Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства

На практиці існують методики, розроблені російськими вченими, які більш адекватно відображають ринкове становище і вітчизняних підприємств.

Р.С. Сайфулін і Г.Г. Кадиков запропонували використовувати для експрес оцінки фінансового стана підприємства рейтингове число:

R = 2Кз + 0,1Кп.л. + 0,08Кі + 0,45Км - Кпр;

де Кз - коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Кз > 0,1);

Кп.л. - коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л. > 2);

Кі - інтенсивність обороту авансованого капіталу, який характеризує обсяг реалізованої продукції, яка припадає на одну гривню засобів, вкладених у діяльність підприємства (Кі > 2,5):

Км - коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до розміру виручки від реалізації (Км >= (n - 1)/r, де r - дисконтна ставка НБУ);

Кпр - рентабельність власного капіталу - відношення балансового прибутку до власного капіталу (Кпр >= 0,2).

При повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів мінімальним нормативним рівням рейтингове число буде дорівнювати 1. Фінансовий стан підприємств із рейтинговим числом менше 1 характеризується як незадовільне.

Діагностика неспроможності на базі рейтингового числа, проте, не дозволяє оцінити причини попадання підприємства "у зону неплатоспроможності". Крім того, нормативний зміст коефіцієнтів, використовуваних для рейтингової оцінки, також не враховує галузевих особливостей підприємств.

Вищеназване свідчить про необхідність розподілу всіх підприємств за групами кредитоспроможності. Віднесення до групи кредитоспроможності може бути зв’язано з використанням різних критеріїв, а саме: ліквідність обігових коштів, прибутковість підприємства. Фінансова незалежність, маневреність капіталу та ін. Проте, на думку досвідчених експертів, найоб’єктивнішу оцінку має рівень ліквідності обігових активів. Тому можна запропонувати розподілити підприємства за групами кредитоспроможності за таких підстав:

- до першої групи кредитоспроможності належать підприємства, у

яких фінансові показники вищі середньогалузевих, тобто з мінімальним ризиком неповернення кредиту.

- до другої групи – підприємства із задовільним фінансовим станом ( з

показниками на рівні середньогалузевих, з нормальним ризиком неповернення кредиту);

- до третьої групи – підприємства із незадовільним фінансовим

станом, які мають показники нижчі за середньогалузеві , з підвищеним

ризиком неповернення кредиту).

Підбиваючи підсумки, треба зазначити, що серед багатьох методик

визначення платоспроможності не існує єдиної, універсальної.

Аналіз фінансового стану підприємства та аналіз ймовірності банкрутства є базою для формування ефективної фінансової стратегії в умовах кризи , яка передбачає економію всіх видів ресурсів та скорочення витрат, мобілізацію капіталу для підтримки виробничих, науково-дослідних, маркетингових та інших стратегій, на максимальне зростання ефективності господарської діяльності.

Кз(2009)=(140989 -4006604)/ 732579=-5.27

Кз(2010)=(1443461-2169412)/ 917911=-0.79

Кз(2011)=(1201450-2342040)/1181964=-0.96

Висновок:Структура балансів є незадовільною, підприємство неплатоспроможне, тому що коефіцієнт забезпечення власними засобами менше 0.1. Коефіцієнт забезпечення власними засобами на протязі 2009,2010,2011 років є від’ємним. Але порівняно з 2009 роком ситуація значно покращилася, але загальна структура балансу залишилася незадовільною.

Кп.л(2009)=732579 /677353=1.081

Кп.л(2010)=917911/830881=1.104

Кп.л(2011)=1181964 /1155243=1.023

Висновок:Структура балансу є незадовільною,тому що коефіцієнт поточної ліквідності < 2 на протязі 2009,2010,2011років У 2010 році Кп.л був найбільш високим (1.104), а у 2011 році Кп.л був найменшим (1.023). Показник поточної ліквідності є не стабільним. Відбувається тенденція то до покращення то до погіршення. Але загалом - структура балансу залишається незадовільною.

Кі(2009)=

Кі(2010)=

Кі(2011)=

Висновок:Значення показника «Інтенсивність обороту авансового капіталу» 1 2009-2011 рр. приймає значення, менші за нормативні(Кі > 2,5). Відбувається тенденція до покращення показника. Порівняно з 2009 роком ситуація значно покращилася, але загальна ситуація на підприємстві є незадовільною.

Км(2009)=73888/3283556=0.022

Км(2010)=56439/4630174=0.012

Км(2011)=-2019555/5943655=-0.033

Кпр(2009) =18741/140989=0,132

Кпр(2010)= 14185/1443461=0,009

Кпр(2010)=-488417/1201450=-0,04

Висновок: Показник рентабельності власного капіталу є незадовільним, порівняно з нормативним значенням(Кпр<=0,2). У 2009 році показник був наближений до норми, але у 2010 відбувся різкий спад і у 2011 році показник став від’ємним.

R(2009) = 2*(-5,27) + 0,1*1,081 + 0,08*1,19 + 0,45*0,022 - 0,132=-10,45

R(2010) = 2*(-0,79) + 0,1*1,104 + 0,08*1,49 + 0,45*0,012 –0,009=-1,34

R(2011) = 2*(-0,96) + 0,1*1,023 + 0,08*1,684 + 0,45*(-0,033) –( -0,04)=-1,65

Висновок:Фінансовий стан підприємства є незадовільний, тому що рейтингове число у 2009,2010,2011 роках є менше за 1. Динаміка цього показника є не стабільною. У 2009 році показник був дуже низьким (-10,45), у 2010,2011 роках ситуація покращилася, але загальний фінансовий стан підприємства залишився незадовільним.

Підприємство відноситься до третьої групи кредитоспроможності: фінансовий стан - незадовільний, показники нижчі за середньогалузеві, підвищений ризик неповернення кредиту.

Поиск по сайту: