Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Кислотний гідроліз білка



Ксантопротеїнова реакція.Концентрована нітратна кислота діючи на ароматичні амінокислоти, які містяться в білках, перетворюють їх у нітропохідні жовтого кольору.

Реактиви: желатина, 20 % хлоридна кислота, концентрована нітратна кислота.

Обладнання: водяна баня, конічна колба на 50 мл з водяним холодильником, електрична плитка.

Хід роботи.

У конічну колбу поміщають декілька шматочків желатини і доливають 20 мл 20 % розчину НСІ. Обережно збовтують вміст колби кілька хвилин. Після цього, відливаютьу пробірку 1-2 мл розчину, так, щоб вся желатина залишилась у колбі. З вмістом пробірки проводять ксантопротеїнову реакцію і відмічають що розчин залишається без змін. Конічну колбу закривають водяним холодильником і поміщають у киплячу (1000 С) водяну баню на декілька годин. Після цього, обережно відливають у пробірку декілька мілілітрів гідролізату і з ним проводять ксантопротеїнову реакцію. Спостерігають утворення білого осаду, який при нагріванні забарвлюється у жовтий колір.

Висновок: в результаті тривалого нагрівання желатини з розчином хлоридної кислоти відбувається________________________________________________. Підтвердженням цього є _______________________________________________________________________.

Амфотерні властивості гліцину.

Реактиви: амінооцтова кислота, натрій карбонат (насичений розчин), хлоридна кислота (0.1 % водний розчин), розчин метилоранжу.

Обладнання: пробірки.

Хід роботи.

У пробірку вносять 0.1 г гліцину і 1 мл насиченого розчинк натрій карбонату. Спостерігають за реакцією, яка супроводжується виділенням газуватого карбон(ІV) оксиду.

Після цього у іншу пробірку вносять 1 мл 0.1 % розчину хлоридної кислоти і 1-2 краплі метилоранжу. Індикатор забарвлюється в червоний колір через присутність хлоридної кислоти. До забарвленого індикатором розчину хлоридної кислоти невеликими порціями додають кристалічний гліцин. Спостерігають як індикатор змінює своє забарвлення з червоного на жовте.

Висновок: амінооцтова кислота виявляє властивості кислот, про що свідчить ______________________________________________________________________________.

Основні властивості амінооцтової кислоти підтверджуються її реакцією з ______________________________________________________________________________.

Прописати рівняння обох хімічних реакцій:

 

5. Домашнє завдання: підготуватись до модульної контрольної роботи «Біохімічні основи життєдіяльності організму людини» та лабораторного заняття заняття на тему «Обмін енергії в організмі».

З а н я т т я № 7

Тема.Обмін енергії в організмі.

Мета:сформувати поняття, що обмін речовинами і енергією між живою системою і оточуючим середовищем – необхідна умова функціонування організму; закріпити знання студентів про механізми перетворення речовин з виділенням енергії і перетворенням її у фізіологічні функції.

Студенти повинні знати:суть пластичного, функціонального та проміжного обмінів, процесів асиміляції та дисиміляції; розвиток уявлень та сучасну теорію біологічного окислення; роль мітохондрій у енергетичному забезпеченні організму і основні макроергічні сполуки та шляхи їх утворення.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

  • поняття пластичного, функціонального та проміжного обмінів;
  • асиміляція та дисиміляція – дві сторони обміну речовин;
  • універсальний харчовий субстрат;
  • поняття вільної енергії. Макроергічні зв‘язки та макроергічні сполуки;
  • енергетичний заряд клітини і аденілатний пул;
  • перекисна теорія Шенбайна-Баха;
  • теорія Паладіна-Віланда;
  • сучасна теорія біологічного окислення;
  • мітохондрії – „енергетичні станції клітини”, характеристика компонентів дихального ланцюга (дегідрогеназні ферменти та система цитохром);
  • поняття вільного та супряженого окиснення;
  • супряжене окислювальне фосфорилювання;
  • процеси супряженого окиснювального фосфорилювання за аеробних та анаеробних умов, їх енергетичні ефекти.

3. Короткотривала контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

  • Суть теорії Паладіна-Віланда.
  • Характеристика НАДФ-залежних дегідрогеназ.
  • Суть процесу вільного окислення.

 

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

Вивчити суть пластичного, функціонального та проміжного обмінів, процесів асиміляції та дисиміляції; теорії біологічного окиснення Паладіна і Баха та сучасну теорію біологічного окиснення; тонку будову і роль мітохондрій у енергетичному забезпеченні організму; основні макроергічні сполуки та шляхи їх утворення.

Рекомендована література: [1] С. 38-62; [2] C. 132-184; [3] C. 240-254; [4] C. 109-135.

 

4. Домашнє завдання: підготуватися до заняття на тему «Біохімія м‘язів та м‘язевого скорочення».

 

З а н я т т я № 8

Тема.Біохімія м’язів та м’язевого скорочення.

Мета:закріпити знання студентів про м‘язи як систему, що забезпечує перетворення хімічної енергії в механічну енергію руху.

Студенти повинні знати:будову, хімічний склад, структурну організацію м‘язевої тканини і основних скоротливих білків; біохімічний механізм м‘язевого скорочення і молекулярні основи його контролю.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

  • будова м‘язу та м‘язевого волокна;
  • хімічний склад м‘язевої тканини;
  • структурна організація та властивості скорочувальних білків ( міозин, актин, тропонін, тропоміозин);
  • біохімічний механізм м‘язевого скорочення;
  • молекулярні основи контролю м‘язевої діяльності (роль йонів кальцію і магнію).

3. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

Структурна організація міозину.

Біохімічний механізм виникнення м‘язевого скорочення.

 

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

Вивчити будову, хімічний склад, структурну організацію м‘язевої тканини і основних скоротливих білків; біохімічний механізм м‘язевого скорочення і молекулярні основи його контролю.

Рекомендована література: [1] С. 286-305; [2] C. 267-280; [3] C. 330-340; [4] C. 231-243.

 

4. Домашнє завдання: підготуватися до заняття на тему «Біоенергетика м‘язевої діяльності».

 

З а н я т т я № 9

Тема.Біоенергетика м’язевої діяльності.

Мета: з’ясувати механізми енергетичного забезпечення м‘язевого скорочення, показати центральну роль АТФ у даних процесах.

Студенти повинні знати:сутність механізмів енергетичного забезпечення м‘язевої діяльності і їх тривалість; процеси переносу високоенергетичного фосфату між макроергами клітини і їх локалізацію.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усний контроль знань студентів згідно питань:

  • постійна концентрація АТФ – необхідна умова нормального функціонування м‘язу;
  • енергетичні джерела м‘язевої роботи;
  • трансформація макроергів м‘яза (креатинфосфатна реакція, міокіназна реакція, гліколіз, ресинтез АТФ у аеробних умовах);
  • тонка будова мітохондрій механізм переносу макроергічного фосфату;
  • співвідношення процесів аеробного та анаеробного ресинтезу АТФ у вправах різної потужності і довготи.

3. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи)

Сутність креатинфосфатногоенергетичного забезпечення.

Види енергетичного забезпечення м‘язевої роботи при бігові на 800 м.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

Вивчити сутність механізмів енергетичного забезпечення м‘язевої діяльності і їх тривалість; процеси переносу високоенергетичного фосфату між макроергами клітини і їх локалізацію.

Рекомендована література: [1] С. 306-325; [2] C. 280-300; [3] C. 330-340; [4] C. 243-251.

 

4. Домашнє завдання: підготувати до заняття на тему «Біохімічні фактори втоми».

 

З а н я т т я № 10

Тема.Біохімічні фактори втоми.

Мета:вивчити біохімічні фактори, що викликають втому при виконанні вправ різної потужності і довоготи.

Студенти повинні знати:біохімічну характеристику явища втоми та фактори що її викликають; динаміку зміни рівня глюкози і макроергічних сполук при виконанні роботи.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усне опитування студентів згідно питань:

  • біохімічна характеристика втоми;
  • характеристика основних біохімічних факторів втоми при виконанні короткочасних вправ високої інтенсивності;
  • характеристика основних біохімічних факторів втоми при виконанні тривалих вправ помірної потужності;
  • характеристика основних біохімічних факторів втоми при виконанні тривалих вправ великої потужності;
  • залежність розвитку втоми від вихідного рівня енергетичних субстратів (креатинфосфату, глікогену) у працюючому м’язі;
  • роль фактора втоми у побудові системи спортивного тренування.

 

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 10

Вивчити біохімічну характеристику явища втоми та фактори що її викликають; динаміку зміни рівня глюкози і макроергічних сполук при виконанні роботи.

 

Рекомендована література: [1] С. 349-357; [2] C. 315-316; [4] C. 255-261.

3. Домашнє завдання: підготуватись до заняття на тему «Біохімія відновлення, витривалості, працездатності. Розвиток швидкісно-силових якостей спортсмена».

 

З а н я т т я № 11

Тема.Біохімія відновлення, витривалості та працездатності. Розвиток швидкісно-силових якостей спортсмена.

Мета:вивчити біохімічні фактори, що сприяють покращенню процесів відновлення, витривалості, працездатності спортсмена.; застосовувати знання про біохімічні особливості даних процесів для планування тренувального процесу.

Студенти повинні знати: загальну динаміку біохімічних змін при виконанні роботи, біохімічні фактори, що викликають втому, фактори, які покращують витривалість і працездатність спортсмена та прискорюють процеси відновлення.

План заняття

1. Актуалізація опорних знань студентів.

2. Усне опитування студентів згідно питань:

· загальна характеристика біохімічних змін в організмі при виконанні фізичних вправ різної потужності і тривалості (біг на 200 м, 400 м, 800 м, 1500 м, 5000 м, 10000 м);

· механізм транспорту кисню до м’язів, що працюють і його споживання працюючими м’язами (поняття кисневого запиту, дефіциту та боргу);

· характеристика фізичних вправ за характером біохімічних змін при м’язевій роботі;

· біохімічна характеристика процесів відновлення;

· сутність гетерохронності процесів відновлення енергетичних запасів після м’язевої роботи;

· правило Енгельгардта;

· характеристика факторів, що впливають на явище суперкомпенсації речовин;

· характеристика факторів, що обмежують фізичну працездатність людини;

· показники аеробної і анаеробної працездатності спортсмена;

· вплив тренування на працездатність;

· характеристика біохімічних факторів витривалості;

· методи тренувань, що сприяють розвитку виртивалості;

· біохімічна характеристика основ швидкісно-силових якостей спортсмена;

· біохімічні основи методів швидкісно-силової підготовки спортсменів.

3. Короткотривала письмова контрольна робота.

(зразки запитань контрольної роботи).

Від чого залежить і коли наступає фаза суперкомпенсації внутрішньом’язевих запасів креатинфосфату?

Характеристикиенергетичних критеріїв фізичної працездатності.

Сутність міоглобінового інтервального тренування.

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ № 11

Вивчити загальну динаміку біохімічних змін при виконанні роботи, біохімічні фактори, що викликають втому, фактори, які покращують витривалість і працездатність спортсмена та прискорюють процеси відновлення.

Рекомендована література: [1] С. 358-404; [2] C. 301-347; [3] C. 351-389; [4] C. 255-281, 294-320.

 

ПІДГОТУВАТИ КОНСПЕКТ ТЕМ ЗГІДНО ПЛАНУ

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.