Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Влада не усуне дисбаланс



Битва за професіоналізм

Сьогодні мало отримати вищу освіту - потрібно відстояти свою професію на ринку праці. Що спільного між ринком освіти та ринком праці? Спільні "застійні явища": відсутність аналізу і прогнозу про кількість та кваліфікацію необхідних економіці працівників, відсутність гнучкої системи визначення кваліфікації, а також ефемерний зв'язок ВНЗів із потенційними роботодавцями для своїх випускників. Зараз незрозуміле, як влаштовуються на роботу молоді юристи та економісти, що їх у країні надлишок, а також інженери, на чиї спеціальності в університетах завжди недобір

За даними Державної служби зайнятості, у першому півріччі 2012 року в неї на обліку перебувало 31697 випускників ВНЗ (для порівняння: у 2011 році їх було 55603). Оскільки молоді люди взагалі-то неохоче стають на облік як безробітні, рятуючись підробітками і вважаючи себе " самозайнятими ", це досить велика цифра. Всього службою у першому півріччі 2012 року зареєстровано 17022 професіонали в галузі архітектури та інженерної справи, потреба в яких у роботодавців становить 10569 чоловік, змогли влаштуватися на роботу 5086 осіб, відповідно, на одне вільне робоче місце претендує дві людини. Незайнятих професіоналів у сфері правознавства, прокурорського нагляду, правосуддя та правоохоронної діяльності виявилося 8831, потреба роботодавців у співробітниках становила 2800 осіб, змогли працевлаштуватися 1757 осіб, на одне вільне робоче місце претендують три людини. Серед професіоналів у галузі комп'ютеризації стали на облік як незайняті 3604 людини, потреба серед роботодавців у співробітниках становила 2158 осіб, влаштувалися на роботу 998 осіб, на одне вільне робоче місце претендують дві людини. На цьому тлі далеко не райдужними видаються трудові перспективи випускника ВНЗ.

Недавно довелося почути від одного соціального психолога, що ми перебуваємо в ліберальній моделі ринку, коли він сам себе регулює, - ми випускаємо спеціаліста і вважаємо, що, хоч ми й не забезпечили його роботою, він сам якось упорається... Так воно й буває: люди влаштовуються - не в цій країні, то в іншій, не за основною спеціальністю - то за суміжною. Тому нашому ринку потрібна якась якісна модель саморегулювання...

Прикметне, що на першому місці серед найпопулярніших у новоспечених першокурсників спеціальностей, судячи з результатів вступної кампанії (за даними Міністерства освіти і науки, молоді та спорту), виявилася... філологія (у міністерстві припускають, що іноземні мови). На цю спеціальність надійшли 101984 заяви від охочих стати бакалавром і навчатися на стаціонарі. На другому місці правознавство - 64393 заяви, на третьому менеджмент - 59857 заяв. Далі йдуть: фінанси та кредит -57381 заява, економіка підприємства 44395 заяв, облік і аудит - 41393 заяви, комп'ютерні науки - 30037 заяв, туризм - 25924 заяви, маркетинг - 24383 заяви і комп'ютерна інженерія - 22796 заяв.

Серед найменш популярних напрямів підготовки бакалаврів - рибництво (60 заяв), фотомистецтво (61 заява), естрадно-циркове мистецтво (71 заява). На "почесному" п'ятому місці в цьому списку хімічна інженерія - на цю спеціальність надійшло 136 заяв абітурієнтів.

І навряд чи слід чекати "прориву" від абітурієнтів, навіть найбільш "просунутих", коли в країні не розвивається виробництво.

Влада не усуне дисбаланс

Зрозуміло, що питання усунення дисбалансу між ринком освіти і ринком праці вирішиться не в чиновницьких кабінетах, а в середовищі вчених та роботодавців. На запитання, наскільки система освіти відповідає потребам ринку трудових ресурсів і чи є на цьому ринку дисбаланс, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту відповіло сухо. За даними департаменту вищої освіти, сучасний стан невідповідності випуску спеціалістів реальним потребам ринку праці і надвиробництво спеціалістів із окремих напрямів зумовлене впливом багатьох чинників: відсутністю чіткого й фінансове обґрунтованого плану розвитку економіки та бурхливими змінами на ринку праці; масовою приватизацією об'єктів державної власності; існуванням мережі ВНЗ різних форм власності. На сьогодні не повністю задіяно ринкові механізми, осторонь цих процесів залишаються більшість підприємств і підприємців, які лише епізодично здійснюють замовлення на випускників ВНЗ. У міністерстві вважають, що проблеми вирішуються тоді, коли посилюється владна вертикаль: проводиться робота з оптимізації мережі ВНЗ,;. поступовою передачею ВНЗ у підпорядкування міністерства, а централізація управління вищою освітою має забезпечити економічну ефективність функціонування системи вищої освіти.

Але будь-яка централізація чиновницьких зусиль абсолютно не передбачає підвищення якості

освіти, чи не так?

- Система вищої освіти в країні не розвивається з радянських часів, а мімікрує, - каже президент
Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт. - Вона залишається радянською.
А за якість освіти повинні боротися самі університети, як і за якість обов'язкових наукових досліджень.
Нам необхідна реальна університетська автономія. Звісно ж, система вищої освіти сьогодні не відповідає
потребам ринку праці. Щоб змінити ситуацію, треба не грузнути в дрібницях, а ефективно змінювати
систему. Законопроект "Про вищу освіту", розроблений нашою робочою групою на чолі з академіком,
ректором НТУ "КПІ" Михайлом Згуровським, створить для системи вищої освіти нову реальність.

Законопроект справді прогресивний. Чого варта сама ідея про створення Національного агентства з якості вищої освіти як незалежного постійно діючого колегіального органу. Воно має формувати вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, проводити ліцензійну експертизу на предмет видачі ВНЗ ліцензій на здійснення освітньої діяльності, а також затверджувати стандарти вищої освіти, розроблені відповідними галузевими експертними радами агентства із залученням ВНЗ, роботодавців та їх об'єднань, наукових установ, експертів тощо.

Саме у стандартах уся річ. Буде випускник ВНЗ безробітним чи ні, залежить від якості освіти, практики і здібностей. Як з'ясувалося, професійні якості у світі вимірюються і стандартизуються.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.