Виконати розрахунок розсіювання абразивно-металевого пилу в повітряне середовище для оптимальної схеми очищення, визначеної в розділі 5.2.
Початкові дані прийняті відповідно розділу 5.1.
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду визначаємо користуючись формулою (40):
V IV III II I № схем
Рис. 5.1. Графічна залежність У, У΄,З від М΄.
м/с.
За формулою (41) визначаємо параметр f:
.
За формулами (42–44) визначаємо параметри і :
;
;
.
Оскільки f=2,16, що менше 100, коефіцієнт m визначаємо за формулою (45):
.
Оскільки і знаходиться в межах , то коефіцієнт n визначаємо за формулою (48):
.
Оскільки , джерело викиду вважається "гарячим" і максимальне значення приземної концентрації СМ, мг/м3 при викиді пилогазоповітряної суміші із одиночного джерела з круглим гирлом визначаємо за формулою (39):
мг/м3.
Оскільки розрахунок розсіювання шкідливих викидів проводиться для проектованого підприємства, то відповідно до розділу 4.2.2 фонова концентрація С΄ф приймається за формулою (37), тобто:
мг/м3.
З урахуванням викладеного перевіряємо умову (38):
, тобто
4,11>0,2.
Висновок 1. Умова не виконується. Виходячи з цього, потрібно розробляти додаткові заходи за зниження викидів абразивно-металевого пилу в атмосферу (збільшувати висоту труби, поліпшувати основні технології, збільшувати коефіцієнта очищення шкідливих викидів).
Відстань ХМ, м від джерела викиду, на якій приземна концентрація абразивно-металеаого пилу С, мг/м3 при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення СМ, визначаємо за формулою (54) з урахуванням значення безрозмірного коефіцієнта d, який визначаємо за формуою (56) оскільки
і ;
.
тоді
м.
Висновок 2.Відповідно до завдання підприємство відноситься до ІІІ класу небезпечності і СЗЗ складає 300 м (табл.4 дод.). Координата Хм знаходиться в межах СЗЗ, тому не потрібно розробляти додаткові заходи за зменшення викиду шкідливої речовини.
У разі, коли координата Хм потрапляє за межі СЗЗ, можливо корегувати розмір СЗЗ з урахуванням середньорічної рози вітрів відповідно до розд. 4.2.5.
Для “холодного джерела” розрахунки виконуються відповідно викладок розділів 4.2.1 – 4.2.5.