РОЗДІЛ 2. ВИДІЛЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ

Ризик – складає об’єктивно неминучий елемент прийняття будь-якого управлінського рішення в силу того, що невизначеність – неминуча характеристика умов господарювання. Він має місце тільки там, де може бути як мінімум два і більше можливих альтернативних результатів. У ситуації, коли можливий тільки один результат, ризику немає, оскільки альтернативи відсутні. Більшість управлінських рішень підприємства приймається в умовах невизначеності та економічного ризику. Щоб вижити підприємствам потрібно не уникати ризику, а вміти правильно оцінювати його ступінь і безпосередньо управляти ним з метою обмеження.

Ризики обумовлені наступними причинами: обмеженістю ресурсів; кваліфікацією персоналу, схильністю до суб'єктивізму; протидією партнерів; можливістю відхилень у процесі реалізації рішень від цілей, передбачених проектом, внаслідок внутрішнього та зовнішнього впливу; очікуванням безпеки, невдачі; форс-мажорними обставинами; договірною дисципліною; дисципліною зобов'язань; низькою якістю продукції, робіт, послуг тощо.

Найбільш суттєвими є такі види невизначеності та ризиків, що можуть бути пов’язані із інвестуванням коштів: зовнішньоекономічний ризик ; невизначеність політичної ситуації; та неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки та технології; ризик, пов'язаний із нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку; коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів, невизначеність природно-кліматичних умов; можливість стихійних лих; виробничо-технологічний ризик; неповнота та неточність інформації про фінансовий стан підприємств-учасників.

Господарські ризики можуть включати: ризик зміни цін постачальників; ринковий ризик (відсутність споживачів товарів та послуг); ризик зміни податкового законодавства; ризик капітальних вкладень (інфляція); затримки платежів за реалізовану продукцію; ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні обставини включають: ризики землетрусу, повені, бурі, урагану та інших стихійних лих; ризики виникнення міжнаціональних конфліктів; ризик втрати майна при пожежі.

Управління ризиками сьогодні – один з видів професійної діяльності, що динамічно розвивається. У штаті багатьох західних фірм є особлива посада – менеджер з ризику (ризик-менеджер), у чиї обов’язки входить забезпечення зниження всіх видів ризику [1, с. 268-270].

Для того щоб охарактеризувати поняття “ризик” розглянемо, що таке ситуація ризику. Кожна людина у побутовій, виробничій і інших видах діяльності постійно стикалася із ситуаціями, коли вона не має однозначного рішення, але обов’язково потрібно зробити вибір одного з декількох варіантів рішень, які мають різну ймовірність здійснення. Акт розуміння людиною того, що вона стикнулася із ситуацією ризику можна охарактеризувати терміном “усвідомлення ризику”. Це необхідний компонент, що взаємопов’язує існуючу ситуацію ризику і безпосередню ризикову дію, оскільки усвідомлення змісту ситуації ризику дозволяє людині зняти її шляхом-вибору й реалізації однієї з наявних альтернативних дій.

На основі вище сказаного можна сформулювати такі завдання управління ризиком на підприємстві « Анкор »: формування комплексу ризиків на основі визначення всіх можливих сприятливих і негативних наслідків в процесі аграрного використання осушуваних земель; якісний та кількісний аналіз всіх складових комплексу ризику; вибір та обґрунтування методів ризик – менеджменту на основі принципів його раціоналізації; прийняття рішень щодо діяльності підприємства на основі критерію раціонального ризику з урахуванням стратегії його оптимізації. Сучасний ризик визначається не стільки втратами, скільки відсутністю значних економічних результатів, але економічний ризик містить і негативні моменти для підприємця. Проте, з іншого боку, повна відсутність ризику для нього – свідчення серйозних дефектів в організації процесу управління підприємством.

Виділення можливих економічних ризиків є важливою ланкою у діяльності підприємства темпами, тому аналіз ризиків, оцінка і врахування їх ймовірних наслідків, а також застосування методів їх мінімізації є критичними для забезпечення прибуткової та ефективної економічної діяльності суб’єктів господарювання.

Для управління і контролю ризиками у кадровому агентстві « Анкор » застосовується система управління ризиками. Вона включає декілька елементів: суб’єкт управління ризиками; об’єкт управління ризиками; поточний контроль за ризиками.

Виходячи з цього, система управління ризиками у кадровому агентстві « Анкор » – єдність взаємопов’язаних елементів, що забезпечують здійснення процесу управління ризиками.

У процесі управління управляюча підсистема (суб’єкт управління), що базується на об’єктивно існуючих принципах, істотно впливає різноманітними методами на підсистему, якою управляє (об’єкт управління), з тим, щоб забезпечити виконання поставленої мети. Іншими словами буде мінімізація негативної дії факторів ризиків [2, с. 85-89.].

Підприємницька діяльність – неможлива без невизначеності і виникнення ризику. Нестабільне зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства – це одні з основних причин виникнення ризикових ситуацій. Тому для контролю і передбачення ризику вкрай важливо використовувати систему управління ризиками.

Основними принципами ризик-менеджменту у кадровому агентстві « Анкор » є принцип масштабності й принцип мінімізації. Суть першого полягає в тому, що господарюючий суб’єкт повинен прагнути до найбільш повного охоплення можливих сфер виникнення ризиків. Основним методом, що дозволяє ідентифікувати ці сфери ризику є причинно-наслідковий метод. Сутність якого можна зобразити графічно (рис. 2.1.).

Метод дає змогу розглядати господарське рішення одночасно в декількох вимірах, відшукуючи “слабкі місця” з закладеним потенціалом негативних наслідків.

Рис. 2.1. Схема ризиків в господарській діяльності

При виборі стратегії управління ризиком, згідно з теорією ризик – менеджменту, в конкретній ситуації спираються на чотири основні принципи, яких необхідно дотримуватись [3, с.291]:

- стратегії передачі ризику третій стороні (страхування) в тих ситуаціях, коли можливі збитки внаслідок несприятливих подій значимі, а ймовірність їх настання невелика;

- стратегії уникнення ризику в ситуаціях, коли збитки внаслідок несприятливих подій значимі, а ймовірність їх настання велика;

- стратегії контролю ризику в тих ситуаціях, коли величина збитків внаслідок настання несприятливих подій незначна, а ймовірність настання висока;

- стратегії прийняття ризику в тих випадках, коли збитки внаслідок настання несприятливих подій незначні і невеликою є ймовірність їх настання.

Спираючись на зазначене, в практиці роботи кадрового агентства « Анкор » можна виділити такі стратегічні напрямки оптимізації ризиків: мінімізація ризиків; запобігання ризиків; врахування та компенсація ризиків.

Ризик присутній у багатьох галузях нашого життя. В силу своєї різноманітності і важливого місця у житті людей ризик вивчається комплексом наук, що розглядають різноманітні його аспекти. Ймовірнісне економічне середовище зумовлює необхідність врахування факторів випадковості та невизначеності господарської діяльності і, як наслідок, вивчення економічного аспекту ризику. В умовах невизначеності, коли невідомі ймовірності настання майбутніх подій, можна використовувати такі стратегії вибору альтернатив: maxmax, maxmin, Лапласа, песимізму-оптимізму (Гурвіца) і мінімаксну [4, с. 101-102].

Поиск по сайту: