Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Податкова система держави: поняття, принципи та характеристика



Лекція 3. Податкова система держави та усунення подвійного оподаткування

 

План

 

1. Податкова система держави: поняття та характеристика.

2. Класифікація податків як складової податкової системи.

3. Збір, мито, плата як складові податкової системи.

4. Поняття та види подвійного оподаткування.

5. Методи усунення подвійного оподаткування.

6. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподаткування.

 

Нормативні джерела: Конституція України, Податковий кодекс України, Бюджетний кодекс України, Митний кодекс України (гл. 42), Концепція реформування податкової системи України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 р.
№ 56-р, Закон України «Про міжнародні договори України», Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», Закон України «Про Митний тариф України», Віденська конвенція про консульські зносини від 24.04.1963 р. (ратифікована Указом Президіума ВР УРСР від 24.04.1963 р.), Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18.04.1961р. (ратифікована Указом Президіума ВР УРСР від 21.03.1964 р.), Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні: Указ Президента України від 10.06.1993 р. № 198/93, міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з Австрією (20.05.1999), Азербайджаном (03.07.2000), Алжиром (01.07.2004), Бельгією (25.02.1999), Білорусією (30.01.1995), Болгарією (03.10.1997), Бразилією (26.04.2006), Великою Британією (11.08.1993), В’єтнамом (19.11.1996), Вірменією (19.11.1996), Грецією (26.09.2003), Грузією (01.04.1999), Данією (21.08.1996), Єгиптом (27.02.2002), Естонією (24.12.1996), Ізраїлем (20.04.2006), Індією (31.10.2001), Індонезією (09.11.1998), Іраном (21.07.2001), Ісландією (09.10.2008), Італією (25.02.2003), Йорданією (23.10.2008), Казахстаном (14.04.1997), Канадою (22.08.1996), Кіпром (07.08.2013); Киргизстаном (01.05.1999), Китаєм (18.10.1996), Республікою Корея (19.03.2002), Кувейтом (22.02.2004), Латвією (21.11.1996), Ліваном (06.09.2003), Лівією (31.01.2010), Литвою (25.12.1997), Македонією (23.11.1998), Марокко (30.03.2009), Мексикою (06.12.2012), Молдовою (27.05.1996), Монголією (03.11.2006), Нідерландами (02.11.1996), Норвегією (18.09.1996), Об’єднаними Арабськими Еміратами (09.03.2004), Пакистаном (30.06.2011), Південно-Африканською Республікою (23.12.2004), Польщею (11.03.1994), Португалією (11.03.2002), Російською Федерацією (03.08.1999), Румунією (17.11.1997), Саудівською Аравією (01.12.2012), Сінгапуром (18.12.2009), Сирією (04.05.2004), Словаччиною (22.11.1996), Словенією (25.04.2007), США (05.06.2000), Таджикистаном (01.06.2003), Таїландом (24.11.2004), Туреччиною (29.04.1998), Туркменістаном (21.10.1999), Угорщиною (24.06.1996), Узбекистаном (25.07.1995), Фінляндією (14.02.1998), Францією (01.11.1999), ФРН (04.10.1996), Хорватією (01.06.1999), Чехією (20.04.1999), Швейцарією (26.02.2002), Швецією (04.06.1996) та інші угоди (законодавчі акти у відповідній частині, що стосується змісту цієї лекції).

Податкова система держави: поняття, принципи та характеристика

 

На сьогодні в законодавстві України (ст. 6 Податкового кодексу України) використовуються такий термін як податкова система України, що означає сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом України порядку.

До набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.2011 р.) загальні засади у сфері оподаткування визначалися Законом України «Про систему оподаткування» (втратив чинність 01.01.2011 р.). Цим законодавчим актом визначалося, що сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку становить систему оподаткування.

У свою чергу, позиція наукового загалу, у частині розуміння дефініції «податкова система України», не завжди збігається з позицією законодавця. Розкриваючи зміст податкової системи, науковці часто наголошують на складній природі цього поняття.
З одного боку, податкова система є
сукупністю податків, зборів, платежів і виступає як механізм визначених, законодавче закріплених важелів з акумуляції доходів держави.
У цьому разі вона може збігатися з позицією законодавця, що викладена у податковому кодексі. З іншого боку, податкова система містить досить широкий спектр процесуальних відносин зі встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпечення їх сплати, організації контролю та відповідальності за порушення податкового законодавства (є своєрідною детермінуючою оболонкою, формою для дії податкових механізмів у державі).

Принципи податкової системи (оподаткування) – основоположні, базові засади побудови податкової системи.

До принципів податкової системи (оподаткування) представники юридичної науки відносять, зокрема, принципи:

Фіскальна достатність та еластичність - податкова система повинна повністю забезпечувати потребу держави у фінансових ресурсах та бути здатною швидко (у деяких випадках автоматично) відповідати на зміни економічних обставин.

Всезагальність - охоплення податками всіх економічних суб'єктів, які отримують доходи, незалежно від організащйно-правової форми.

Економічна ефективність - зведення до мінімуму негативного впливу податкової системи на ефективний розподіл ресурсів та господарську діяльність суб'єктів господарювання.

Адміністративна простота - простота і зрозумілість оподаткування, зручність обкладення і стягнення податків від платника, зведення до мінімуму витрат на адміністрування податків.

Стабільність - податки мають бути не змінними протягом певного, попередньо визначеного проміжку часу, в довгостроковій перспективі вони мають змінюватись поступово, еволюційним шляхом а не революційним.

Обов’язковість- примусовість податку, неминучість його сплати.

Справедливість- встановлення податкових ставок і пільг, які ставлять всіх суб'єктів у приблизно рівні умови, недоторканість особистої свободи при обкладанні податками та стягненні їх.

Основні засади податкового законодавства України визначені у ст.4 Податкового кодексу. До принципів податкового законодавства належать принцип:загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів.

Вдало побудована податкова система дозволяє виявити всі позитивні риси через податкову політику, що її провадить держава.

Податкова політика -являє собою систему заходів, які провадяться Урядом країни, по вирішенню певних короткострокових та довгострокових завдань, які стоять перед суспільством, за допомогою системи податків, зборів (інших обов’язкових платежів) країни. До довгострокових завдань належать досягнення економічного зросту, максимального рівня зайнятості населення країни, росту рівня його благополуччя. Короткостроковими цілями відносно податкової політики можуть бути наповнення державного бюджету, досягнення його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності тощо.

На цей час в Україні діє податкова система, яка за своїм складом та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. Закони з питань оподаткування розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.

Проте, на відміну від країн Європейського Співтовариства податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб’єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер.Ринкове реформування економіки супроводжувалося неодноразовими спробами удосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів, що були недостатньо адекватними стану економіки, характерними рисами яких є неузгодженість окремих норм, наявність значних обсягів тіньових оборотів.

Існуюча податкова система України характеризується наступними
негативними рисами:

- податкова система України характеризується передусім фіскальною спрямованістю, що є лейтмотивом більшості змін, які вносяться до податкового законодавства;

- нормативно-правові акти з питань оподаткування є складними та нестабільними, окремі законодавчі норми - недостатньо узгоджені, інколи суперечливі. Питання оподаткування і досі регулюються не тільки законами, а і декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України. Через наявність у законодавчих актах норм непрямої дії значна кількість питань у сфері оподаткування регулюється підзаконними актами. У зв’язку з тим, що чимало податкових норм мають неоднозначне тлумачення при їх застосуванні, це негативно позначається на діяльності суб’єктів господарювання, знижує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів;

- витрати на адміністрування окремих податків є більшими порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;

- механізм митно-тарифного регулювання не дає можливості оперативно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку та структури економіки в Україні.

Вищезазначені недоліки призвели до таких проблем системного характеру у податковій системі, як:

- податкова заборгованість платників перед бюджетом та державними цільовими фондами. Ця проблема породжена низкою причин, а саме, відсутністю ефективних механізмів, що забезпечують відповідальність суб’єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов’язань; практикою щодо списання та реструктуризації державою податкової заборгованості підприємств перед бюджетом; проведення масових бюджетних взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязі сплату податків, сприяють укоріненню у суспільній свідомості зневажливого ставлення до податкових зобов’язань;

- широкомасштабне ухилення від оподаткування. В Україні на масштаби ухилення від податків впливають не стільки розміри податкових ставок, скільки викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірного розподілу податкового тягаря; корупція; недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у тому числі податкового; загальне недотримання норм законів платниками податків;

- бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість. Основними причинами, що ускладнюють виконання державою зобов’язань перед платниками податку на додану вартість, є недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування та пред’явлення необґрунтованих вимог на відшкодування податку на додану вартість та заниження сум податкових зобов’язань;

- нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг.

Враховуючи вищезазначене можливо зробити висновок, що основою реформування податкової системи України має бути визнання того факту, що в цілому податкова система України вже склалася і не дивлячись всі свої недоліки не повинна розглядатись як така, що має підлягати докорінному реформуванню. Тобто, створення нової законодавчої бази у сфері оподаткування повинно віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем.

Оскільки відповідно до статті 1 Конституції Україна є соціальною правовою Державою, то її податкова система має відповідати вимогам соціальної держави, передусім щодо рівня фінансування суспільних благ. Податкова система, сформована внаслідок податкової реформи, має забезпечувати акумуляцію фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.