Цей процес називається адсорбцією.
Летучі органічні сполуки у воді. Летучі органічні сполуки (ЛОС) є водяними домішками, які становлять небезпеку, коли їх концентрація досягає небезпечних рівнів. Особливістю їх є важкість і дорожнеча визначення. До них належать: бензол, тетра-хлористий вуглець, вінілхлорид, толуол, дихлоретан та ін.
ЛОС попадають у питну воду в результаті антропогенної діяльності людини через індустріальне витікання, промислові аварії і халатність. ЛОС - це побічні продукти при виробництві отрутохімікатів, перегонці нафти, фарби, лаків, клеїв, фарбників, парфумерних виробів тощо. Головний шлях проникнення ЛОС у питну воду - це попадання на поверхню ґрунту і досягнення водоносного шару. У значних кількостях ЛОС знаходиться у відкритих водоймах, річках, особливо в районах розташування індустріальних зон.
ЛОС є небезпечними домішками, які при тривалій дії можуть викликати наступні захворювання:
ушкодження нирок - дихлорбензол, дихлоретан, трихлорбензол; ушкодження нервової системи - трихлоретан, дихлоретан; ушкодження печінки - трихлоретан, дихлоретан, трихлорбензол. Найефективніший спосіб пониження концентрації ЛОС у воді - це використання фільтрів на основі активованого вугілля.
Бактерії у питній воді. Бактерії можуть попасти у питну воду різними шляхами: з ґрунту, з яким стикається вода; при будівництві водопровідних мереж; через тріщини у трубах при коливаннях у них тиску. Наявність шкідливих бактерій у воді контролюється. Оскільки дуже важко визначити всю гаму мікроорганізмів, то визначають вміст кишкової палички (Е. соїі). Якщо Е. соїі є в питній воді - тоді відбулось забруднення. Згідно з ДОСТом допускається не більше 100 бактерій на куб. мл води.
Бактерії можна розділяти на хвороботворні (патогенні) і не-
Розділ 6. Правила поведінки і дій населення під час НС
патогенні. Перші з них можуть переборювати природну захисну систему організму (імунну систему), розмножуватися у ньому і шпсликати захворювання, іноді важкі. У питній воді можуть бути пиявлені наступні бактерії:
Заїтопеїіа - харчові отруєння;
ЗНідеІІа - дизентерія;
Уегзіпіа епіегосоїігіса - порушення, функції шлунково-кишкового тракту;
СатруїоЬасіег - виразкова хвороба шлунку;
АкШиноміцетин - актиномікоз;
Залізобактерії - корозія водопровідних труб;
Сульфатобактерії - корозія водопровідних труб.
Способи профілактики бактеріальних захворювань:
^ кип'ятіння води;
- найефективніший спосіб пониження кількості бактерій у питній воді - це використання фільтрів. Деякі фільтруючі системи складаються із подвійної системи фільтрації: механічна фільтрація (наприклад, керамічний фільтр), фільтрація через активоване вугілля, срібло та інші фільтруючі матеріали. На сьогодні у торговій мережі є велика кількість фільтрів для питної води з використанням різних фільтруючих матеріалів і всі вони мають різні показники ефективності, ось чому треба підбирати фільтри до конкретної місцевості з урахуванням забрудненості довкілля, особливо водоймищ, річок і підземних горизонтів води.
Хлор у питній воді. Хлор широко використовується для знезаражування води від бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів. Його використання призвело до того, що такі хвороби, як холера і тиф, які легко розповсюджуються через заражену воду, сьогодні практично не зустрічаються у розвинених державах.
Хлор - це один з хімічних елементів, газоподібна речовина, який є сильним агентом окислення, а також ХНР. Є декілька проблем, які стосуються наявності хлору у питній воді.
По-перше, це проблема якості води. Якщо у ній надмірна ісількість хлору, то він надає їй неприємний запах і смак.
По-друге, це захворювання, які може викликати хлор. Показано, що люди, які п'ють хлоровану воду, мають ризик виникнення раку сечового пухиря більше на 21%і ризик виникнення раку прямої кишки на 38% більше, ніж ті, які п'ють воду з невеликим вмістом хлору.
Рівень хлору у питній воді після знезаражування регламентується ( вільний - 0,3-0,5 мг/л, зв'язаний - 0,8-1,2 мг/л).
Значна кількість хлору у питній воді може бути виявлена органолептичним шляхом (за допомогою наших органів чуття). Однак у невеликих кількостях визначити наявність хлору дуже важко.
