Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Теорія ієрархії потреб А. Маслоу



В основу теорії ієрархії потреб А. Маслоу покладені такі основні передумови:

1) люди постійно відчувають певні потреби, які можна об’єднати в окремі групи;

2) групи потреб мають ієрархічну структуру, тобто їх можна упорядкувати по мірі зростання їх важливості для людини;

3) потреби, якщо вони не задовільнені, спонукають людей до дій. Задовільнені потреби не мотивують людину;

4) звичайно людина відчуває одночасно декілька різних потреб, які знаходяться поміж собою в комплексі взаємодії;

5) потреби нижчого рівня вимагають першочергового задовільнення;

6) потреби більш високого рівня починають активно впливати на поведінку людини тільки після того, як задовільнені потреби нижчого рівня.

 

Згідно теорії А.Маслоу існує п’ять груп потреб, ієрархічна структура яких представлена на рисунку:
Загальні прикмети   Досягнення     Статус   Дружба   Стабільність   Їжа       Потреба у самореа- лізації   Потреби у шануванні   Соціальні потреби   Потреби у безпеці   Фізіологічні потреби     Організаційні приклади   Можливість розкрити свій потенціал     Посада     Престиж фірми   Пенсія   Зарплата

 

Основне завдання теорії – ідентифікувати групи потреб, які впливають на мотивацію людини в організації і показати, як, враховуючи динаміку їх дії, впливати на людину, надаючи їй можливість задовольнити свої потреби певною поведінкою.

Практичне використання теорії пов’язане з визначенням менеджером тієї потреби, якоюв певний момент керується працівник. Згідно з цим, менеджер може вибрати певний мотивуючий вплив на конкретного працівника.

Критика теорії: ієрархія потреб слабко враховує індивідуальність людей. У реальному житті задовільнення якоїсь однієї потреби не призводить до автоматичного приведення в дію потреб наступних рівнів як фактора мотивації діяльності людини.


2. Теорія Девіда МакКлелланда – розвиває теорію потреб вищих рівнів.

Згідно теорії набутих потреб Д. МакКлелланда поведінку людини в організації обумовлюють три такі групи потреб:

1. Потреби в успіху (у досягненнях) проявляються у намаганні людини досягти поставлених перед нею цілей краще ніж раніше, перевершити встановлені стандарти. Люди з високими потребами в успіху мотивовані роботою, яка: - передбачає особисту (персональну) відповідальність виконавців - має чіткий і швидкий зворотний зв’язок - характеризується помірним ступенем ризику
2. Потреби у владі проявляються у тому, що людина намагається впливати на поведінку інших, контролювати ресурси і процеси, що відбуваються в її оточенні. Люди з високою потребою у владі віддають перевагу роботі, для якої типовими є ситуації конкуренції та орієнтації на статус
3. Потреби у співучасті проявляються у прагненні людей до встановлення дружніх стосунків і отримання підтримки від колег по роботи, у схвильованості тим, що про них думають інші. Люди з потребами у співучасті мотивовані роботою, яка дозволяє їм активно взаємодіяти з широким колом людей

 


Принципово важливим в теорії Д.МакКлелланда є те, що зазначені групи потреб:

1) не виключають одна одну, а впливають на поведінку людини комплексно;

2) не мають ієрархічної структури;

3) розглядаються не як природні, а як набуті людиною під впливом життєвих обставин, досвіду, навчання.

 

3. Двофакторна теорія Герцберга (мотиваційної гігієни) – у другій половині 50-х років Герцберг розробив модель мотивації, яка ґрунтується на потребах.

Вважаючи, що ставлення людини до своєї роботи може значною мірою обумовити її успіх або провал, Ф. Герцберг разом з групою своїх колег досліджував фактори, які викликають у робітника стан задоволення і незадоволення роботою. За результатами досліджень були зроблені такі висновки:

1. Стан задоволення роботою в основному знаходиться під впливом названих Ф. Герцбергом мотиваційних факторів, які пов’язані із змістом роботи, тобто внутрішніми стосовно роботи факторами (досягнення у роботі, визнання результатів, змістовності роботи, відповідальність, службове і професійне зростання тощо).

2. На стан незадоволення роботою впливають зовнішні так звані «гігієнічні» фактори, пов’язані із середовищем, у якому здійснюється робота (заробітна плата, умови праці, розпорядок і режим роботи, взаємовідносини з начальником і колегами по роботі тощо).

3. Процеси підвищення задоволення і зростання незадоволення роботою, з точки зору факторів, що їх обумовлюють – це два різні процеси. Це означає:

ü якщо «гігієнічні» фактори відсутні або слабо виражені, то у робітників виникає відчуття незадоволення. Якщо вони достатні, то у найкращому випадку формують тільки нейтральне ставлення до роботи, але самі собою не спроможні мотивувати людину;

ü задоволення роботою викликають тільки мотиваційні фактори, використання яких підвищує задоволення від нейтрального до позитивного стану. Проте послаблення їх впливу зовсім не означає зростання незадоволення роботою.

4. Для того щоб створити ситуацію мотивації керівник має забезпечити наявність не тільки «гігієнічних», але й «мотиваційних» факторів.

 

Гігієнічні фактори Фактори мотивації
Розмір оплати праці Відчуття успіху
Умови праці Просування по службі
Міжособистісні стосунки з колегами по роботі Визнання та схвалення результатів праці
Контроль з боку безпосереднього начальника Високий рівень відповідальності
Політика підприємства Можливості творчого та ділового росту

Критика теорії:один і той самий фактор може викликати задоволення працею у однієї людини і незадоволення у іншої, і навпаки. Тому і гігієнічні, і мотиваційні фактори можуть стати джерелом мотивації. Все залежить від індивідуальних потреб конкретних людей.

 

4. Теорія потреб М. Туган-Барановського– український вчений виділив 5 груп потреб: фізіологічні, статеві, симптоматичні інстинкти та потреби, альтруїстичні, потреби практичного характеру. Особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам, підкреслюючи значимість духовності в розвитку економіки.

Процесуальні теорії:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.