1.2. Основні групи та об’єкти права інтелектуальної власності Сторінка
1.3. Основні інститути права інтелектуальної власності Сторінка
1.4. Еволюція інтелектуальної власності
· 1.1. Загальні положення
· Інтелектуальна власність у широкому розумінніозначає закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній і промисловій сферах.
· Згідно визначень тлумачного словника під терміном «власність» розуміють:
· 1) матеріальні цінності, майно, що належать кому-небудь чи знаходяться в повному розпорядженні кого-небудь; 2) право на володіння чимось матеріальним.
· Отже, інтелектуальна власність як право на результати розумової діяльності людини - благо нематеріальне, зберігається за його творцями й може використовуватись іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, зазначених у законодавстві.При цьому, сам процес інтелектуальної діяльності як такої, право на власність зазвичай не визначає. Лише після завершення цієї діяльності внаслідок створення нових результатів у сфері науки, літератури, мистецтва, техніки й технології починають діяти норми цивільного права, що забезпечують суспільне визнання відповідного об'єкта, встановлюють його правовий режим, а також охорону прав і законних інтересів його творця. До того ж, об'єктам інтелектуальної власності майнові права не надаються. Будь-який винахід, промисловий зразок тощо - це вирішення проблеми (завдання), яке стає товаром лише тоді, коли воно має споживчу вартість
· Інтелектуальна власність має подвійну природу. Право, що виникає у творця на результат інтелектуальної діяльності, подібне до права власності, що має особа, працею якої створено матеріальний об'єкт. Право на результат творчої діяльності забезпечує його власнику виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд і дає змогу передавати іншим особам (або надавати дозвіл на його використання). За цілим рядом ознак це право може належати до майнових прав і подібне до права власності.
· Інтелектуальну власність за встановленою традицією поділяють на авторське право, промислову власність і право на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності.
· Авторське правозакріплює за авторами та іншими творцями інтелектуальної власності певні права, які надають їм можливість дозволяти або забороняти протягом обмеженого періоду часу певні види використання їхніх творів. У широкому розумінні авторське право містить положення про охорону авторського права, а також охорону суміжних прав (прав, суміжних з авторським правом: прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення).
· Промислова власністьохоплює права на такі об'єкти інтелектуальної власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг (товарні знаки й знаки обслуговування), фірмові найменування та зазначення про походження товарів чи найменування місця походження товарів, а також припинення недобросовісної конкуренції. При цьому промислову власність розуміють у найширшому значенні і поширюють не лише на промисловість, але й на сільське господарство, торгівлю, на всі продукти промислового чи природного походження.
· До нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності належать є топографії інтегральних мікросхем (ІМС), сорти рослин і комерційна таємниця.