Проблема захисту середнього класу

У правових демократичних країнах основними класами є середній клас і клас соціальних популістів, у країнах, що розвиваються, – клас номенклатури, середній клас і клас пролетарів (бідних людей).

Виникає питання: чи існують антагоністичні суперечності між середнім й іншими класами? На наш погляд, існує. Візьмемо за приклад демократичну правову державу. Чого хоче середній клас від влади? Не заважати йому багатіти духовно і матеріально, створити сприятливий економічний клімат, установити мінімальні податки. Протилежну мету має клас соціальних популістів (на жаль, до їх кола належить більша частина бюджетних праців­ників) – більшої заплати, більше пільг. Де має взяти кошти уряд неімперіалі­стичної та такої, що не проїдає свою природні багатства, країни? Шлях лише один: відібрати їх через збільшення бази і кількості податків у підприємців і багатих громадян.

Більш складною є ситуація в країнах, що розвиваються. Там, як правило, уряд підтримує розвиток нечисленного середнього класу. Напри­клад, значну підтримку розвитку малого бізнесу здійснює влада Індії, В’єт­наму, КНР, Росії та ін. Однак невелика кількість середнього класу та низька купівельна спроможність пролетарів, корупція, клановість, кумівство серед­ньої та низинної ланки номенклатури гальмують розвиток малого підприємництва.

У цьому разі майже немає суперечностей між вищою ланкою і номен­клатурою та середнім класом: вони більше є партнерами ніж ворогами. Але численний бюрократичний апарат низинної та середньої ланки практично душить малий і середній бізнес. Наприклад, законодавством Російської Федерації встановлено невеликі ставки і види податків для малого бізнесу, але корумпований державний апарат усі зусилля вищого керівництва цієї країни зводить внівець, займаючись поборами щодо малих і середніх підприємців[11]. Тим самим і в державах, що розвиваються, існують сутнісні суперечності в цілому між корумпованим класом номенклатури і середнім класом.

Отже, середній клас у цілому й основна його частина – малі та середні підприємці, які створюють більшу частину матеріальних і духовних цінностей, потребують захисту як від класу соціальних популістів, так і від класу номенклатури.

Вищевикладене дає підстави зробити висновок, що в сучасних демо­кратичних правових державах з ринковою економікою є необхідність здій­снити протекцію для середнього класу. Щоб це здійснити, для економічно активних осіб необхідно будувати не просто правову демократичну державу з ринковою економікою, а правову демократичну державу з ринковою економікою та ліберально-радикальним правовим режимом. Ліберально-радикальний режим має захищати інтереси середнього класу, не порушуючи при цьому законних інтересів інших.

Висновки:

1) основним завданням є створення умов для того, щоб громадяни завдяки своїй творчій та ефективній праці забезпечили себе всіма матеріальними та духовними цінностями;

2) ліберальна свобода підприємницької діяльності, всебічне стимулю­вання розвитку малого бізнесу, домінування приватної форми власності, недопущення високих податків;

3) покладення обов’язку утримання непрацездатних на багатих родичів;

4) подолання суспільних суперечностей, насамперед методами заохоче­ння та переконання, а не примусу, досягнення суспільного компромісу;

5) усебічний розвиток громадянського суспільства;

6) визнання та стимулювання до самостійного забезпечення прав і свобод людини та громадянина;

7) поділ влади, плюралізм думок, провідна роль суду в юридичних конфліктах, гласність, дотримання прав меншості та ін.;

8) держава попереджає корупцію передусім економічними засобами, бореться з її проявами, жорстко застосовує заходів для розділу політики, влади та бізнесу;

9) здійснення міжнародної політики шляхом взаємних поступок, ком­промісів, домовленостей з іншими державами, їх зближення, тісна еконо­мічна міжнародна інтеграція.

