 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Суть і структура грошового обороту
Грошовий оборот - це безперервний рух грошей для забезпечення неперервності відтворення і реалізації суспільного продукту та перерозподілу національного доходу. Категорія «грошовий оборот» належить до найширших абстрактних узагальнень економічного життя суспільства. Вона безпосередньо пов'язана з процесом суспільного відтворення на всіх його стадіях.Суб'єктами грошового обороту фактично є всі юридичні й фізичні особи, які приймають участь у створенні, розподілі, обміні і споживанні ВНП. Зокрема, переміщення грошей у функції засобу обігу і платежу (Т - Г - Т) означає не тільки зміну форм вартості, а й забезпечує постійну взаємодію трьох суб'єктів економічних відносин: фізичних осіб, господарських суб'єктів і органів державної влади в процесі:
За своїм змістом грошовий обіг належить до явищ макроекономічного порядку. Гроші в ньому діють у функції обміну і доведення товарів до споживачів, а їх сукупність відображає загальну вартість суспільного багатства:
Тут гроші вступають в обмін для доведення товарів до споживачів, а самі продовжують нескінчений рух з метою обслуговування безперервності відтворення ВВП. Такий рух грошей називається грошовим обігом. Характерними ознаками грошового обігу є: а) еквівалентність. Покупець передає грошову суму, що еквівалентна придбаному продукту: Г = Т = Г = Т=... б) односторонність. Отримані продавцем гроші назад не повертаються. Вони використовуються для придбання нових покупок; в) прямолінійність. Вона проявляється у постійному віддаленні грошей від емітента і наступних суб'єктів обороту, що використали їх для купівлі продуктів:
Водночас грошовий оборот має мікроекономічний рівень. Кожний суб'єкт грошових відносин у грошовому обороті діє двояко: а) як одержувач певних грошових доходів; і б) як особа, що витрачає отримані доходи. В такому розумінні грошовий оборот можна розглядати як процес обороту доходів. Та частина грошового обороту, що приймає участь у формуванні доходів сімейних господарств, називається національним доходом. ВВП = Ka + (Фс + Фн), де Ка - затрати попередніх років; Фс + Фн - заново створена вартість, що становить фонд споживання і фонд нагромадження або національний дохід. Але на мікроекономічному рівні гроші рухаються у межах індивідуального кругообігу капіталу, виступаючи однією з форм капіталу: Г - Т - Г. Як будь-яка функціональна форма капіталу гроші у цьому секторі грошового обороту виступають елементом багатства, яким володіє даний власник індивідуального капіталу, та потребують відповідної норми прибутку (доходу). Чим більшою сумою грошей володіє даний власник, тим більшим є його багатство і більшими є можливості для отримання прибутку чи доходу. В цій частині грошового обороту рух грошей суттєво відрізняється від грошового обороту на макроекономічному рівні. Насамперед, гроші тут виступають капіталом Г – Т – Г'. Гроші як капітал здійснюють замкнений рух по колу. Даному рухові властивий нееквівалентний обмін, тобто замість грошового платежу власник не отримує реального еквівалента у формі товарів чи послуг. Загалом, даний сектор грошового обороту називають фінансово-кредитним. В свою чергу фінансово-кредитний сектор грошового обороту охоплює дві групи економічних відносин: а) сферу перерозподільчих відносин, в якій власність суб'єктів не відчужується, а лише передається у тимчасове користування іншим особам, за що власник отримує прибуток від осіб, що тимчасово користуються його власністю. Цей сектор грошового обороту називають кредитним оборотом. Гроші в ньому здійснюють такий кругообіг:
Дещо відрізняється від цього обороту сектор, який пов'язаний з купівлею-продажем акцій. Суб'єкт, який отримав гроші продавши акції, не зобов'язаний повертати їх попередньому власникові. Ось чому цей сегмент грошового обороту називають фінансовим оборотом; б) частина грошового обороту обслуговує відносини перерозподілу національного доходу шляхом відчуження певної частини доходів економічних суб'єктів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів на користь держави, яка витрачає їх для забезпечення своїх функцій. Внаслідок цього виникають не тільки нееквівалентні відносини, а й безповоротний та безоплатний рух грошей. В ньому одні суб'єкти втрачають гроші, а інші - їх одержують також безповоротно і без сплати будь-якої ціни. Цю частину фінансово-кредитного обороту називають фіскально-бюджетним оборотом. Всі складові частини грошового обороту: грошовий обіг, фіскально-бюджетний, кредитний та фінансовий обороти тісно взаємодіють, внутрішньо доповнюють і взаємопереплітаються між собою в процесі обслуговування потреб розширеного відтворення. Тому організація і функціонування грошового обороту безпосередньо впливає на ефективність прийняття рішень на всіх стадіях суспільного відтворення. Враховуючи особливості руху грошових коштів, грошовий оборот поділяється на три сектори: фінанси, кредит і грошовий обіг. При цьому: а) рух фінансів з усіма механізмами й інститутами цього сектору грошового обороту набуває поняття фінансової сфери і фінансового обігу; б) кредит, виникнувши із нерівномірності відтворювального процесу, реалізації продукції та надходжень, становить особливий механізм перерозподілу грошових і матеріальних ресурсів, але на принципах строковості, поворотності і платності. Кредит сформував кредитний сектор грошового обороту; в) грошовий обіг як рух грошей, що опосередковує реалізацію товарів і послуг в процесі суспільного відтворення. Гроші, раз потрапивши в обіг, назавжди залишаються там (звичайно, якщо не враховувати зупинок, коли гроші вилучаються з обігу для накопичення купівельної спроможності). Початок руху грошей дає їх концентрація у суб'єктів економічного життя. Гроші нагромаджуються у фізичних осіб і касах юридичних осіб, на рахунках кредитних закладів і в державному казначействі. Щоб рух грошей зародився, необхідна потреба у грошах для виконання угод і здійснення платежів. Вся сукупність потреб суб'єктів економічних відносин у грошах визначається номінальним валовим внутрішнім продуктом: чим більша грошова вартість реалізованих товарів і послуг, тим більше потрібно мати грошей для ділових угод. Крім цього, певні суми грошових коштів необхідні для нагромадження. Охоплюючи всі стадії виробництва і обігу як безперервного процесу, грошовий оборот охоплює:
В розвиненій ринковій економіці гроші вступають в обіг за допомогою механізму банківського кредитування суб'єктів економічних відносин, що становить грошовий ринок. За допомогою грошового ринку здійснюється перерозподіл наявної грошової маси. Проте можливості мобілізації і перерозподілу грошових коштів через грошовий ринок обмежені, тому неминуче виникає потреба в додаткових грошових коштах шляхом додаткової емісії. Об'єктивними причинами додаткової емісії можуть бути такі чинники: • зростання обсягів ВНП, для реалізації яких банківська система розширює кредитування; • зростання чистого імпорту (від'ємний платіжний баланс); • уповільнення обертання грошової одиниці; • інші фактори, що уповільнюють швидкість руху грошей.
Поиск по сайту: |
