Професійний алгоритм виконання курації хворого (орієнтовна карта) для формування практичних навичок та вмінь
| №
| Завдання
| Послідовність
виконання
| Зауваження, попередження
щодо самоконтролю
|
| 1
| 2
| 3
| 4
|
|
| Провести об’єктивне обстеження хворого на (ЛЕ)
| 1. Провести збір скарг, анамнезу захворювання.
2. Ретельно зібрати анамнез життя пацієнта.
3. Провести огляд хворого.
4. Дослідити шкіру, періферійні лімфовузли, селезінку
5. Дослідити серцево-судинну систему пацієнта (пальпація, перкусія).
6. Провести аскультацію серця та магістральних судин.
7. Дослідити систему органів дихання (перкусія).
8. Провести дослідження системи травлення
| Звернути увагу на особливості, характеристики та умови виникнення больового синдрому.
Встановити наявність факторів ризику та супутніх захворювань, які сприятимуть ускладненню перебігу (ЛЕ).
Оцінити загальний стан хворого, положення у ліжку, колір та вологість шкіри та слизових оболонок . Виявити блідість та підвищену вологість шкіри, ціаноз губ.
Оцінити локалізацію, розміри лімфатичних вузлів (ЛВ) та наявність гепато-спленомегалії , геморагічних ускладнень (ЛЕ).
Звернути увагу на ритмічність пульсу, наявність дефіциту пульсу, його напругу і величину на обох руках, верхівковий поштовх, його властивості, границі абсолютної та відносної серцевої тупості, їх зміни, ЧСС (тахі- чи брадикардія, екстрасистолія), АТ (підвищення, потім зниження САТ).
Звернути увагу на ослаблення І тону, акцент ІІ тону на легеневій артерії, появу шумів та додаткових ІІІ, ІV тонів.
Встановити наявність задишки, відтінку перкуторного звуку над легенями.
Виявити зміни, що характерні для (ЛЕ) (пальпаторна болючисть у епігастрії, локальна напруга м¢язів, перкуторна болісність в епігатрії- с-м Менделя).
|
|
| Сформулювати попередній діагноз.
| 1. Сформулювати та попередній діагноз.
2. Обґрунтувати всі складові попереднього діагнозу на підставі даних скарг, анамнезу хвороби та життя, об’єктивного обстеження
| Базуючись на сучасній класифікації (ЛЕ) сформулювати попередній діагноз та обґрунтувати кожну його складову.
|
|
| Оцінити показники додаткових лабораторних та інструментальних досліджень.
| 1. Оцінити дані розгорнутого клінічного аналізу крові.
2. Інтерпретувати дані досліджень на маркери (ЛЕ).
3. Оцінити дані мієлограми.
| Звернути увагу на наявність лейкоцитозу, змін лейкоформули, «лейкемічного провалу», тромбоцитопенії, підвищення ШОЕ.
Звернути увагу на підвищення рівнів Т-лімфоцитів, позитивні проби на …… ,
підвищений рівень загального та спеціфічного .
Встановити розповсюдження, характер та ступінь виразності ….,
|
|
| Інтерпретувати дані додаткових інструментальних досліджень.
| 1. Інтерпретувати дані Rо-графії органів грудної клітки. та червної порожнини
2. Оцінити дані внутрішньошлункової рН-метрії
| Звернути особливу увагу на ознаки порушення пасажу барію по ШКТ(рефлюкси, стенози), прямі та непрямі ознаки виразок та ін
Привернути увагу до рівнів показника полосного та пристінкового рН, його добову динаміку при моніторингу.
|
| 5.
| Провести диференційну діагностику.
| 1. Послідовно знайти спільні риси у скаргах, даних анамнезу хвороби та життя, об’єктивному статусі, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології.
2. Знайти відмінності між скаргами, даними анамнезу хвороби та життя, об’єктивними симптомами, даними лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології.
| Особливу увагу треба приділити проведенню диференційної діагностики з клінічними проявами гастритів, дуоденітів, панкреатитів, функціональних розладів травлення, а також анемій, геморагічного та гепатолієнального синдрому іншої етіології, проявами ураження ЦНС.
|
|
|
| 3. На підставі виявлених відмінностей виключити схожу хворобу зі списку ймовірних діагнозів.
4. Провести диференційну діагностику за вище означеним алгоритмом з усіма нозологіями, які мають схожу клінічну картину.
5. Враховуючи неможливість виключити (ЛЕ) зі списку імовірних діагнозів зробити висновок про найбільшу імовірність такого діагнозу.
|
|
| 6.
| Сформулювати остаточний клінічний діагноз.
| 1. Сформулювати остаточний клінічний діагноз.
2. На підставі попереднього діагнозу, аналізу даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження, проведеного диференційного діагнозу обґрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу.
| Базуючись на сучасній класифікації (ЛЕ) сформулювати попередній діагноз із зазначенням стадії, ускладнень основного захворювання та наявності супутніх захворювань.
|
| 7.
| Призначити лікування пацієнту.
| 1. Призначити немедикаментозне лікування.
2. Призначити медикаментозне лікування.
| Чітко вказати режим та деталізувати дієту відповідно захворюванню.
Враховуючи вік, важкість стану пацієнта, стадію захворювання, наявність ускладнень та супутньої патології призначити сучасне медикаментозне лікування відповідно до протоколів терапії (ЛЕ).
|
