ОБОРОНА В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

У місті (населеному пункті)механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення - будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Оборона в будинках організовується так, щоб підступи до них прострілювалися фланговим та перехресним вогнем.

Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить тривале його утримання навіть при оточенні противником (мал. 9). Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв'язку між собою. Вогонь підготовляється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і приданих вогневих засобів розміщуються в нижніх поверхах та напівпідвалах. У верхніх поверхах установлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети та вогнемети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню вздовж вулиць та майданів. Вогневі позиції для мінометів обладнуються у дворах, на верхніх поверхах і на горищах.

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями.

На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняються та прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим та перехресним вогнем. Будови, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділами в місті (населеному пункті) влаштовуються проходи та проїзди всередині кварталів та просовуються підземні комунікації. В невикористаних підземних комунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охороняються.

Під час підготовки будинку до оборони необхідно створити запас боєприпасів, особливо ручних гранат, запас продовольства, медичного майна та питної води, а також передбачити необхідні протипожежні заходи: підготувати засоби пожежегасіння, засипати дерев'яну підлогу піском (землею). Дрібні будови, по яких вогонь може перекинутися на сусідні будинки, руйнуються.

Танковий взвод використовується у повному складі для дій з підготовлених вогневих позицій в опорних пунктах або окремими машинами придається механізованим взводам.

Вогнева позиція танка, як правило, вибирається на околиці міста (населеного пункту) або на перехрестях вулиць, перед майданами, скверами та інших місцях, які дозволяють вести вогонь уздовж декількох вулиць на більшу дальність. Вона може обладнуватися за мурованою стіною (парканом), в якому влаштовуються амбразури для спостереження і ведення вогню, і за іншими міцними спорудженнями.

При виділенні танка (бойової машини піхоти) у вогневу засаду і для дій, як кочуючий вогневий засіб, завчасно вибираються приховані шляхи маневру та вогневі позиції, які дозволяють раптово і ефективно використовувати вогневу міць танка (бойової машини піхоти). Вогневі позиції танків повинні прикриватися вогнем механізованих підрозділів,

Для управління боєм командир механізованого (гранатометного, протитанкового) взводу розташовується в будинку, який обороняють, та вибирає командно-спостережний пункт у такому місці, звідки проглядаються підступи до будинку. Командир танкового взводу управляє боєм із танка.

Атака противника відбивається вогнем усіх засобів, при цьому вогневі засоби, розташовані на верхніх поверхах, не тільки . знищують противника безпосередньо перед будинком, який обороняють, але і ведуть вогонь по цілях, розташованих в глибині бойового порядку противника, перешкоджаючи підхід його резервів і вогонь по будинку прямою наводкою. Противник, що підійшов до будинку, який обороняють, закидається гранатами і знищується вогнем впритул, а той, що увірвався в будинок, крім того, у рукопашній сутичці. Він може також знищуватися коротким ударом і вогнем впритул відділення (групи солдатів),яке висилається в тил противнику по підземних комунікаціях (спорудженнях).

Відділення (кожен солдат і сержант), ведучи бій всередині будинку, повинне проявляти особливу рішучість та завзятість, уміло використовувати в ближньому бою свою зброю і ручні гранати, стійко обороняти кожен поверх і кожне приміщення.

У горах взвод може обороняти опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів та затоплень, з таким розрахунком, щоб

забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, Виключалась наявність мертвих просторів.

Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у стислі терміни. Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків підготовляються на танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ведення вогню на граничні дальності та потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах висот для знищення противника, який прорвався, вогнем впритул.

Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім вирішення звичайних питань зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і Його просочування між позиціями відділень (танків) або на стиках з сусідами.

Під час підготовки фортифікаційних споруджень в кам'янистих і скельних ґрунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води. В скельних ґрунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями крім звичайних загороджень підготовляються обвали та обсипи, дороги (стежки) готуються до зруйнування.

Атаку противника взвод (відділення) відбиває всіма вогневими засобами з широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати з верхніх ярусів в місцях, що обмежують їх маневр (на підйомах, серпантинах).

Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод

(відділення, танк) переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил.

У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, одну-дві просіки. Під час переходу до оборони командир взводу (відділення, танка), крім загальних заходів щодо підготовки оборони, організовує розчищення лісу та чагарників для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування; підготовляє кинджальний вогонь та вогонь з дерев; передбачає протипожежні заходи (створення захисних смуг та запасів води, підготовку сокир, пил, лопат та гаків, очищення опорного пункту від сушняку). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно влаштовуються мінно-вибухові загородження і підготовляється вогонь.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття та козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами. Для ведення вогню із стрілецької зброї та спостереження, на деревах з густою кроною улаштовуються площадки. На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи та ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу. На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

На танконебезпечних напрямках взвод улаштовує завали, протитанкові бар'єри і прикриває їх вогнем.

Вогневі позиції танкового взводу (танка), протитанкових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, полян, доріг і по ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, просік, узлісь або на краю полян можуть улаштовуватися вогневі засади.

Під час бою в лісі широко застосовується вогонь всіх засобів з близьких відстаней.

Зимоюкомандир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє забезпеченню постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур та вживанню заходів щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу, передбачає більш частішу зміну спостерігачів та чергових засобів, особливо вночі, в заметіль та снігопад, а також посилює контроль за несенням служби на позиціях.

Оборона взводу (відділення, танка) організовується за найбільш доступних для дій противника напрямках.

Під час обладнання фортифікаційних споруджень широко застосовуються вибухові речовини. Фортифікаційні спорудження можуть зводитися також насипного типу, для чого використовується сніг, лід та камінь. При незначній глибині снігу окопи, траншеї та інші спорудження відриваються в ґрунті і маскуються снігом. При глибокому сніговому покритті широко застосовується улаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами із утрамбованого снігу, в тому числі фальшивих, а також снігових валів. Снігові вали використовуються як протитанкові загородження і як маски для укриття від високоточної зброї противника. За ними можуть обладнуватися і вогневі позиції кочующих бойових машин піхоти, танків.

В умовах бездоріжжя на позиціях, в окопах і укриттях улаштовуються водостоки. З метою запобігання розмивів та обвалів стінки окопів, траншей та інших фортифікаційних споруджень укріплюються, бойові машини піхоти, бронетранспортери і танки встановлюються на лежні.

З метою маскування місця, які потемніли від порохових газів, і сліди гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опалення печей в бліндажі та інших укриттях дозволяється тільки вночі.

Взимку снігове покриття і холод необхідно використовувати для вимотування противника, що наступає, і послаблення його боєздатності. З цією метою, застосовуючи вогонь усіх видів та інженерні загородження, необхідно змусити противника як можна раніше з доріг та рухатися цілиною снігу, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лісах та ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і як можна довше пробути на морозі.

У випадку вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По таких місцях заздалегідь годується зосереджений вогонь взводу.

Поиск по сайту: