Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Проблема захисту середнього класу



У правових демократичних країнах основними класами є середній клас і клас соціальних популістів, у країнах, що розвиваються, – клас номенклатури, середній клас і клас пролетарів (бідних людей).

Виникає питання: чи існують антагоністичні суперечності між середнім й іншими класами? На наш погляд, існує. Візьмемо за приклад демократичну правову державу. Чого хоче середній клас від влади? Не заважати йому багатіти духовно і матеріально, створити сприятливий економічний клімат, установити мінімальні податки. Протилежну мету має клас соціальних популістів (на жаль, до їх кола належить більша частина бюджетних праців­ників) – більшої заплати, більше пільг. Де має взяти кошти уряд неімперіалі­стичної та такої, що не проїдає свою природні багатства, країни? Шлях лише один: відібрати їх через збільшення бази і кількості податків у підприємців і багатих громадян.

Більш складною є ситуація в країнах, що розвиваються. Там, як правило, уряд підтримує розвиток нечисленного середнього класу. Напри­клад, значну підтримку розвитку малого бізнесу здійснює влада Індії, В’єт­наму, КНР, Росії та ін. Однак невелика кількість середнього класу та низька купівельна спроможність пролетарів, корупція, клановість, кумівство серед­ньої та низинної ланки номенклатури гальмують розвиток малого підприємництва.

У цьому разі майже немає суперечностей між вищою ланкою і номен­клатурою та середнім класом: вони більше є партнерами ніж ворогами. Але численний бюрократичний апарат низинної та середньої ланки практично душить малий і середній бізнес. Наприклад, законодавством Російської Федерації встановлено невеликі ставки і види податків для малого бізнесу, але корумпований державний апарат усі зусилля вищого керівництва цієї країни зводить внівець, займаючись поборами щодо малих і середніх підприємців[11]. Тим самим і в державах, що розвиваються, існують сутнісні суперечності в цілому між корумпованим класом номенклатури і середнім класом.

Отже, середній клас у цілому й основна його частина – малі та середні підприємці, які створюють більшу частину матеріальних і духовних цінностей, потребують захисту як від класу соціальних популістів, так і від класу номенклатури.

Вищевикладене дає підстави зробити висновок, що в сучасних демо­кратичних правових державах з ринковою економікою є необхідність здій­снити протекцію для середнього класу. Щоб це здійснити, для економічно активних осіб необхідно будувати не просто правову демократичну державу з ринковою економікою, а правову демократичну державу з ринковою економікою та ліберально-радикальним правовим режимом. Ліберально-радикальний режим має захищати інтереси середнього класу, не порушуючи при цьому законних інтересів інших.

Висновки:

1) основним завданням є створення умов для того, щоб громадяни завдяки своїй творчій та ефективній праці забезпечили себе всіма матеріальними та духовними цінностями;

2) ліберальна свобода підприємницької діяльності, всебічне стимулю­вання розвитку малого бізнесу, домінування приватної форми власності, недопущення високих податків;

3) покладення обов’язку утримання непрацездатних на багатих родичів;

4) подолання суспільних суперечностей, насамперед методами заохоче­ння та переконання, а не примусу, досягнення суспільного компромісу;

5) усебічний розвиток громадянського суспільства;

6) визнання та стимулювання до самостійного забезпечення прав і свобод людини та громадянина;

7) поділ влади, плюралізм думок, провідна роль суду в юридичних конфліктах, гласність, дотримання прав меншості та ін.;

8) держава попереджає корупцію передусім економічними засобами, бореться з її проявами, жорстко застосовує заходів для розділу політики, влади та бізнесу;

9) здійснення міжнародної політики шляхом взаємних поступок, ком­промісів, домовленостей з іншими державами, їх зближення, тісна еконо­мічна міжнародна інтеграція.

Отже, сутністю держави економічно активних громадян (правової, демократичної, з ринковою економікою і ліберально-радикальним пра­вовим режимом) є незначне класове і соціальне розшарування насе­лення, зведення класових суперечностей до мінімуму, коли всі громадяни хочуть і можуть своєю працею забезпечити собі духовні і матеріальні потреби на достатньому рівні.

 


[1] Правознавство : навчальний посібник : [в 6 частинах. Ч. 1] / за заг. ред. В.В. Галунько. – К : Університет «Україна», 2013. – 352 с. – С. 11-12.

[2] Теорія держави і права : навчальний посібник / [В.В. Галунько, Г.О. Поно­маренко, В.К. Шкарупа]. – Херсон: ХЮІ ХНУВС, 2007. – С. 50-52.

[3] Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник / Ольга Федорівна Скакун. – Харків: Консул, 2001. – 826 c.

[4] Наприклад, 2000 року провідна релігійна конфесія Швеції – лютеранська церква – була відокремленою від держави. Серед розвинутих країни одним з останніх острівців єднання країни за релігійним чинником є Ізраїль. На наш погляд, ізраїльський народ на етапі відновлення своєї державності після тисяч років приниження мав право об’єднатись на основі своєї релігії, однак у подальшому зазначене стало джерелом напруженості як у країні, так і у стосунках із сусідніми державами.

[5] В Іраку зростання напруженості пов’язане з протистоянням найбільших іслам­ських громад – сунітів і шиїтів. За часів правління Саддама Хусейна суніти займали чільне місце в державних структурах Іраку, однак після збройного вторгнення США і повалення Хусейна сунітів потіснили шиїти.

[6] Історично позбавлення небілого населення політичних прав було деякий час звичаєвою практикою в колоніях, проте після деколонізації стало розглядатися як протизаконний чинник. Боротьба з апартеїдом стала одним із пріоритетних завдань ООН у 1970-х і 1980-х рр. На початку 90-х років ХХ століття система апартеїду була ліквідована в останній державі – Південноафриканській республіці.

[7] Наприклад, позбавлення 1932 року громадянства Радянського Союзу політичного діяча Л. Троцького.

[8] Иоффе И. От «социального государства» – к диктатуре пролетариата! [Електронний ресурс] / Илья Иоффе // LEFT. – 2013. – Режим доступу : http://left.ru/2010/9/wellfarestate202.phtm. Зазначимо, що авторський колектив не поділяє інших політичних поглядів Іллі Іоффе.

[9] Штейн Л. фон. Учение об управлении и право управления с сравнением литературы и законодательств Франции, Англии и Германии. – СПб.: А.С. Гиероглифов, 1874. – С. 526-594]; Штейн Л. фон. История социального движения Франции с 1789 г. – СПб.: Тип. А.М.Котомина, 1872. – С. 280; Кочеткова Л.Н. Теория социального государства Лоренца фон Штейна // Л.Н. Кочеткова // Философия и общество. – 2008. – №3(51).

[10] Например, принципиально новый класс профессиональных управленцев сформирован в Казахстане [Електронний ресурс] // Общество (Астана). – 2013. – Режим доступу : http://www.newskaz.ru/society/20130625/5245085.html

[11] Митрофанова И.А. Налогообложение малого предпринимательства в России и за рубежом: реалии и прогнозы / И.А. Митрофанова, А.А. Эрентраут // Молодой ученый. – 2012. – №1. Т.1. – С. 130-135; Орловские власти предложили снизить налог для малого бизнеса [Електронний ресурс] / Regnum. – 11 октября 2013. Режим доступу : http://www.regnum.ru/news/1712331.html#ixzz2hPmkU1LC; Копровский М. Россия доби­вает малый и средний бизнес [Електронний ресурс] / Марек Копровский // Najwyższy CZAS. – Режим доступу : http://www.inosmi.ru/russia/20130809/211742596.html; Медведев поддержал идею налоговых каникул для малого бизнеса // Экономика. – 2013. – Режим доступу : ttp://ria.ru/economy/20130927/966124849.html




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.