Розглянути неозброєним оком поперечні перерізи коренеплодів флоемного, ксилемного та полікамбіального типів. Замалювати схеми

Корінь моркви (Daucus carota).При розгляді коренеплода моркви просто на світлі, добре помітно світлу сміжку, що відділяє назовні ширшу (і солодшу) частину від меншої, внутрішньої. Це камбій і, назовні від нього знаходиться флоема, а всередину - ксилема. Запасна речовина моркви - глюкоза, знаходиться в основному в її коровій частині (рис. 80).

На постійному препараті молодого кореня моркви при малому збільшенні добре видно двохпроменеву первинну ксилему в самому центрі кореня, а між ними розміщені дві віяроподібних ділянки вторинної ксилеми. Навкруг вторинної ксилеми розміщений шар дрібних темних клітин - це шар камбію. Широкий шар флоеми складається в основному з луб'яної паренхіми і невеликого числа ситовидних трубок з клітинами- супутниками. Луб'яна паренхіма і є основним вмістилищем запасних речовин в корені моркви.

Корінь редьки (Raphanus sativus). При розгляді поперечного перерізу коренеплода легко визначити неозброєним оком місце розміщення камбію - він знаходиться на периферії, дуже близько до поверхні кореня. Вторинна кора розвинута дуже слабо, вторинна ксилема, навпаки, заповнює майже весь коренеплід. При розгляді постійного препарату молодого кореня редьки легко знаходять двохпроменеву первинну ксилему, від її кінців два радіальних промені паренхіми, потім дві ділянки вторинної ксилеми, шар камбію і, нарешті, вторинної кори. Відмічають, що найбільш потужна тканина - неодерев'яніла паренхіма, розміщена всередину від камбіального кільця, тобто паренхіми ксилеми і радіальних променів. В цій паренхімі і знаходяться запасні речовини кореня. Судини з розташованою навкруг невеликою кількістю здерев'янілої паренхіми, розміщені окремими групами по радіусу кореня серед соковитої запасної тканини (рис. 80).

Рис. 80.Схеми поперечних перерізів коренеплоду редьки і моркви (зліва направо):

1 – корок; 2 – первинна флоема; 3 – вторинна кора; 4 – первинна ксилема в центрі; 5 – вторинна ксилема; 6 - камбій

Корінь буряка (Beta vulgaris). Будова кореня буряка істотно відрізняється від будови коренів розглянутих типів. На поперечному зрізі коренеплода добре видно концентричні шари, що чергуються між собою - вузькі жорсткі і широкі соковиті. На постійному препараті молодого кореня буряка в самому центрі видно двопроменеву первинну ксилему, до якої з двої сторін прилягають дві ділянки вторинної ксилеми, розділені радіальними шарами паренхіми; камбій навкруг ксилеми уже непомітний, а ділянки вторинної флоеми, що прилягають, видно досить чітко. Т.ч. вторинна будова в буряка формується так же, як і в інших дводольних рослин, але відразу ж після цього проходять так звані третинні зміни. Навкруг вторинної флоеми на периферії кореня, завдяки діленню клітин перициклу, утворюється шар паренхімних клітин, в якому один ряд клітин починає ділитись тангентальними перегородками і стає новим шаром камбію, що відкладає всередину від себе ксилему, а назовні - флоему у вигляді колатеральних пучків, відділених від іншого такого ряду прошарком тонкостінної паренхіми. Одночасно в периферійному шарі паренхіми утворюється новий ряд камбіальних клітин і т.д. Можливо, що в дальнійшому паренхіма на периферії утворюється за рахунок діяльності шарів камбію, що виникли раніше і може бути названа луб'яною паренхімою (рис. 81).

Поиск по сайту: