Загартування людей похилого віку

Поряд із заняттями фізичними вправами обов'язковим елементом режиму людини похилого віку повинно бути використання сил природи: повітря­них і сонячних ванн, водних процедур.

Сприятливий вплив цих чинників природи значно підвищує ефек­тивність занять фізичними вправами. Тому заняття рекомендується прово­дити в м'якому, зручному одязі на відкритому повітрі, використовуючи водні процедури, повітряні та сонячні ванни.

Повітряні ванни слід приймати протягом усього року: літом — на свіжому повітрі, зимою — у приміщенні. Починати загартування рекомен­дується при температурі повітря 20 °С. Тривалість перших повітряних ванн — 10—15 хв. Поступово вона зростає до 1,5—2 ГОД-

Водні процедури можна застосовувати у вигляді обтирань, обливань, душа, купань. Спочатку рекомендують використовувати воду індиферент­ної температури (34—36 °С). Надалі її поступово знижують до 12—15 °С. Після водних процедур необхідно розтерти шкіру і відразу одягнутися. Особи, які починають загартування, повинні пам'ятати про необхідність суворого дозування сил природи, як найважливішої умови, що забезпечує позитивний ефект.

Порушення, які виявляють під час обстеження шкіри та підшкірної жирової клітковини

Оцінку стану шкіри та підшкірної жирової клітковини потрібно проводити, враховуючи вік пацієнта, його конституційний тип, стать, масу тіла тощо. Під час обстеження збирають анамнез, проводять огляд, пальпацію шкірних покривів.

Анамнез

Пацієнта потрібно запитати:

• які патологічні елементи на шкірі є в даний час або з'являлися раніше;

• чи є елементи висипки інфекційного, алергійного походження, пе-техії та інші судинні зміни, пігментні плями, лущення, рубці тощо;

• який характер мають елементи висипки;

• чи змінений колір шкіри (ціаноз, блідість, жовтяниця тощо);

• чи змінені вологість шкіри, її еластичність, тургор, підшкірна жиро­ва клітковина;

• з чим пов'язані зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини;

• чи є родинні особливості шкірних покривів (гіпер- та депігментація, висипання, плями, гіпертрихоз, диспластичний синдром);

• який алергологічний анамнез родини;

• які гострі та хронічні захворювання спостерігаються у пацієнта.

Огляд

Під час проведення огляду шкірних покривів дають оцінку за такими кри­теріями:

• колір шкіри;

• наявність елементів висипки чи інших патологічних ознак (петехії, екхімоз, великі крововиливи, рубці, виразки, ерозії, лущення, гіпер- та депігментація);

• стан судинної системи шкіри — наявність і вираженість венозного малюнка, гемангіом;

• наявність доброякісних та злоякісних пухлин на шкірі.

Під час огляду елементів висипки та інших патологічних змін не­обхідно дотримуватися таких правил:

• визначити час їх виникнення, тривалість елементів на шкірі;

• визначити локалізацію елементів, їх розмір, форму, колір та кількість;

• провести огляд усіх частин тіла за схемою: голова, тулуб, поверхні кінцівок у ділянках згинання та розгинання, складки шкіри;

• визначити фон, на якому виникли елементи висипки (гіперемований або негіперемований);

• визначити наявність ціанозу, блідість, жовтяницю тощо;

• визначити наявність генетичних спадкових захворювань шкіри, он-копатологію;

• визначити стан (нігтів, волосся), сальних залоз.

Огляд шкіри потрібно проводити у світлій, теплій кімнаті (у разі штучного освітлення важко буває оцінити зміни з боку шкіри). Огляд шкіри розпочинають із волосистої частини голови, обличчя, шиї. Після огляду голови переходять до огляду грудної клітки, живота, спини. Особ­ливо звертають увагу на пахвові складки та ділянки сідниць. Після огляду тулуба переходять до огляду кінцівок, звертають увагу на стан шкіри внутрішніх і зовнішніх поверхонь кінцівок. Оглядають усі складки шкіри на кінцівках, підошвах, долонях, міжпальцеві проміжки. Під час огляду пацієнтів краще звільняти окремі ділянки шкіри від одежі. Новонародже­них дітей і дітей грудного віку роздягають повністю.

Пальпація

Пальпацію шкіри проводять зверху вниз теплими і чистими руками, особ­ливо обережно в ділянках патологічних змін шкіри. Під час пальпації шкіри оцінюють такі її критерії:

• вологість;

• температура;

• тургор, еластичність;

• товщина підшкірної жирової клітковини, її розподіл на тулубі, кінцівках.

Додатково можна визначити дермографізм шкіри (білий вказує на пе­ревагу симпатикотонічних реакцій, а рожевий — на ваготонію). Для вста­новлення підвищеної ламкості судинної стінки використовують симптом джгута.

Під час пальпації шкірної складки потрібно звернути увагу на конси­стенцію підшкірного жирового шару. Складка може бути щільна, пружна або в'яла. Тургор тканин зумовлений станом підшкірної жирової кліткови­ни і м'язів, його визначають за відчуттям опору пальцям того, хто прово­дить обстеження, коли збирають шкіру в складку на внутрішніх поверхнях стегна або плеча. Під час проведення пальпації потрібно визначити на­явність набряків. Набряки спостерігаються і на шкірі, і в підшкірній жи­ровій клітковині. Вони бувають загальними і місцевими. Утворюються на­бряки за рахунок внутрішньоклітинної та позаклітинної рідини. Для виз­начення пастозності або прихованих набряків проводять надавлювання пальцем правої руки на гомілку над великою гомілковою кісткою. Утво­рення ямки, яка зникає поступово, вказує на наявність пастозності.

Приховані набряки можна визначити за допомогою проби Мак Клю-ра—Олдрича (внутрішньошкірно вводять 0,2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і відзначають термін розсмоктування папули, що утвори­лася). У маленьких дітей папула розсмоктується швидше:

• на 1-му році життя — протягом 10—15 хв;

• у віці до 5 років — 20—25 хв;

• у віці після 5 років — 40—60 хв.

Можна визначити ущільнення підшкірної жирової клітковини, яке пов'язано з її некрозом, рубцями, утворенням вузликів різного походжен­ня, западин, зникненням клітковини — ліподистрофії.

Під час пальпації підшкірної жирової клітковини можуть визначатись інфільтрати в місцях ін'єкцій, судинні вузлики при ревматизмі, специфічні утворення при саркоїдозі та ксантоматозі.

Підвищений розвиток підшкірної жирової клітковини у дітей ранньо­го віку вказує на паратрофію, у дітей старшого віку і дорослих — на ожиріння. У разі зменшення підшкірної жирової клітковини або її зник­нення розвивається гіпотрофія різного ступеня або дистрофія (у дітей стар­шого віку і в дорослих).

На основі оцінки стану шкірних покривів та підшкірної жирової клітковини медична сестра формулює та обговорює з родичами пацієнта проблеми і складає план сестринського догляду.

Проблема Зниження тургору й еластичності шкіри. Зменшен­ня підшкірної жирової клітковини на

животі у дити­ни грудного віку

Причина Постнатальна, аліментарна гіпотрофія І ступеня. Гіпогалактія у матері.

Мета Перевести дитину на змішане годування.

Дії медичної сестри

· Контролювати приріст маси тіла щотижня.

· Забезпечити нормальний фізіологічний розвиток дитини.

· Провести контрольне зважування.

· Визначити, скількигрудного молока отримує дитина і скільки молока не вистачає до разової потреби в їжі.

· Призначити догодовування дитини після того, як вона висмокче грудне молоко.

· Догодовувати дитину адаптованою сумішшю в кількості, яку розраховують після контрольного зважування.

· Забезпечити сім'ю дитячими вагами і проводити визна­чення кількості висмоктаного молока (лактація у жінки змінюється протягом доби), щоб правильно призначи­ти догодовування.

· Чітко дотримуватися режиму дня.

· Налагодити догляд за дитиною, створити сприятли­вий емоційний клімат.

· Проводити масаж, гімнастику.

Поиск по сайту: