Кислотний гідроліз білка

Ксантопротеїнова реакція.Концентрована нітратна кислота діючи на ароматичні амінокислоти, які містяться в білках, перетворюють їх у нітропохідні жовтого кольору.

Реактиви: желатина, 20 % хлоридна кислота, концентрована нітратна кислота.

Обладнання: водяна баня, конічна колба на 50 мл з водяним холодильником, електрична плитка.

Хід роботи.

У конічну колбу поміщають декілька шматочків желатини і доливають 20 мл 20 % розчину НСІ. Обережно збовтують вміст колби кілька хвилин. Після цього, відливаютьу пробірку 1-2 мл розчину, так, щоб вся желатина залишилась у колбі. З вмістом пробірки проводять ксантопротеїнову реакцію і відмічають що розчин залишається без змін. Конічну колбу закривають водяним холодильником і поміщають у киплячу (100⁰ С) водяну баню на декілька годин. Після цього, обережно відливають у пробірку декілька мілілітрів гідролізату і з ним проводять ксантопротеїнову реакцію. Спостерігають утворення білого осаду, який при нагріванні забарвлюється у жовтий колір.

Висновок: в результаті тривалого нагрівання желатини з розчином хлоридної кислоти відбувається________________________________________________. Підтвердженням цього є _______________________________________________________________________.

Амфотерні властивості гліцину.

Реактиви: амінооцтова кислота, натрій карбонат (насичений розчин), хлоридна кислота (0.1 % водний розчин), розчин метилоранжу.

Обладнання: пробірки.

Хід роботи.

У пробірку вносять 0.1 г гліцину і 1 мл насиченого розчинк натрій карбонату. Спостерігають за реакцією, яка супроводжується виділенням газуватого карбон(ІV) оксиду.

Після цього у іншу пробірку вносять 1 мл 0.1 % розчину хлоридної кислоти і 1-2 краплі метилоранжу. Індикатор забарвлюється в червоний колір через присутність хлоридної кислоти. До забарвленого індикатором розчину хлоридної кислоти невеликими порціями додають кристалічний гліцин. Спостерігають як індикатор змінює своє забарвлення з червоного на жовте.

Висновок: амінооцтова кислота виявляє властивості кислот, про що свідчить ______________________________________________________________________________.

Основні властивості амінооцтової кислоти підтверджуються її реакцією з ______________________________________________________________________________.

Прописати рівняння обох хімічних реакцій:

5. Домашнє завдання: підготуватись до модульної контрольної роботи «Біохімічні основи життєдіяльності організму людини» та лабораторного заняття заняття на тему «Обмін енергії в організмі».

З а н я т т я № 7

Тема.Обмін енергії в організмі.

Мета:сформувати поняття, що обмін речовинами і енергією між живою системою і оточуючим середовищем – необхідна умова функціонування організму; закріпити знання студентів про механізми перетворення речовин з виділенням енергії і перетворенням її у фізіологічні функції.

Студенти повинні знати:суть пластичного, функціонального та проміжного обмінів, процесів асиміляції та дисиміляції; розвиток уявлень та сучасну теорію біологічного окислення; роль мітохондрій у енергетичному забезпеченні організму і основні макроергічні сполуки та шляхи їх утворення.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

• поняття пластичного, функціонального та проміжного обмінів;
• асиміляція та дисиміляція – дві сторони обміну речовин;
• універсальний харчовий субстрат;
• поняття вільної енергії. Макроергічні зв‘язки та макроергічні сполуки;
• енергетичний заряд клітини і аденілатний пул;
• перекисна теорія Шенбайна-Баха;
• теорія Паладіна-Віланда;
• сучасна теорія біологічного окислення;
• мітохондрії – „енергетичні станції клітини”, характеристика компонентів дихального ланцюга (дегідрогеназні ферменти та система цитохром);
• поняття вільного та супряженого окиснення;
• супряжене окислювальне фосфорилювання;
• процеси супряженого окиснювального фосфорилювання за аеробних та анаеробних умов, їх енергетичні ефекти.

3. Короткотривала контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

• Суть теорії Паладіна-Віланда.
• Характеристика НАДФ-залежних дегідрогеназ.
• Суть процесу вільного окислення.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

Вивчити суть пластичного, функціонального та проміжного обмінів, процесів асиміляції та дисиміляції; теорії біологічного окиснення Паладіна і Баха та сучасну теорію біологічного окиснення; тонку будову і роль мітохондрій у енергетичному забезпеченні організму; основні макроергічні сполуки та шляхи їх утворення.

Рекомендована література: [1] С. 38-62; [2] C. 132-184; [3] C. 240-254; [4] C. 109-135.

4. Домашнє завдання: підготуватися до заняття на тему «Біохімія м‘язів та м‘язевого скорочення».

З а н я т т я № 8

Тема.Біохімія м’язів та м’язевого скорочення.

Мета:закріпити знання студентів про м‘язи як систему, що забезпечує перетворення хімічної енергії в механічну енергію руху.

Студенти повинні знати:будову, хімічний склад, структурну організацію м‘язевої тканини і основних скоротливих білків; біохімічний механізм м‘язевого скорочення і молекулярні основи його контролю.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

• будова м‘язу та м‘язевого волокна;
• хімічний склад м‘язевої тканини;
• структурна організація та властивості скорочувальних білків ( міозин, актин, тропонін, тропоміозин);
• біохімічний механізм м‘язевого скорочення;
• молекулярні основи контролю м‘язевої діяльності (роль йонів кальцію і магнію).

3. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

Структурна організація міозину.

Біохімічний механізм виникнення м‘язевого скорочення.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

Вивчити будову, хімічний склад, структурну організацію м‘язевої тканини і основних скоротливих білків; біохімічний механізм м‘язевого скорочення і молекулярні основи його контролю.

Рекомендована література: [1] С. 286-305; [2] C. 267-280; [3] C. 330-340; [4] C. 231-243.

4. Домашнє завдання: підготуватися до заняття на тему «Біоенергетика м‘язевої діяльності».

З а н я т т я № 9

Тема.Біоенергетика м’язевої діяльності.

Мета: з’ясувати механізми енергетичного забезпечення м‘язевого скорочення, показати центральну роль АТФ у даних процесах.

Студенти повинні знати:сутність механізмів енергетичного забезпечення м‘язевої діяльності і їх тривалість; процеси переносу високоенергетичного фосфату між макроергами клітини і їх локалізацію.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

• постійна концентрація АТФ – необхідна умова нормального функціонування м‘язу;
• енергетичні джерела м‘язевої роботи;
• трансформація макроергів м‘яза (креатинфосфатна реакція, міокіназна реакція, гліколіз, ресинтез АТФ у аеробних умовах);
• тонка будова мітохондрій механізм переносу макроергічного фосфату;
• співвідношення процесів аеробного та анаеробного ресинтезу АТФ у вправах різної потужності і довготи.

3. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

Сутність креатинфосфатногоенергетичного забезпечення.

Види енергетичного забезпечення м‘язевої роботи при бігові на 800 м.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

Вивчити сутність механізмів енергетичного забезпечення м‘язевої діяльності і їх тривалість; процеси переносу високоенергетичного фосфату між макроергами клітини і їх локалізацію.

Рекомендована література: [1] С. 306-325; [2] C. 280-300; [3] C. 330-340; [4] C. 243-251.

4. Домашнє завдання: підготувати до заняття на тему «Біохімічні фактори втоми».

З а н я т т я № 10

Тема.Біохімічні фактори втоми.

Мета:вивчити біохімічні фактори, що викликають втому при виконанні вправ різної потужності і довоготи.

Студенти повинні знати:біохімічну характеристику явища втоми та фактори що її викликають; динаміку зміни рівня глюкози і макроергічних сполук при виконанні роботи.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усне опитування студентів згідно питань:

• біохімічна характеристика втоми;
• характеристика основних біохімічних факторів втоми при виконанні короткочасних вправ високої інтенсивності;
• характеристика основних біохімічних факторів втоми при виконанні тривалих вправ помірної потужності;
• характеристика основних біохімічних факторів втоми при виконанні тривалих вправ великої потужності;
• залежність розвитку втоми від вихідного рівня енергетичних субстратів (креатинфосфату, глікогену) у працюючому м’язі;
• роль фактора втоми у побудові системи спортивного тренування.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 10

Вивчити біохімічну характеристику явища втоми та фактори що її викликають; динаміку зміни рівня глюкози і макроергічних сполук при виконанні роботи.

Рекомендована література: [1] С. 349-357; [2] C. 315-316; [4] C. 255-261.

3. Домашнє завдання: підготуватись до заняття на тему «Біохімія відновлення, витривалості, працездатності. Розвиток швидкісно-силових якостей спортсмена».

З а н я т т я № 11

Тема.Біохімія відновлення, витривалості та працездатності. Розвиток швидкісно-силових якостей спортсмена.

Мета:вивчити біохімічні фактори, що сприяють покращенню процесів відновлення, витривалості, працездатності спортсмена.; застосовувати знання про біохімічні особливості даних процесів для планування тренувального процесу.

Студенти повинні знати: загальну динаміку біохімічних змін при виконанні роботи, біохімічні фактори, що викликають втому, фактори, які покращують витривалість і працездатність спортсмена та прискорюють процеси відновлення.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усне опитування студентів згідно питань:

· загальна характеристика біохімічних змін в організмі при виконанні фізичних вправ різної потужності і тривалості (біг на 200 м, 400 м, 800 м, 1500 м, 5000 м, 10000 м);

· механізм транспорту кисню до м’язів, що працюють і його споживання працюючими м’язами (поняття кисневого запиту, дефіциту та боргу);

· характеристика фізичних вправ за характером біохімічних змін при м’язевій роботі;

· біохімічна характеристика процесів відновлення;

· сутність гетерохронності процесів відновлення енергетичних запасів після м’язевої роботи;

· правило Енгельгардта;

· характеристика факторів, що впливають на явище суперкомпенсації речовин;

· характеристика факторів, що обмежують фізичну працездатність людини;

· показники аеробної і анаеробної працездатності спортсмена;

· вплив тренування на працездатність;

· характеристика біохімічних факторів витривалості;

· методи тренувань, що сприяють розвитку виртивалості;

· біохімічна характеристика основ швидкісно-силових якостей спортсмена;

· біохімічні основи методів швидкісно-силової підготовки спортсменів.

3. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи).

Від чого залежить і коли наступає фаза суперкомпенсації внутрішньом’язевих запасів креатинфосфату?

Характеристикиенергетичних критеріїв фізичної працездатності.

Сутність міоглобінового інтервального тренування.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 11

Вивчити загальну динаміку біохімічних змін при виконанні роботи, біохімічні фактори, що викликають втому, фактори, які покращують витривалість і працездатність спортсмена та прискорюють процеси відновлення.

Рекомендована література: [1] С. 358-404; [2] C. 301-347; [3] C. 351-389; [4] C. 255-281, 294-320.

ПІДГОТУВАТИ КОНСПЕКТ ТЕМ ЗГІДНО ПЛАНУ

Поиск по сайту: