Передача іншомовних слов'янських прізвищ, особливо російських, українською мовою викликає неабиякі труднощі у ир.тильному веденні ділових документів. Найбільш проблемним є відтворення прізвищ у паспортах. Адже усім відомо, що Нерідко одна літера може позбавити людину спадку або розір-м.піі родинні зв'язки. Донедавна записи здійснювалися на ос-іііті довільного відтворення прізвищ, без урахування правил українського правопису. Щоб уникнути "хронічно" неграмотній записів, слід звертатися до правописного кодексу українсь-і їй мови, де зазначено:
1. Через є передаються слов'янські імена та прізвища, які м.і ні його у своїй мові: Чапек, Друмев, Мельников, Мечислав, Сімтлан, Надежда.
2. Літеру є уживаємо в таких випадках:
;і) на початку слова: Євтушенко, Єрмак, Єгор, Єфим;
С>) після голосного та при роздільній вимові: Буєраков, Ісаєв, І /чиор'єв, Зинов'єв;
и) у суфіксах -єв, -єєв,якщо їм не передують шиплячі або Ц та р: Гордєєв, Рилєєв, (але: Андреєв, Аракчеєв, Мацеєв);
і ) у кореневій частині російських прізвищ, в яких російському є в українській мові мало б відповідати і: Лєсков (бо ліс), Ні пірші (бо вітер), Пєсков (бо пісок), Звєрев (бо звір).