Отже, сутністю держави економічно активних громадян (правової, демократичної, з ринковою економікою і ліберально-радикальним пра­вовим режимом) є незначне класове і соціальне розшарування насе­лення, зведення класових суперечностей до мінімуму, коли всі громадяни хочуть і можуть своєю працею забезпечити собі духовні і матеріальні потреби на достатньому рівні.

[1] Правознавство : навчальний посібник : [в 6 частинах. Ч. 1] / за заг. ред. В.В. Галунько. – К : Університет «Україна», 2013. – 352 с. – С. 11-12.

[2] Теорія держави і права : навчальний посібник / [В.В. Галунько, Г.О. Поно­маренко, В.К. Шкарупа]. – Херсон: ХЮІ ХНУВС, 2007. – С. 50-52.

[3] Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник / Ольга Федорівна Скакун. – Харків: Консул, 2001. – 826 c.

[4] Наприклад, 2000 року провідна релігійна конфесія Швеції – лютеранська церква – була відокремленою від держави. Серед розвинутих країни одним з останніх острівців єднання країни за релігійним чинником є Ізраїль. На наш погляд, ізраїльський народ на етапі відновлення своєї державності після тисяч років приниження мав право об’єднатись на основі своєї релігії, однак у подальшому зазначене стало джерелом напруженості як у країні, так і у стосунках із сусідніми державами.

[5] В Іраку зростання напруженості пов’язане з протистоянням найбільших іслам­ських громад – сунітів і шиїтів. За часів правління Саддама Хусейна суніти займали чільне місце в державних структурах Іраку, однак після збройного вторгнення США і повалення Хусейна сунітів потіснили шиїти.

[6] Історично позбавлення небілого населення політичних прав було деякий час звичаєвою практикою в колоніях, проте після деколонізації стало розглядатися як протизаконний чинник. Боротьба з апартеїдом стала одним із пріоритетних завдань ООН у 1970-х і 1980-х рр. На початку 90-х років ХХ століття система апартеїду була ліквідована в останній державі – Південноафриканській республіці.

[7] Наприклад, позбавлення 1932 року громадянства Радянського Союзу політичного діяча Л. Троцького.

[8] Иоффе И. От «социального государства» – к диктатуре пролетариата! [Електронний ресурс] / Илья Иоффе // LEFT. – 2013. – Режим доступу : http://left.ru/2010/9/wellfarestate202.phtm. Зазначимо, що авторський колектив не поділяє інших політичних поглядів Іллі Іоффе.

[9] Штейн Л. фон. Учение об управлении и право управления с сравнением литературы и законодательств Франции, Англии и Германии. – СПб.: А.С. Гиероглифов, 1874. – С. 526-594]; Штейн Л. фон. История социального движения Франции с 1789 г. – СПб.: Тип. А.М.Котомина, 1872. – С. 280; Кочеткова Л.Н. Теория социального государства Лоренца фон Штейна // Л.Н. Кочеткова // Философия и общество. – 2008. – №3(51).

[10] Например, принципиально новый класс профессиональных управленцев сформирован в Казахстане [Електронний ресурс] // Общество (Астана). – 2013. – Режим доступу : http://www.newskaz.ru/society/20130625/5245085.html

[11] Митрофанова И.А. Налогообложение малого предпринимательства в России и за рубежом: реалии и прогнозы / И.А. Митрофанова, А.А. Эрентраут // Молодой ученый. – 2012. – №1. Т.1. – С. 130-135; Орловские власти предложили снизить налог для малого бизнеса [Електронний ресурс] / Regnum. – 11 октября 2013. Режим доступу : http://www.regnum.ru/news/1712331.html#ixzz2hPmkU1LC; Копровский М. Россия доби­вает малый и средний бизнес [Електронний ресурс] / Марек Копровский // Najwyższy CZAS. – Режим доступу : http://www.inosmi.ru/russia/20130809/211742596.html; Медведев поддержал идею налоговых каникул для малого бизнеса // Экономика. – 2013. – Режим доступу : ttp://ria.ru/economy/20130927/966124849.html

Поиск по сайту: