Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Життя минає, час кудись летить



 

І все навколо зовсім не знайоме,

І не спинить цю загадкову мить

Яка дарує сонце світанкове…

 

Не повернути перші почуття

Які в дитинстві серцем володіли,

Вони змінили все моє життя

Людей навколо мене теж змінили…

 

І не втекти у Небо вже ніколи

І не розтануть в нім неначе сніг,

Бо Пустота в Душі живе відтоді

Коли втекти від суму я не зміг.

 

Не можна повернути те, що втратив

Не можна все збагнути у житті,

Але потрібно завжди пам’ятати

Про Честь, Мораль і принципи її!

 

Не можна осягнути всю печаль

Не можна не відчути смак Кохання,

І Доля наша, зовсім не Мораль

Не здійснює усі наші бажання!

 

Нехай ти все життя лише боровся

І най усе життя ти щось шукав,

Але коли той шлях, усе ж таки знайшовся

Від знахідки ніколи не тікав!

 

Але потрібно завжди йти вперед

Долаючи всі труднощі життєві,

Збирати щастя та Кохання мед

І знати, що поразки всі миттєві!...

 

Напиши мені будь ласка кілька слів!...

 

Від самоти Душа моя страждає,

Моя любов, останні кілька днів

Від болю і печалі майже не палає!

 

Напиши мені будь ласка кілька слів

Кілька слів, які мене зігріють,

Від холодних, монотонних днів

Від вітрів, що в серці смуту віють…

 

Напиши мені будь ласка кілька слів

Подаруй мені Надію, я благаю,

Без тебе жити так і не зумів

Щодня я не живу, а виживаю…

 

Напиши мені, благаю кілька слів

Не дай відчуть агонію Кохання,

Не дай відчуть всю біль кошмарних снів

Які пророчать сіру мить прощання!...

 

Я від печалі ледве не зомлів

Хотів дияволу продати свою Душу,

Ти, напиши мені будь ласка, кілька слів

Про це я попросити Тебе мушу…

 

Не в тім біда!...

 

Не в тім біда, що час горить невпинно

І невблаганно тліє все життя,

Бо не існує лише винних чи не винних

А є причина, злочин й каяття!

 

Не в тім біда, що світ весь збожеволів

І ти є невід’ємною частиною його,

А в тім, що починаєш розуміть поволі

Де дійсно правда, ну а де, суцільне зло.

 

Не в тім біда, що нас не розуміють

І насміхаються породжуючи страх,

А в тім, що Душу темрявою гріють

Що залишає пустоту в очах.

 

Не в тім біда, що люди не кохають

Не маючи Кохання – грають роль,

А в тім, що співчуття вони не знають

Яке мов музика звучить на ноті «соль»!

 

Не в тім біда, що вечір у Душі

Настане день – зажевріє Кохання,

А в тім, що істини немає у брехні

Немає відповіді, коли нема питання!...

 

 

Нічна агонія Кохання…

Ніч огорнула ліхтарі

І вітер вказує дорогу,

Цю ніч присвячую Тобі

Коли сказати я не можу…

 

Тому кричу щосили й духу

Аби почула Ти мене,

Не варто слів, ніяких рухів

Коли побачу я Тебе!...

 

Самотні вулиці в очах

Самотнє місто, й ч у ньому,

Згадаю в чотирьох стінах

Або ж на сірому балконі…

 

Де я відчую пристрасть страху

І спробую його на смак,

Під музику Йоганна Баха

Втамую почуття відтак…

 

Лиш музика мені зарадить

Вгамує мої почуття,

Вона чарує, вона вабить

Вона це – я, моє життя!

 

 

Звільнивши всі свої думки

Я повернувся до кімнати,

Де твори, Айвазовського, Далі

Які дають мені пізнати…

 

Всю творчість серця і душі

Все красномовство цього світу,

Усе життя на всій Землі

Ти розумієш, треба жити!!!

 

Але прожити це життя

Щоби тебе запам’ятали,

Донести істину в серця

Аби надію не втрачали!...

 

Ти розумієш, що кохаєш

Ти скажеш: «Я скоро прийду!»,

Перед відходом трек вмикаєш

Лунає «Scorpions – Still Loving You!»...

 

Письмо домой

Нежно кружится лист осенний

Светит сонце сквозь него,

Етот лист не был последним

Был последним миг его!

 

В эту пору золотую

Служил парень молодой,

Он любил свою родную

Ту, что ждет его домой.

 

Излагает парень строчки

Про его призыв в Афган,

Написал что любит дочку

И что выбрал путь он сам.

 

Пишет он, что Маму любит

И скучает день за днем,

Никогда он не забудет

Той заботы, лишь о нем!

 

Вот прошло уже полгода

Парень весточки не шлет,

Нелегка его дорога

А дочурка все растет!

 

 

Пуля в грудь ему ворвалась

И забрала жизнь его,

Лишь одна война осталась

Не оставив ничего…

 

Растворился он в тумане

И ушел в даль с синевой,

Вот такая жизнь а Афгане

Жизнь не на, а под землей!...

 

Я подарю Тебе Любовь…

Я подарю Тебе Любовь

Лучший момент своей судьбы,

И изобью все руки в кровь

Дабы не упустить Любви!...

 

Ты красотой меня дурманишь

Я попадаю к чувствам в плен,

Ты поцелуем освещяеш

От мира Зла, и от измен…

 

С любовью на Тебя взираю

И знаю, Ангелы не спят,

Люблю Тебя, и понимаю

Что чувства в сердце не сгорят!

 

Я разделю с Тобой печали

И жизнь отдам, лишь за Тебя,

Ведь сердце и душа кричали

Что Ты одна, что ты одна!...

 

Твой смех, вселяет радость в сердце

Изгнав с него тупую боль,

Он открывает смело дверцы

В театр, где иная роль…

 

 

Глаза, красивее чем море

И я тону в их синеве,

Я забываю про все горе

Когда лишь вспомню о Тебе!

 

Твой поцелуй, как вкус нектара

Околдовал меня собой,

Как после сильного удара

Я был захвачен в плен Тобой…

 

Я пью Любовь, из губ Твоих

Как аромат цветов весною,

И эти чувства на двоих

Я рад, что разделил с Тобою!...

 

Я торжествую, я ликую

Когда со мною рядом – Ты,

Ведь, я люблю Тебя родную

Ты моя жизнь, мои мечты…

 

ПОХОЛЮК ЮЛІЯ

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.