Модель зовнішньої торгівлі на основі ефекту масштабу

З загальної економічної теорії відомо, що в міру зростання масштабів виробництва собівартість одиниці товару знижується. Це відбувається з декількох причин:

• росту спеціалізації — кожен працівник може зосередитися на одній виробничій функції, довести її виконання до досконалості, використовувати при цьому більш зроблені машини й устаткування;

• неподільності виробництва — при збільшенні масштабів випуску розміри обслуговуючих підрозділів, не задіяних прямо у виробництво (управлінського апарата, бухгалтерії й ін.), ростуть відносно повільніше, ніж масштаби самого виробництва;

• технологічної економії — витрати на створення нової якості товару звичайно менші, ніж вартість Економіка масштабу— розвиток виробництва, при якому ріст витрат факторів на одиницю приводить до зростання виробництва більше, ніж на одиницю.

Ефектом масштабу пояснюється торгівля між країнами, що однаково наділені факторами виробництва, у втакій мірі, що незначні відмінності в забезпеченості ними не можуть вважатися поясненням взаємної торгівлі. Модель економіки масштабу пояснює також і торгівлю між країнами технологічно близькою або навіть однорідною продукцією.

Припустимо, що дві країни ідентичні і тому їхня пропозиція товарів 1 і 2 характеризується кривими виробничих можливостей, що зливаються, а попит на них - кривими байдужності, що зливаються, (мал. 5.8). Оскільки економіка характеризується ефектом масштабу, то крива виробничих можливостей вигнута в напрямку точки відліку. До торгівлі обидві країни роблять і споживають по 40 одиниць товарів 1 і 2 у точці А. Відносна ціна — Р1/Р2 = РА, і крива байдужності, що визначає попит, — I. Баланс у точці А дуже нестійкий. У силу специфічності вигину кривій виробничих можливостей у результаті ефекту масштабу будь-який мінімальний зсув у відносній ціні вправо від т.А приведе до падіння відносної ціни товару 1 доти, поки перша країна не стане робити тільки товар 1. Аналогічно, будь-яке зсув рівноважної ціни уліво від А приведе до падіння відносної ціни товару 2, доти поки друга країна не стане спеціалізуватися тільки на виробництві товару 2.

З початком торгівлі перша країна почне спеціалізуватися тільки на товарі 1, що буде поступово зрушувати крапку виробництва від А в напрямку стрілки, поки вона не досягає точки В, у якій перша країна буде цілком спеціалізуватися на товарі 1. Друга країна буде спеціалізув. на товарі 2, що зрушить точку її виробництва від А в напрямку стрілки, поки вона не досягає повної спеціалізації в т.В'. При повній спеціалізації кожна країна зможе продати іншої по 60 одиниць товарів 1 і 2 і збільшити своє споживання в т.Е кожного товару на 20 одиниць. Нова крива байдужності II розташується вище, показуючи рівень споживання, що зріс у результаті торгівлі кожної з країн. Ріст споживання відбувся в результаті ефекту масштабу, оскільки країни, почавши спеціалізуватися на визначеному товарі, змогли в сукупності зробити обох товарів більше, ніж до торгівлі.

Стверджуючи у визначенні економіки масштабу, що ріст витрат факторів (наприклад, праці) на одиницю приводить до зростання виробництва більш ніж на одиницю, необхідно визначити, за рахунок яких структурних зрушень відбувається зростання виробництва.Зовнішній ефект масштабу — зниження витрат на одиницю товару в рамках фірми в результаті росту масштабів виробництва в галузі в цілому.

Внутрішній ефект масштабу — зниження витрат на одиницю товару в рамках фірми в результаті росту масштабів її виробництва.

Зовнішній ефект масштабу припускає, що збільшується кількість фірм, що роблять той самий товар, тоді як розмір кожної з них залишається незмінним. Внутрішній ефект масштабу припускає, що обсяг виробництва товару залишився колишнім, а кількості фірм, що роблять його, скоротилося Екстремальним випадком внутрішнього ефекту масштабу є чиста монополія — ситуація на ринку, при якій фірма не має конкурентів для своїх товарів.

Поиск по сайту: