Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Шляхи і способи формування політичних еліт



Критерієм для виділення основних видів політичної еліти є обсяг владних функцій. Так, представники вищої політичної еліти займають провідні позиції в системі прийняття рішень на державному рівні. Це, наприклад, монархи, президенти, прем’єр-міністри, керівники законодавчих і виконавчих органів, радники тощо. Середня політична еліта формується з депутатського корпусу, лідерів політичних партій і суспільно-політичних рухів, мерів міст тощо.

У формуванні якісної політичної еліти велике значення має система її рекрутування. Система рекрутування еліт може забезпечити більш-менш рівні можливості доступу до влади всіх громадян, або обмежити ці можливості. В процесі рекрутування еліти беруться до уваги такі важливі моменти, як широта її соціальної бази, коло людей, що здійснюють відбір (селекторат), процедура, механізм цього відбору.

Розрізняють дві системи рекрутування еліт: система гільдій та антрепренерська (підприємницька) система. В чистому вигляді вони зустрічаються рідко. Антрепренерська система більш характерна для демократичних політичних систем, система гільдій – для авторитарних, хоча її елементи застосовуються і в демократичних країнах, особливо в економіці та державно-адміністративній сфері.

Для системи гільдій характерні:

· закритість, ієрархія, відбір претендентів на високі посади з самої еліти;

· наявність великої кількості формальних вимог для заняття посад (партійність, вік, освіта, персональна характеристика тощо);

· закрите коло селекторату (люди, що здійснюють відбір), до якого входять лише члени керівного органу влади (бюро, ради) або питання вирішує один керівник (президент, голова уряду, фірми тощо);

· тенденція до репродукції існуючого типу еліти: тоталітарного, авторитарного, демократичного.

Таким чином, «закриті» еліти регулюють мобільність своїх членів за допомогою спеціальних органів: самостійно ні вступити, ні вийти зі складу еліти неможливо. Тут особисті якості мають велике значення, але все ж таки вони підпорядковані відданості системі або авторитарній особистості. Широко розповсюджені патронажні відносини. Пріоритетною цінністю в «закритій» еліті є абсолютна відданість. Ця еліта байдужа до громадської думки, недоступна їй.

Для антрепренерської системи характерні:

· відкритість, можливість претендувати на посаду багатьом представникам різних соціальних груп;

· невелика кількість формальних вимог;

· широке коло селекторату, який включає всіх виборців країни, конкурентність відбору;

· першочергова значимість особистих якостей кандидата, його вміння захопити ідеями і програмами;

· можливість досягнення пропорційності представництва в еліті різних соціальних груп населення, політичних партій і рухів.

Отже, «відкрита» еліта є публічною, соціально мобільною, її члени дбають про свою репутацію. Вони припускають спонтанний прихід нових членів, здійснюють саморегуляцію співтовариства. Пріоритетною цінністю у «відкритій» еліті є найвищий професіоналізм у певній галузі діяльності.

Ці дві системи рекрутування еліт мають як позитивні, так і негативніриси. Антрепренерська система відкрита для молодих лідерів та інновацій, проте існує імовірність ризику, непрофесіоналізму, непередбаченості в політиці. Система гільдій характеризується більшим професіоналізмом, досвідом, прогнозуванням, проте вона схильна до бюрократизації, консерватизму, призводить до перетворення еліт у замкнуту касту. Дана тенденція типова для держав з авторитарним і тоталітарним політичними режимами.

У сучасних демократичних державах політична еліта формується в основному із представників бізнесу, державних службовців, відомих юристів, видатних вчених, політиків. Прагнення багатьох людей увійти до політичної еліти пояснюється різними мотивами. Наприклад, належність до політичної еліти надає її представникам престижу, можливості приймати важливі рішення, певні привілеї, недоторканість та інші блага.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.