Якого малюнка не стало?

Мета: вправляти дітей у вживанні невідмінюваних іменників: радіо, піаніно, кашне, кіно.

Матеріал: предметні картинки. Хід гри. Вихователь розглядає з дітьми предметні картинки, уточнює їх зміст. Потім розкладає картинки на столі або виставляє на дошці, пропонує тій чи тій дитині вийти за двері, одну або дві картинки ховає. Увійшовши до кімнати, дитина повинна сказати, якої картинки не стало.

- Не стало картинок радіо і піаніно.

Можна запропонувати дітям придумати речення з цими словами.

Для чого?

Мета: вправляти дітей у побудові складнопідрядних речень.

Матеріал: предметні картинки.

І варіант:

Хід гри. Вихователь роздає дітям предметні картинки, на яких зображено різні предмети. Кожна дитина повинна встати, назвати предмет і сказати, для чого він потрібний, Наприклад: "Пральна машина потрібна для того, щоб прати білизну", "Каструля потрібна для того, щоб у ній варити їжу: борщ, суп, узвар", "Пилосос потрібний для того, щоб ним чистити килими".

У ході гри вихователь може використати загадки про різні предмети побуту, наприклад: Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче (віник). Ніг нема, а ходжу, рота нема, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу по­чинати (годинник). Дивлюсь, такий, як і я, там хлопчик: брови, очі, ніс, вуха. Ну, то хто з вас відгадає, що воно за штука? (дзеркало). Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю (окуляри). Лежить свинка, а в неї поколена спинка (наперсток). Складеш - клин, розкладеш - гриб (парасолька). Без язика живе, не їсть і не п'є, а говорить і співає (радіо). Сам із вільхи та із дуба, в роті білі, чорні зуби, до зубів доторкнись - готово, ти почуєш спів чудовий (піаніно). Через поле і лісок подається голосок, він біжить по проводах, скажеш тут, а чути там (телефон). У череві баня, в носі решето, на голові ґудзик, одна рука, й та на спині (чайник).

Примітка. Гру можна проводити без картинок. Вихо­ватель загадує загадку, діти відгадують і говорять, для чого потрібний цей предмет, наприклад: "Куций Степан по хаті скакав". Діти відгадують: "Віник" і говорять речення: "Віник потрібний для того, щоб ним у хаті підмітати".

II варіант:

Хід гри. Вихователь ставить запитання, а діти відпові­дають. У запитаннях і відповідях повинні бути дієслова.

Наприклад:

- Для чого поливають квіти?

- Квіти поливають для того, щоб вони краще росли.

- Квіти поливають для того, щоб вони швидше розцвіли і людям приємно було дивитися на них.

- Для чого поливають вулиці?

- Вулиці поливають для того, щоб не було пилу. Задавати запитання можуть і самі діти.

Що робить лікар, праля?..

Мета: вправляти дітей у вживанні дієслів III особи однини.

Матеріал: предметні картинки із зображенням різних за професією людей.

Хід гри. На початку гри вихователь проводить бесіду про різні професії дорослих, запитує, ким і де працюють батьки дітей. Потім пропонує кожній дитині взяти картинку і сказати: хто що робить: лікар лікує, праля пере білизну, покрівельник покриває дім, штукатур штукатурить стіни, муляр мурує, маляр фарбує, кравець шиє... У грі можна використати уривки з вірша С.Баруздіна "Хто побудував цей дім".

Щоб сухим був дім, держалося тепло,

Щоб зимою сніг в дім не намело,

Щоб у дощ не мокли люди в домі тім,

Покрівельник покрива залізом дім.

Із училища веселий

Парубчак прийшов до нас

Штукатурить став він стелі

Швидко, жваво - цінить час!

Фарбувати вже пора.

Запросили маляра.

Без відра, без пензля він

Взявсь до фарбування стін...

Наприкінці заняття діти можуть прочитати вірш Ю.Тувіма "Усі для всіх".

Муляр житла мурує,

А кравець мусить шити...

Але що б то пошив він,

Як не мав би, де жити?

Пекар чоботи носить –

Швець пошив їх дбайливо...

А шевцеві без хліба

Ну ніяк неможливо!

Але й муляр не міг би

Навіть вийти із дому

Як не мав фартуха б він

Та й штанів ще при тому.

Для загального блага,

Не жаліючи сили,

Треба всім працювати,

Мій читачику милий!

Відгадай

Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками в роді й відмінку; у вживанні іменників, що означають назви тварин та їхніх дитинчат.

Матеріал: предметні картинки.

Хід гри. Вихователь розкладає на столі спеціально діб­рані картинки. Потім пояснює гру. Хтось із дітей повинен підійти до столу, взяти картинку, розглянути її і загадати загадку (віршовану), а якщо дитина забула загадку, то складає самостійно описову.

На дереві все грається,

Угору піднімається,

Кривляється, чіпляється,

На хвостику гойдається.

І зветься це малятко веселе...

Діти повинні додати: "Мавпенятко".

- Довгий хвіст, чотири лапи, носик гострий, жовте хутро (Лисиця).

- Хто зимою холодною у лісі бродить злий, голодний? (Вовк).

- Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував,

Там капусти пожував.

Довгі лапки, скік та скік,

Ми погнались, а він втік (Заєць)

Живу я там, де вічний лід,

Люблю я рибу на обід.

В кожусі білому завжди

Виходжу часто я з води,

Умію плавати й пірнати...

А як мене, малята звати? (Білий ведмідь).

Примітка:Напередодні цієї гри вихователь з дітьми у другій половині дня розучує потрібні загадки.

Поиск по сайту: