VIІ.3 Матеріали контролю для заключного етапу заняття

Тест ІІІ рівня (α=3) Провести диференційну діагностику з захворюваннями, які супроводжуються геморагічним синдромом

Завдання №1 (α=3).

До гематологічного відділення було доставлено хворого 18 років, зі скаргами на тривалу, значну кровотечу, що виникла через 2 години після екстракції зубу в поліклініці (хворого направила до стоматолога дільничний терапевт). З анамнезу відомо, що неодноразово відмічались болючі гематоми після незнаних травм, в 14 років спостерігався гемартроз правого колінного суглобу (після отримання травми). Дідусь хворого, що за національністю єврей-ашкеназі, зі слів родичів «мав подібну симптоматику».

1) Який імовірний діагноз?

2) На чому ґрунтується клінічна діагностика захворювання у даного хворого?

3) В чому полягає лікарська помилка?

4) Яке обстеження необхідно призначити хворому?

5) Яка тактика лікування?

Еталон відповіді1) Гемофілія С.

2) Маніфестація клінічної картини лише після травм і оперативних втручань, наявність подібної клініки і національність дідуся (біля 0,3% євреєв-ашкеназі є гомозіготами по дефіциту фактора XI) .

3) Дільничним терапевтом не враховано дані анамнезу хвороби та сімейного анамнезу пацієнта. Не проведена специфічна підготовка хворого для проведення інвазивних втручань.

4) Виявлення подовження активованого часткового тромбопластинового часу та виражених порушень антикоагуляційного тесту (оптимальний спосіб дослідження дефіциту фактору XI). Визначення різкого зниження в крові фактору XI та антигену фактору XI.

5) Інфузія кріопреципітату.

VIІ.4 Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів: орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою

Тема №29:Тромбоцитопенічна пурпура.

Кількість навчальних годин:2 години

I. Актуальність теми

Тромбоцитопенічна пурпура (ТП) - одна з найбільш поширених тяжких форм геморагічних діатезів. Вона може характеризуватися варіабельністю клінічних форм, малою ефективністю лікування, затяжним перебігом. Виокремлюють спадкові та набуті форми тромбоцитопенії. Тромбоцитопенічна пурпура - це група захворювань, при яких основною ознакою хвороби є зниження кількості тромбоцитів до рівня нижчого за 100∙10⁹/л. Зниження кількості тромбоцитів може бути обумовлене підвищеним використанням та зниженням утворення тромбоцитів. Найчастіше діє механізм підвищеного руйнування тромбоцитів у результаті появи антитромбоцитарних антитіл. Основним представником аутоімуної тромбоцитопенії є тромбоцитопенічна пурпура (симптомокомплекс Верльгофа) – первинна тромбоцитопенія з аутоімунним механізмом утворення антитромбоцитарних антитіл.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, типових та атипових клінічних проявів, протоколів діагностики тромбоцитопенічної пурпури з метою оптимізації лікарської тактики спрямованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на тромбоцитопенічну пурпуру.

II. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

II.1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

– про місце тромбоцитопенічної пурпури в структурі геморагічних діатезів, зумовлених зниженням кількості тромбоцитів, поширеність у різних вікових та етнічних групах;

– про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, летальності, найближчого та віддаленого прогнозу хворих на тромбоцитопенічну пурпуру;

– про історію наукового вивчення тромбоцитопенічної пурпури та внесок вітчизняних вчених;

II.2 Студент повинен знати (засвоїти): α2

– етіологію тромбоцитопенічної пурпури;

– ключові ланки патогенезу тромбоцитопенічної пурпури;

– клінічну класифікацію тромбоцитопенічної пурпури;

– типові клінічні прояви тромбоцитопенічної пурпури;

– лабораторну та інструментальну діагностику тромбоцитопенічної пурпури;

– ускладнення тромбоцитопенічної пурпури;

– принципи лікування тромбоцитопенічної пурпури;

II.3 Студент повинен оволодіти:

Навичками:α3

– збирання скарг та анамнезу захворювання;

– обстеження хворого на тромбоцитопенічну пурпуру та виявлення основних симптомів і синдромів;

– сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

– визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно протоколам діагностики тромбоцитопенічної пурпури);

Вміннями:α3

– інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень;

– провести диференційну діагностику в залежності від виду тромбоцитопенічної пурпури, та іншими клінічними станами, що супроводжуються геморагічним синдромом (геморагічні діатези зумовлені патологією судинної стінки, плазмової ланки гемостазу, дефіцитом плазмових факторів згортання, гіперфібрінолізом);

– надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого на тромбоцитопенічну пурпуру, враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;

– скласти план лікування хворого на тромбоцитопенічну пурпуру (згідно протоколам лікування тромбоцитопенічної пурпури) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;

– надати невідкладну допомогу у екстремальних ситуаціях та невідкладних станах.

Поиск по сайту: