 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Володимирко Данило Лев І Юрій І Д. Детько
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГВД. 1. ГВД проіснувала із 1199 до 1349 рр.. Вона була спадкоємицею Київської Русі і продовжила її державницькі і культурні традиції. 2. Вона захистила від захоплення поляками , німцями , угорцями західно – українські землі , сприяла їх об’єднанню та поклала початок формуванню національної української держави. Але припинення династії і захоплення укр. земель сусідніми державами перервали процес формування української державності і укр.. нації. 3. Після занепаду Києва ГВД стала центром економічного і політичного життя , перетворилась в одну із найавторитетніших європейських держав. 4. ГВД в своєму економічному і культурному розвитку орієнтувалась на Західну Європу і цим сприяла подоланню однобічного візантійського культурного впливу на Русь. ГВД була важливим етапом формування української державності. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. 1. Це перша єдина східнослов’янська держава, яка об’єднала у своїх кордонах всі східнослов’янські племена. 2. Вона існувала із середини ІХ ст. до ХІІІ ст. і стала територією , на якій формувалась єдина давньоруська народність , її культура і мова. 3. Вона стала своєрідним щитом між Європою і степом і захистила свої землі і Європу від кочових племен. 4. Вона сприяла швидкому економічному і культурному розвитку сх.- слов’янських земель, забезпечила високий рівень розвитку культури , яка значно виперед- жала навіть європейську . 5. Маючи надзвичайно високий авторитет у Європі, вона забезпечила успішну участь сх. слов’ян у міжнародній політиці.
КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ. Особливості розвитку культури: 1. Мала зв’язок із візантійською та європейською культурою . 2. Руська культура творчо переробила і переосмислила візантійські традиції і стала самобутньою , неподібною до візантійської. 3. Основою давньоруської культури стали народні язичницькі традиції і звичаї. 4. Існував дуже тісний зв’язок між культурою і християнською православною церквою. 5. Культура К.Р. стала проявом і основою формування єдиної давньоруської народності. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. 1. Існувала у формі переказів, легенд, билин. Билини про Іллю Муромця, Добри- ню Микитича, Микулу Селяниновича , Кирила Кожум’яку . 2. Виник дружинний епос , де оспівані перемоги Святослава Хороброго. 3. Формувались обрядові пісні : колядки, щедрівки, веснянки, купальські і обжин-кові пісні; казки , прислів’я , приказки. В Києві жив і творив відомий співець– Боян, а в Галичині - Митуса.
ПИСЕМНІСТЬ. Сх. слов’яни мали свою писемність і у дохристиянські часи . ЇЇ називали «руські письмена» або «черті і резі». У 60– х рр. ІХ ст. болгарські монахи Кирило і Мефодій створили нову слов’янську писемність - спочатку « глаголицю» (48 букв), а потім «кирилицю»(43 букви). Писемність була поширена не лише серед знаті , але і серед простого населення. Про це свідчать надписи (графіті)на стінах Софійського собору ( ~ 400 надписів) , новгородські та звенигородські берестяні грамоти , буквенні клейма на ремісни-чих виробах. О С В І Т А. В ХІ – ХІІІ ст. проходило формування української нації та укр. мови. Перша школа була відкрита при Володимирі Великому для дітей знаті ( Х ст.). Масового поширення школи отримали за Ярослава Мудрого . Вони були уже у всіх містах і були доступні навіть простим людям. Вони були приватні , державні і при Церквах і монастирях. У 1086 р. у Києвіпри Андріївському монастирі Янка Всеволодівна відкрила першу школу для дівчат. У 1037 р. – створення І бібліотеки, а також першої майстерні для книгописання – «скрипторію» при Софійському монастирі ( Я. Мудрий). Наукові знаннячерпали переважно з книг європейських авторів . Першими Давньоруськими медиками були монахи Києво – Печерського монастиря Агапіт і Даміан. Л І Т Е Р А Т У Р А. Книжки писали вручну на пергаменті . Найдавніші твори : - ХІ ст. (1016, 1072р) - «Руська правда» - перший писемний збірник законів - сер.ХІ ст.( ~1040-і рр.) - «Реймське Євангеліє»-придане княжни Ганни Ярославівни - сер.ХІст. (1056-57р) – «Остромирове Євангеліє».( Київ, монах Григорій).Це перша датована рукописна книга на Русі. В ньому є портрети трьох євангелістів (Івана, Луки, Марка) - 1051 р. - «Слово про закон і благодать» Іларіона . - 1073 р. - «Ізборник» Святослава , а також « Ізборник» 1076р.Це збірки творів різних грецьких авторів богословського і повчального змісту . В «Ізборнику» Святослава вміщено перший груповий портрет реальних людей – князя Святослава та його сім’ї. - 1096 р. - «Повчання дітям» Володимира Мономаха (Лаврентіївський літопис) -розповів синам про своє життя і походи та вчив їх як вони мають жити і правити. - 1113р.(поч. ХІІ ст.) - «Повість минулих літ» - Нестор Літописець ( має 3 редакції) - 1115 р.- Мстиславове Євангеліє.Є зображення євангелістів,заглавні букви - писані золотом. Писали Олекса і Жаден для сина В. Мономаха – Мстислава. - 1187р. - «Слово о полку Ігоревім»- про похід Ігоря Святославича , новгород-сіверського князя, проти половців у 1185р, автор невідомий.
Л І Т О П И С А Н Н Я. - Найдавніший літопис – Літопис Аскольда ( 80-і рр.. ІХ ст..) –до нас не дійшов. - 1037 – 1039 рр. - Найдавніший Київський Звід – при Софійському соборі , а при Києво – Печерському монастирі– Печерський Звід; -до нас не дійшли. - 1113 р. ( поч. ХІІ ст.) –« Повість минулих літ» - Нестор ,Києво – Печер. монастир, Це перший літопис , який дійшов до нас. Написаний на основі давніших літописів. Викладено події від 860 до 1111 рр. - ХІІ ст. - Київський літопис –це своєрідне продовження « Повісті…». Охоплює час від 1111 до1200 р. Головні події – боротьба князів за землі і владу і боротьба проти половців. - І чтв. ХІІІ ст.– Києво – Печерський Патерик -це збірник розповідей про історію Києво – Печерського монастиря та життя святих і монахів монастиря.. - ХІІІ ст. - Галицько – Волинський літопис.( див. культуру ГВД). А Р Х І Т Е К Т У Р А(зодчество) До Х ст. головним будівельним матеріалом було дерево. Камінь почав використо- вуватися лише в Х ст. Найдавніша кам’яна споруда – князівський палац Ольги – було збудовано у 945 р. Перший кам’яний храм Русі – церква Богородиці ( Деся- тинна церква), споруджена протягом 989 – 996 рр. за Володимира Великого. Особливо швидко кам’яне будівництво йшло за Ярослава Мудрого. Крім нових укріплень – «град Ярослава», при ньому було споруджено: Софійський собор– 1037 р. Золоті ворота- 1037р. Георгіївський храм , Іриненська церква. До найвидатніших споруд Русі належать: Успенський собор Києво-Печерської лаври -1073 -1078рр. Золотоверхий Михайлівський собор - 1108 – 1113рр. Церква Спаса на Берестові - 1113 - 1125 р. Церква Богородиці Пирогощі - 1136р. Багато храмів з’явилось у Чернігові : Спасо – Преображенський собор - 1036 р. Борисоглібський собор- ХІІ ст. П’ятницька церква- кін ХІІ – поч. ХІІІ ст.. Від кінця ХІІ ст. перестали будувати великі храми , а споруджували переважно одно купольні пірамідальні храми , але оздоблювали багатіше. Успенський собор у Володимирі ( Волинь) – 1160р. У ХІІІ ст. на Зах. Волині з’явився новий тип оборонних споруд – оборонні вежі – донжони. Оборонні валиу Наддніпрянщині будували з дерева , а на Галичині і Волині – з каменю.
Поиск по сайту: |