Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту і повинна мати криволінійне або ломане накреслення. Загальна довжина окопу на відділення складає у цьому випадку 120 -130 м. Прямолінійна ділянка окопу називається фасом. Його довжина може сягати 15-20 м.
На позиції відділення стрільці, кулеметник та гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися. Відповідно до цього будується і система вогню. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночі, інших умовах обмеженої видимості.
На позиції відділення обладнуються основні і запасні вогневі позиції для БМП (БТР), кулемета, гранатомета і приданих вогневих засобів.
Вогневі позиції повинні мати добрі секторі обстрілу і по можливості приховані шляхи підходу і висування.
За призначенням вогневі позиції поділяються на:
· основні - для виконання основного вогневого завдання;
· тимчасові - для виконання окремих часткових завдань;
· запасні - на випадок необхідності здійснення маневру або вимушеного відходу з основної позиції;
· фальшиві - для того, щоб завести противника в оману.
Вогневі позиції вибираються з рахунку завдань, які виконуються і умов місцевості, вони обладнаються в інженерному відношенні і ретельно маскуються.
Бойова машина піхоти, яка має могутнє озброєння та броньовий захист, є основою оборони позиції відділення. Її вогнева позиція може обладнуватися
в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду неї на відстані до 50 м з таким рахунком, щоб вогнем БМП забезпечувалось прикриття відділення на позиції.
Для БМП (БТР) підготовляються одна (дві) запасні позиції. Вони вибираються, як правило, в тому місці, яке забезпечує приховане її розташування, таким чином, щоб можливо було вести спостереження за противником і вогонь на граничну дальність, прикрити вогнем особовий склад відділення під час інженерного обладнання позиції, забезпечити кругову оборону, можливість ведення зосередженого вогню, а також приховані шляхи для маневру з одної вогневої позиції на другу.
Таким чином, механізоване відділення обороняє позицію, яка являється елементом бойового порядку взводного опорного пункту.
Позиція механізованого відділення може знаходитися в центрі, на правому або лівому фланзі опорного пункту взводу. Проміжки між відділеннями можуть бути до 50 м.
Командир відділення знаходиться на позиції в такому місці звідки зручно управляти підлеглими, спостерігати за місцевістю і за сигналами командира взводу. Як правило командир відділення розташовується у центрі позиції, з ним рядом находиться кулеметник і гранатометник.
Бойова машина піхоти без десанту в обороні може виділятися для дій у вогневій засаді, як кочуючий вогневий засіб і у складі бронегрупи батальйону (роти).
На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.
Бойові можливості механізованого відділення в
Обороні.
Бойові можливості механізованого відділення (танка) в обороні складаються з вогневих і маневрових можливостей.
Вогнева можливість- це математичне очікування числа знищених цілей (об'єктів) противника або ступінь його ураження, яка складається із можливостей стрілецької зброї по знищенню живої сили, а вогнем гранатомета і БМП по знищенню броньованих цілей.
Маневрова можливістьабо маневреність- показник відділення, який характеризує ступінь рухомості, здатність здійснювати пересування за відповідний час, а також розгортання і маневр в ході бою. За показник маневреності приймається термін часу, необхідний для здійснення тих чи інших дій.
Бойові можливості не являються постійними величинами. Вони залежать від укомплектованості особовим складом, озброєння і бойової техніки, рівня підготовки особового складу відділення, а також від стану його морального духу і неухильної волі до перемоги, вміння командира управляти відділенням. Крім того, на бойові можливості значний вплив має характер дій противника, умови місцевості, стан погоди, час року і доби.
Розглянемо вогневі можливості механізованого відділення. Спочатку визначимо ширину фронту вогневого забезпечення відділення який може бути розрахований по формулі:
де - ширина фронту вогневого забезпечення відділення;
- Ф - фронт позиції відділення;
- - величини проміжків з сусідами.
Раніше було сказано, що фронт позиції відділення = 100 м.
Таким чином, Шф= 100 + (50 +50) = 150 м.
Знаючи бойову швидкострільність зброї відділення, визначимо кількість куль, які випускає особовий склад відділення за хвилину.
Для ведення вогню механізоване відділення має: 4 автомати АК-74, 1 кулемет РПК-74 і 1 ПКТ. Швидкострільність цієї зброї, як ми вже знаємо, складає: кулемет ПКТ-250, кулемет РПК-74-150, автомат АК-74-100 пострілів за хвилину. Таким чином, механізоване відділення може здійснити (250 +150 +100 х 4 = 800) 800 пострілів за хвилину.
Знаючи ширину фронту вогневого забезпечення, маємо можливість вирахувати густоту (цільність) вогню відділення, для чого необхідно загальну кількість куль розділити на фронт вогневого забезпечення (800 : 150 = 5 ), в результаті чого долучимо 5 куль за хвилину на 1 м фронту.
На позицію механізованого відділення може наступати до 1,5 відділення противника. Під час ведення вогню лежачи (стоячи з упору) із автомата, ручного кулемету на відстань до 400 м для ураження однієї цілі необхідно 4 кулі, а при веденні вогню на ходу для вирішення цього завдання необхідно 25 куль.
Звідси виходить, що ефективність вогню відділення в обороні в 5-6 разів вище, ніж у наступаючого.
Досвід показав, що для відбиття атаки піхоти противника, той, що обороняється повинен створити щільність вогню перед фронтом оборони і на флангах не менш ніж 3-5 куль за хвилину на 1 м фронту. Така цільність забезпечує 50 % знищення атакуючої піхоти противника. При таких втратах противник відмовляється від повторної атаки. Значить, механізоване відділення в обороні здатне відбити атаку до 2-х мотопіхотних відділень противника і обороняти позицію до 100 м по фронту.