Виділяють кілька видів подвійного оподаткування, серед яких найпоширеніші внутрішнє та зовнішнє

Внутрішнє- в рамках однієї країни той самий податок стягується на рівні різних адміністративно-територіальних одиниць.

Зовнішнє або міжнародне- визначення об’єкта оподаткування або платника податку схоже трактуються в національних законодавствах, внаслідок чого виникає двох-або багаторазовість його оподаткування

В свою чергу внутрішнє поділяється на вертикальне та горизонтальне.
При вертикальному оподаткуванню однаковий податок сплачується на місцевому і державному рівнях. Прикладом такого оподаткування може слугувати Швеції сплачують як місцевий, так і державний податок на доходи. Причому ця ситуація не відноситься до розряду правових колізій. Вона використовується головним чином для мобілізації додаткових фінансових ресурсів і свідомо планується державою.

Горизонтальне оподаткування виникає на одному адміністративному рівні за рахунок різниці у визначенні об’єкта оподаткування. Наприклад, законодавство США по податкам на доходи відрізняється суттєвими відмінностями у визначенні об’єкта оподаткування у різних штатах. Так, в одних штатах об’єктом оподаткування є доходи громадян, які отримані в його межах; в інших – тільки ті доходи, які виникли за межами штату; в третіх – оподатковуються всі доходи осіб, які проживають чи працюють в штаті і отримані ними як в самому штаті, так і за його межами.

Для уникнення даної ситуації укладаються міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, легалізовану (якщо інше не передбачено міжнародним договором) довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. При цьому, доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі (щодо витрат, які були здійсненні у зв’язку з отриманням таких доходів, то до них застосовуються правила, визначені Податковим кодексом).

В Україні надання довідок про сплачений нерезидентом податок на прибуток (доходи) передбачено п.152.7 ст.152 Податкового кодексу України та здійснюється у відповідності до порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.12.2012 року № 1264 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2155/22467).

Принагідно слід зазначити, що існують обмеження щодо зарахування у зменшення податкових зобов’язань платника податків.

Відповідно до Податкового кодексу (пп. 141.4.9), не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал/майно та приріст капіталу;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами п. 170.10 Податкового кодексу України «Оподаткування доходів отриманих нерезидентами»).

Методи усунення подвійного оподаткування

Усунення подвійного оподаткування може здійснюватися двома шляхами: у односторонньому та двосторонньому порядку.

Так, в односторонньому порядку усунення подвійного оподаткування здійснюється шляхом зміни національного податкового законодавства.

У двосторонньому (багатосторонньому) – на основі міжнародних угод, шляхом укладання двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування доходів від праці та капіталу та включення таких угод до системи національного законодавства держави.

Найчастіше в міжнародній податковій практиці спостерігається двостороннє усунення подвійного оподаткування. Так, міжнародне юридичне подвійне оподаткування усувається виключно шляхом укладення між зацікавленими державами відповідних міжнародних податкових угод (конвенцій). Обов’язковою умовою уникнення подвійного оподаткування є міждержавні угоди, які стосуються взаємного погодження юридичної інтерпретації фіскальних порушень. Кожна держава самостійно обирає шляхи усунення подвійного оподаткування, при цьому використовуючи систему методів уникнення подвійного оподаткування:

1. Відрахування — обидві договірні країни обкладають доход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.

2. Звільнення — означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьому перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.

3. Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплачених податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.

4. Знижка — розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які зменшується сума доходів, що підлягають оподаткуванню. Кредит і знижка дуже схожі, хоча між ними існує принципова різниця: кредит зменшує розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об’єкт оподаткування.

!!! Кредит зменшує суму грошового зобов’язання з податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об’єкт оподаткування.

Поиск по сайту: