Методичні рекомендації. Розглядаючи суспільно-державну організацію Стародавньої Месопотамії необхідно

Розглядаючи суспільно-державну організацію Стародавньої Месопотамії необхідно звернути увагу на той факт, що письмові джерела з історії цієї цивілізації представлені в основному законодавчими пам’ятками , приватно-правовими та іншими документами.

Характеризуючи природні умови та населення Стародавньої Месопотамії необхідно звернути увагу на специфічність природно-кліматичних умов даного регіону та проаналізувати різнорідність ментальності та етногенезу населення Шумеру і Аккаду, виявити схожі типи господарських занять та виділити елементи їх різнорідності, проаналізувати взаємовідносини між землеробсько-полісним та скотарсько-імперським варіантами історичного життя.

Головним історичним джерелом у процесі роботи над темою є кодекс законів царя Хаммурапі, в якому містяться дані, що допомагають висвітлити всі важливі питання теми. Характеризуючи кодекс Хаммурапі як джерело, слід дослідити те, чим він відрізняється від історичних традиційних джерел (розповідних, нарративних джерел), від документів господарської звітності, листування, дипломатичних документів. Важливо окреслити ті сторони життя країни, які віддзеркалює звід законів, а разом з тим, і ті, про які в джерелі не йдеться.

Особливу увагу слід звернути на аналіз класової природи кодексу, критично оцінити висловлювання Хаммурапі про справедливість у вступній і заключній частинах кодексу, як він проголошує мету видання законів.

Важливо розглянути різні форми землеволодіння, спробувати самостійно виділити питання про общину, зокрема про спільну відповідальність її членів, обмеження виходу з неї, викуп воїнів, обмеження прав жінок тощо.

Необхідно виділити ,за даними кодексу ,відомості про різні категорії вільних людей, сімейне та кримінальне право. Охарактеризувати різні групи рабів і на підставі цього зробити узагальнений висновок про рабство у Старовавилоньському суспільстві.

Проведений аналіз соціальної структури вавилонського суспільства, характеристики влади царя, армії, усього апарату влади та управління, судочинства й діловодства дадуть можливість скласти відповіді на питання даної теми, показати типові риси Стародавньовавилонської держави як східної деспотії, а разом з тим й її особливості.

Список літератури

Д ж е р е л а

1. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум.-Львів, 1985.-С.55-80.

2. Тематическая хрестоматия по истории древнего мира. // Древний Восток. - Вып. І.-М., 1963.-С.8-39.

3. Хрестоматия по истории Древнего Востока .- М., 1963.-С.196-219.

4. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч.- М., 1980.-Ч.1-С.151-178.

Лі т е р а т у р а

1. Васильев Л.С. История Востока.-М., 1993.

2. Дьяконов И.М. Законы Вавилона, Ассирии и Хеттов //Вопросы Древней истории (далі ВДИ). -1952.- № 3.-С.262-303.

3. Древние цивилизации. -М., 1989.

4. История Древнего Востока. Зарождение древних и классовых обществ и первых рабовладельческих цивилизаций.-Ч.1. Месопотамия. -М., 1983.

5. История Древнего Востока : Материалы по историографии. -М., 1991.

6. Козырева Н.В. Местное социальное устройство в старовавилинской Месопотамии. .//Восток. –1991.- № 1.С.22-29.

7. Крижанівський О.Г.Стародавній Схід. Курс лекцій. -К., 1996.

8. Оппенхейм Л. Древняя Месопотамия .: Портрет погибшй цивилизации. Пер. с англ. -М., 1980, С.152-185.

9. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки. –Харьков, 1981.- С.31-47.

10. Редер Д.Г. К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапи .//Древний Восток. -Выпуск І. -М.- 1975.- С.129-141.

11. Феномен восточного деспотизма. -М., 1993.

12. Якобсон В.А.Регулирование мировой международной торговли по законам Хаммурапи .//Древний Восток и мировая культура. -М., 1981.-С.53-54.

Семінарське заняття № 3 – 4.

Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»

(4 год.)

Мета: „Історично-побутові реалії „Поеми про Гільгамеша” на основі унікального епічного твору, який увібрав колективну релігійно-міфологічну пам'ять, історичні реалії, доповнити історію суспільно-політичну індивідуально-побутовою, відкривши внутрішній світ людини архаїчної Месопотамії, через неї – Стародавнього Сходу, загальнолюдські проблеми взаєморозуміння влади і народу, жерця-царя Гільгамеша і пастуха Енкіду.

План

1. Загальна характеристика епосу про Гільгамеша: історія знахідки, походження і варіанти епосу, композиція «Поеми про Гільгамеша», художні засоби і основна ідея епічної поеми, відносна хронологія історико-побутових реалій епосу, джерелознавча цінність епосу.

2. Матеріальна культура населення шумерських міст-держав за даними епосу: сільське господарство, ремесло, торгівля, містобудівництво, житло і хатнє начиння, одяг і прикраси, їжа і напої, шляхи і транспорт, зброя і військове спорядження.

3. Дані про суспільний устрій і політичний розвиток міст-держав : майнова і соціальна нерівність населення, функції народних зборів і ради старійшин, становлення царської влади, політичне суперництво між містами-державами.

Контрольні запитання.

1. Визначте хронологічні межі історико-побутових реалій епосу.

2. У чому полягає основна ідея епічної поеми?

3. У чому полягає джерелознавча цінність епосу про «Гільгамеша»?

4. Які особисністні риси головного героя Гільгамеша можна вважати особливо виразними?

5. Яку роль відігравало сільське господарство, ремесло та торгівля за даними епосу?

6. Який характер мав суспільний устрій шумерських міст-держав?

7. У чому проявлялася майнова та соціальна нерівність населення?

8. Які причини призводили до політичного суперництва між містами-державами?

Поиск по сайту: