Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації. У процесі вивчення джерел з історії стародавньої Персії необхідно виділити готуючись



У процесі вивчення джерел з історії стародавньої Персії необхідно виділити готуючись до семінарських занять головні, відомий напис Дарія І на Бехістунській скелі та роботу грецького історика V ст. до н.е. Геродота«Історія у дев’яти книгах», яка містить безліч цінних відомостей з історії Перської держави та греко-перських воїн. Університетськими студіями мають стати розвідки легендарних та історичних аріїв, Авести, усвідомлення її цивілізаційного значення. Вони будуть сприяти неформальному з’ясувані витоків та її утвердження.

У подальшому необхідно зосередитись на таких важливих питаннях, як становлення держави Ахеменідів, як імперії, причин її політичної кризи, шляхи її подолання. Досить виразними при цьому виступають політичні реалії приходу Дарія І до влади, шляхи її легітимізації. Вивчаючи його реформи, радимо розмежувати завойовницьку політику, методи та форми поневолення інших держав, зокрема, областей Середньої Азії, Фракії, Македонії, північно-західної частини Індії і засоби мирного врегулювання життя надзвичайно строкатого культурно-соціального населення. Зразки об’єктивного історичного аналізу як Сходу так і Еллади дає «батько історії» персофіла Геродот. Необхідно розглянути уривки із «Історію» Геродота, що дасть можливість студентам з’ясувати, яким чином була організована як експлуатація так і примирення підкорених персами областей. Відомості, приведені Геродотом з цих питань, доповнять напис про будівництво палацу в Сузах та уривок із «Економіки» Ксенофонта, грецького письменника кінця V – початку IV в. до н.е., який також предметно, зацікавлено досліджував культурну і державну традиції стародавніх персів, яка пересіклася з долею слов’янських народів.

Наступним етапом у процесі вивчення теми має стати розгляд власне реформ здійснених Дарієм І, зокрема в галузі управління та економіки (податково-грошова, військово-адміністративна) та аналіз їх наслідків і значення. При вивченні цього питання потрібно звернути увагу на те, що проведення реформ Дарієм І було зумовлене рядом причин, зокрема відсутність міцних зв'язків між частинами перського царства, проблемою подолання відчуження не тільки соціального, але й релігійно культурної. При цьому слід враховувати й те, що Дарій І не був впевнений у надійності своєї влади тому мусив вдатися до цих заходів з метою централізації влади в державі, вирішуючи зазначені проблеми переважно силовими, деспотичними методами. Критика останніх не повинна знецінити високий рівень організації, комунікативності життя небаченої за масштабами держави, свідоме прагнення Дарія І використати комерційні важелі, найдревнішу пошту, релігійну толерантність, залишаючись проповідником бога світла, добра. Радимо особливо вдумливо підійти до різноманітної літератури, яка висвітлює витоки та зміст найдревнішої пам’ятки духовної культури – Авести, яка мала вплив на всі світові релігії, ввібравши драматичний досвід взаємо існування різних форм життя, актуалізуючи проблему морального вибору людини, на рівні космологічних наслідків.

Навідь оглядове знайомство з різноманітними природніми та історичними умовами життя предків стародавніх персів дозволяє зрозуміти чому «батька історії» Геродота сучасники назвали персофілом. Звернення до витоків, військових та культурних перемог персів, переконало античного історика в тому, що вони акумулювали багату патріархальну культуру Стародавнього Сходу, як загальнолюдської архаїчної епохи. Її характеристику і передбачають питання семінарського заняття. Мова йде про спосіб иття зорієнтований на сакральне відношення до природи, світотворящих сил, драматизму дуалістичного вибору, традицію предків, авторитет теократичної, військової еліти.

Реферати:

1. Культурні досягнення стародавніх персів, скіфів.

2. Історико-культурний зміст зороастрійського віровчення та Авести.

Особливої уваги заслуговує «Авеста» – найдревніша пам’ятка духовної культури, яка складала основу взаємодії людей зі Світом, подібними собі спираючис на досвід колективного, історичного життя. Розкрити сильні і слабі сторони патріархальної традиції допоможе матеріал з історії усіх цивілізацій Стародавнього Сходу і в особливій мірі спільнот Середньої Азії, досвіду співіснування землеробського і кочового населення.

Список літератури

Д ж е р е л а

1. Геродот. «История в дев’яти книгах».-Л., 1972.-С, 61-86, 88-97, 117; 166.

2. Хрестоматия по истории Древнего Востока.-М., 1963.С.-356-358.

3. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч..-М., 1980.Ч.2.-С.24-32.

4. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч..-М., 1963.-С.358-364.

5. Тематическая хрестоматия по истории древнего мира.// Древний Восток. -Вып.1.-М., 1963.-С.134-143.

6. Хрестоматия по истории древнего мира: в 3 ч.-М., 1950. -Ч.1.-С.255-263.

7. Литература Древнего Востока. Тексты. - М., 1984.

Л і т е р а т у р а

1. Авеста. Перевод И.М. Стеблин-Каменский. –Душанбе, 1990.

2. Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи. Пер.с англ. -М., 1987.

3. Дандамаев М.А. Политическая история Ахеменидской державы.-М., 1985.-С.64-108.

4. Дандамаев М.А., Луконин В.Г. Культура и экономика древнего Ирана..-М., 1980.-С.105-140, 186-216, 228-242.

5. Дорошенко Е.А.Зороастрийцы в Иране; историко-этнографический очерк..-М., 1982.

6. История Ирана..-М., 1977.-С.47-62.

7. Маковельский А.О. Авеста. – Баку, 1960.

8. Фрай Р.Наследие Ирана. Пер.с англ.-М., 1977.-С.125-161.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.