Найефективніший спосіб пониження кількості хлору у питній воді - це використання фільтрів з активованим вугіллям, який значно понижує його концентрацію, або фільтрів, які мають комплексний набір різних фільтруючих матеріалів, у тому числі і активоване вугілля, що підвищує показники фільтру.
Радон у питній воді. Радон є радіоактивним елементом, який виникає при розпаді природного урану або торію. Радон знаходиться також у сигаретному димі і в питній воді. Радон -це безколірний, без запаху, хімічно інертний газ. Він радіоактивний і при розпаді випускає високоенергетичні частки альфа і бета.
У воді радон становить подвійну небезпеку: від пиття води, яка може викликати появу злоякісних пухлин шлунку і нирок; від вдихання повітря, куди переходить радон з води, особливо у ванній кімнаті і на кухні.
Радон попадає у воду з довкілля (ґрунту, гранітів, базальтів, піску). Концентрація радону у воді коливається від 100рКі до 1000000рКі на літр (Кі - кюрі, радіоактивність 1 грама радію; р-піко, приставка 10~12).
Виявити радон у питній воді дуже важко, для цього потрібна спеціальна апаратура.
Способи пониження радону у питній воді:
- кип'ятіння. При кип'ятінні води або приготуванні їжі значна кількість радону випаровується;
- найефективніший спосіб пониження концентрації радону у питній воді - це використання фільтрів на основі активованого вугілля;
Розділ 6. Правила поведінки і дій населення під час НС
- не палити у приміїценнях. Паління у курців викликає ризик захворювання раком легенів у 1020 разів більше, ніж у звичайних людей.
Особливо небезпечне хронічне попадання нітратів в організм новонароджених і дітей молодшого віку, оскільки тривале кисневе голодування може викликати порушення росту і формування організму, затримання фізичного і психічного розвитку, порушення функції серцево-судинної системи. Крім того, нітрати і нітрити сприяють виникненню раку, вроджених пороків розвитку, несприятливо діють на плід. Нітрити токсичніші, ніж нітрати.
Джерелами нітратів у довкіллі є:
-> природний шлях - при окисленні органічних сполук;
-> азотні добрива і перегній;
-Ь великі сільськогосподарські комплекси;
-» міські звалища, транспорт і промисловість.
Джерелами попадання нітратів в організм людини є:
- овочі і фрукти (найінтенсивніше накопичують нітрати чорна р(х)ька, буряк, салат, гцавель, редис, шпинат, петрушка, кріп та інші);
- м'ясні та рибні продукти (особливо у сирокопчених ковбасах);
- сири (застосовують у виробництві);
- вода (особливо у системах забезпечення населення водою із відкритих водойм, річок).
Понизити вміст нітратів у продуктах можливо їх кулінарним обробленням: миттям і вимочуванням продуктів; відварюванням; жаренням і тушкуванням овочів.
Понизити вміст нітритів у продуктах можливо при знанні наступних закономірностей:
+ інтенсивне відновлення нітратів у нітрити виникає при зберіганні продуктів при кімнатній температурі;
+ здрібнення і перетирання овочів створює добрі умови для розмноження мікроорганізмів, які відновлюють нітрати і нітрити.
От-
РОЗДІЛ 7
РАДІАЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ'ЄКТИ. ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОГО ТА ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ
Розділ 7. Радіаційно небезпечні об'єкти
забруднення з метою можливого зменшення дії іонізуючого опромінювання на людей.
ф Радіаційний контроль - контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил роботи з РР та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, а також отримання інформації про рівні опромінення людей і про обстановку на об'єкті та в довкіллі._________________________ ■ --- '-'■,'
Аварії (катастрофи), що пов'язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин у навколишньому природному середовищі.
Основні терміни і визначення, які характеризують радіаційні надзвичайні ситуації:
ф Радіаційна аварія - аварія на радіаційно небезпечному об'єкті, що приводить до виходу або викиду РР і (або) іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації цього об'єкту межі в об'ємах, які перевищують встановлені границі безпеки його експлуатації.
^Радіоактивне забруднення - забруднення поверхні землі, атмосфери, води чи продовольства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в об'ємах, що перевищують рівень, встановлений нормами радіаційної безпеки і правилами робіт з РР.
Щ- Радіаційний небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують РР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути опромінювання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруднення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, суб'єктів господарської діяльності, а також довкілля.
ф Зона радіоактивного забруднення - територія або акваторія, в межах якої є радіоактивне забруднення.
щРежим радіаційного захисту - порядок дії населення і використання засобів і способів захисту в зоні радіоактивного