О Б Р А З Т В О Р Ч Е М И С Т Е Ц Т В О

Воно тісно пов’язане з християнською церквою. Прикрашали церкви фресками і

Мозаїками.

1.Фреска – це малюнок природними красками на сирій штукатурці.

2.Мозаїка – це картини , викладені кольоровими камінцями - смальтою.

Найбільше мозаїк – у Софійському соборі (~ 600 кв.м.) та Михайлівському Золотоверхому : мозаїка «Богоматір – Оранта», фреска « Христос – Пантократор»,

фресковий портрет сім’ї Ярослава Мудрого.

3.Оздоблювали храми і іконами-це зображення богів і святих ,намальовані фарба-ми на дошці . Ікони писали за візантійським зразком. Найдавніша і найбільша

майстерня іконописання була у Києво – Печерському монастирі , де працював іконописець Аліпій .

-Дуже шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богородиці,привезена в серед. ХІІ ст.. з Константинополя івивезена А. Боголюбським до Володимира – на –Клязьмі. Відомі ікони Русі:

-Холмська Богородиця – 11-12 ст.

-Богородиця зі святими Антонієм і Феодосієм - поч. 12 ст.

-Богородиця з Успенської церкви с. Дорогобуж - ост. третина 13 ст.

4.Книжкова мініатюра –це ілюстрації , якими прикрашали книги.

- Найбільше цих мініатюр є в «Остромировому Євангелії», написаному Григорієм в

1056 – 1057 рр. Там є багато заставок , ініціалів та зображення трьох євангеліс-тів – Івана, Марка і Луки.

- В «Ізборнику» Святослава (1073р.)є груповий портрет сім’ї князя Святослава Ярославлвича – перше зображення реальних людей.

М У З И К А.

Існувала в таких формах:

-пісні , танці гуслярські розспіви.

З введенням християнства з’явився церковний хоровий спів .

При дворі київського князя Святослава Ярославовича жив і творив найдавніший музикант і співець Боян ,а на Галичині прославився співець Митуса.

Професійні музиканти і артисти наз. скоморохами.(фреска у Софійському соборі).

Музичні інструменти : гуслі , гудки, сопілка, бубни.

К У Л ЬТ У Р А Г-В Д.

Особливості культури ГВД:

- Культура ГВД є складовою частиною давньоруської культури і стала її спадко-ємицею .

- Церква відігравала велику роль у культурному і політичному житті ГВД.

- Великий вплив на культурне життя ГВД мала культура Зах. Європи, особливо у архітектурі.

- Г-В міста і фортеці будувалися за західноєвропейським ( романським ) зразком. На Волині – цегляне будівництво , а в Галичі – білокам’яне із облицюванням майоличною плиткою. Майоліка –це випалені глиняні плитки чи вироби , вкриті

поливою та малюнками.

- За рівнем культурного розвитку ГВД стояла на рівні розвинутих держав Європи,

а в багатьох випадках і перевищувала їх.

П И С Е М Н І С Т Ь.

Була широко розповсюджена. Грамотними були не лише князі і знать , але і городя-ни. Про це свідчать звенигородські берестяні грамоти , клейма на ремісничих виробах. Школи існували при церквах , у селах і містах.

Л І Т Е Р А Т У Р А.

Галич , Володимир та ін. міста були центрами літератури і книго писання , але ру-

кописних Г-В книг до нас дійшло мало.

Найважливіші :

- Галицьке Євангеліє - 1144р.

- Кристинопольський апостол - ХІІ ст..

- Бучацьке Євангеліє – ХІІ- ХІІІ ст..

Літописання у ГВД мало світське спрямування.До нас дійшли :

- «Повість про осліплення Василька» - 1097 р. ( про Василька Теребовлянського)

- Галицько –Волинський літопис – ХІІІ ст.Він складається із двох частин :

1 – Літописець Данила Галицького - описує події з 1205 до 1250 рр.;

2 - Волинський літопис – описує події з 1258 до 1290 рр. Написаний при дворі

Володимира Васильковича.

А Р Х І Т Е К Т У Р А.

Будували за європейським зразком. Найвідоміші споруди:

- Успенський собор у Галичі– 1153 - 11 57рр.

- Успенський собор у Володимирі -1160 р.

- Церква Іоанна Златоустого у Холмі -1238 р.

- Церква св. Пантелеймонабіля Галича - І пол.. ХІІ ст..

- Білокам’яна церква – ротонда у Перемишлі

Високо розвинута архітектура оборонних споруд . За правління Данила Галицького

спорудили такі кам’яні міста – замки : Данилів , Крем’янець , Угровеськ , Холм, Тустань , Хотин .

В 2 пол. ХІІІ ст. починається будівництво кам’яних оборонних веж – донжонів.

О Б Р А З О Т В О Р Ч Е М И С Т Е Ц Т В О.

Були розвинуті :

- Монументальний живопис- розпис церков , фрески у князівських палатах.

- Іконопис . Ікони створювали за київським ( візантійським ) зразком.

- Найдавніша ікона – « Покрова» ( поч.. ХІІІст.)

- ікона Богоматері – Одигітріїз церкви м. Луцьк (кін. ХІІІ – поч. ХІV ст.)

- Ікона Богоматері Ченстоховської – написана в Галичі(привезена з Візантії)в ХІV ст . і вивезена в Польщу.

- Ікона Юрія Змієборця на чорному коні ( с. Станилів біля Дрогобича) – ( ХІV ст..)

Добре розвинуте ювелірне мистецтво. Галицькі ювеліри знали всі чотири ювелірні техніки : скань, зернь, чернь і перегородчаті емалі.

Словничок

- Портал- головний вхід

- Плінфа –давньоруська цегла

- Апсида –напівкруглий виступ із стіни будівлі.

- Одигітрія– « та , що вказує» - ікона , де зображена Богородиця з дитям, на якого вона вказує правою рукою.

- Оранта – « та, що молиться» , де Богородиця у повний зріст , з піднятими ніби для молитви руками .

- Графіті –старовинні надписи і малюнки , видряпані гострими предметами на стіні , посудині тощо.

Поиск по сайту: