Створення системи оперативного управління корпорацією

4.

Перед будь-якою комерційною організацією виникає проблема управління активами в короткостроковому періоді. Це пов’язано з тим, що під впливом різних чинників активи знаходяться в динамічному стані, тобто сукупність їх характеристик постійно міняється.

Для найбільш ефективного управління корпорація повинна сформувати контур оперативного управління, до якого слід віднести завдання, безпосередньо пов’язані з реалізацією виробничих планів. Серед цих завдань можна виділити такі завдання, як постачання, складський облік, операції з консигнаційним товаром (Консигнация — форма комиссионной продажи товара, при которой его владелец (консигнант) передает комиссионеру товар для реализации со склада комиссионера. При этом товар, поступивший на склад комиссионера остается собственностью консигнанта до момента его реализации. Как правило, если товар не реализуется длительное время (например, более года), то он возвращается обратно консигнанту за его счет.), роздрібна торгівля. Завдання техніко-економічного планування і технічної підготовки виробництва орієнтовані на діяльність, пов'язану з виготовленням промислової продукції. При цьому створення контуру оперативного управління повинне бути направлене на рішення наступних цілей:

1 Формулювання поточних завдань.

2 Тимчасова організація діяльності корпорації.

3 Повне, доцільне і рівномірне використання всіх ресурсів підприємства.

4 Мінімізація зв’язування (іммобілізації) оборотних коштів.

5 Створення умов для розвитку корпорації, її організації.

Розглянемо стисло ці цілі.

Формулювання поточних завдань. При здійсненні повсякденної діяльності у зв’язку з впливом зовнішніх і внутрішніх факторів стан корпорації схильний до постійних коливань. В зв'язку з цим часто виникає необхідність рішення якогось набору завдань для стабілізації її діяльності. Для фіксації дій і попередження небажаних дій може здійснюватися процедура короткострокового планування повсякденної роботи, поточний моніторинг і контролінг діяльності.

Тимчасова організація діяльності корпорації. Відповідно до сказаного вище, як реакція на тривалі коливання ринку керівництво корпорації може ухвалити рішення про перехід на тимчасові режими роботи, для цього може бути створена тимчасова організація роботи корпорації.

Повне, доцільне і рівномірне використання всіх ресурсів корпорації. За наявності обмеженого набору і обсягу постійно виникає необхідність оперативного перекидання дефіцитних ресурсів в найбільш значущі напрями діяльності, затверджені в рамках стратегії корпорації. В зв'язку з цим основним критерієм перерозподілу ресурсів виступає їх повне, доцільне і рівномірне використання.

Мінімізація зв’язування оборотних коштів. Найбільш показовою характеристикою ефективності використання оборотних коштів є їх оборотність, тобто кількість так званих оборотів виду оборотних активів. Відповідно до цього небажаним є зв’язування оборотних активів, тобто зменшення швидкості обороту. Таким чином, одним з основних завдань при управлінні оборотними активами є мінімізація зв’язування оборотних коштів.

Створення умов для розвитку корпорації, її організації. Ресурси корпорації, що витрачаються на основну діяльність, повинні бути розподілені так, щоб існував резерв на власний розвиток, здійснення наукових розробок і інші заходи, що дозволяють укріпити положення на ринку.

Основою контуру оперативного управління є система оперативного управління, створена відповідно до вимог, що пред'являються до традиційних схем управління. В рамках таких схем управління розглядається, як процес вироблення і здійснення дій, що управляють, об'єктом управління. При цьому управлінська дія це дія на об'єкт управління, направлена на досягнення мети управління. Вироблення управлінських дій включає збір, обробку, передачу необхідної інформації, ухвалення рішень (рис. 7).

Розглянемо основні принципи, реалізація яких необхідна в ході формування системи оперативного управління:

1 Принцип своєчасності.

2 Принцип раціональної точності.

3 Принцип групування.

4 Принцип делегування повноважень.

5 Принцип адаптивності.

Принцип своєчасностіполягає в оперативному реагуванні суб’єктом управління на зміни інформації про функціонування об’єкту управління. Рішення повинні ухвалюватися своєчасно, тобто подія і реакція на нього можуть бути рознесені в часі на термін не більш того, який потрібний для ефективного вирішення виниклої проблеми.

Принцип раціональної точностіполягає в тому, щоб витрати на вирішення проблеми не перевищували тих можливих втрат або збитків від події, що відбулася.

Принцип групуванняполягає в тому, що деякі проблеми або події в діяльності корпорації можуть бути згруповані для їх найбільш ефективного вирішення.

Принцип делегування повноваженьзводиться до того, щоб керівник певного рівня не опускався до проблем нижчого рівня і займався тільки проблемами відповідної складності.

Принцип адаптивностідозволяє застосовувати деякі стандартні набори дій при вирішенні типових проблем, тобто адаптувати типові кроки для вирішення типових проблем.

Умовні позначення:

СУ – суб’єкт управління

ОУ – об’єкт управління

ІФ – інформація про функціонування корпорації;

УД – управлінська дія;

ЗД – зовнішня дія.

Рис. 7. Традиційна схема управління (корпорацією)

Поиск по сайту: