Найстаріша дерев’яна церква Святої Парасковії-П’ятниці Гусятинського району

Великий інтерес викликає повідомлення краєзнавця Миколи Кучмія, який провів історичну розвідку “Церква Святої Парасковії у Крогульці: ретроспектива у часі”. Його запросили до цієї дерев’яної споруди місцеві жителі, які наводили лад з богослужебними книгами, що збереглися. Записи були на служебнику літургічному, що був виданий у Львові 1866 року Ставропігійським інститутом при церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Краєзнавець Кучмій М. дістав навчальний посібник “Палеографія” і почав розшифровувати записи дат на форзаці книги “Церква Святої Парасковії — П’ятниці у Крогульці збудована 1576 року”. На цю дату посилається також заступник директора Центрального Державного історичного архіву України у Львові І.Сварник, який у довідці зазначає: “За документами архіву в селі Крогульці, зафіксована дерев’яна парохіяльна церква Святої Параскевії, дата будівництва якої невідома”. [8, с.6] У служебнику, надрукованому в Почаєві 1866 року, що зберігається у церкві села Крогульці є запис у псалтирі про те, що церква Святої Параскевії збудована 1576 року, але підтвердити це архівними документами не вдалося, бо село входило до Кам’янецького староства (Подільське воєводство).

З історичної точки зору цілком імовірно, що церква 1576 року, бо в “Описах Королівщини в Руських землях XVI віку”, виданих під редакцією Михайла Грушевського у Люстрації за 1570 рік є повідомлення, що після найжахливіших набігів на Поділля татар у 1567-1568 роках Крогулець “зараз пустинею є”. Напевно, паралельно з відбудовою селянських господарств протягом восьми років аж до 1576, йшло будівництво нового храму, який стоїть і понині. Існують ще версії, що Крогулецька церква Святої Парасковії була збудована у XVII столітті.

В описі майна і володінь церкви вказано, що церква “на фундаментах мурованих, з дерева тертого дубового під дахом гонтовим, дзвіниця дерев’яна з обшиттям гонту дубового, у доброму стані, оцінена у три тисячі флоренів”. [8, с.3] У 1741 й 1759 роках патрони церкви Баворовський і Стшемеський, надаючи підтвердні грамоти парохії, вказували, що підтверджують права й володіння, “котрі з давніх-давен попередники мої надавали”, тобто парохія і церква існували принаймі в XVI столітті, але документи того часу не збереглись”.

В “Описах Королівщини в Руських землях XVI віку” М. Грущевського згадується священик Комарніцький. У першій половині XIX століття у храмі Святої Парасковії служили: отець Хибинський (1811-1813 роки), Гучинський (1813-1844 роки), Січинський (1844-1850). У 1850 році почав службу у церкві дід по матері Богдана Лепкого отець Михайло Глібовицький. Коли отець Глібовицький подався на Бережанщину, його зять Сильвестр Лепкий починає служити у храмі села Крогулець, офіційно з 1873 року. Він обложив храмове подвір’я кам’яним обмурівком, який простояв аж до 70-х років ХХ ст. Коли в селі будували тротуари, то дзвіницю пересунули по ліву сторону від доріжки до церкви. В первісному вигляді дзвіниця стояла справа. Там же було два кам’яні хрести, які трактором потягнули на цвинтар.

З 1882 по 1927 рік парохом у Крогульцях був москвофіл отець Ізидор Кисилевський, а згодом у 1927-1952 рр. — його син Нестор. В книгах записів свідоцтв значаться прізвища отців Геруса, Клима та Павлика. Богослужіння у храмі Святої Парасковії-Пятниці влада припинила у 1961 році.

Десь у середині 70-х років ХХ ст.. храм відкрили і зробили опис речей у ньому, а майстри із Почаєва почали облаштовувати атеїстичний музей. Це була остання хвиля боротьби з релігією у нашому краї. Хоча музей завжди був закритий, але коли до села наближався черговий партійний ревізор, учні старших класів, прибирали у ньому. Ці “майстри”, що облаштовували музей, забрали декілька старих ікон у звитках та на дереві, що були на хорах. Тоді ж зникла і частина богослужебних книг, адже цьому ніхто не надавав особливого значення. Хто знав їм ціну? Люди пам’ятають величезну ікону, написану 1848 року, якої вже нема. Старі іконостасні ікони теж кудись зникли, а на їхньому місці виявився сучасний “іконопис”. Спочатку історичну пам’ятку обклали пластиковою вагонкою, але зрозумівши унікальність даної споруди, оздобили церкву дерев’яними брусами, що надало їй первозданного вигляду. Із часом, сільська громада почала вкладати свої кошти у святиню, адже це місце, куди приїжджають туристи, щоб поклонитися малій батьківщині Богдана Лепкого, іконостасу, де його охрестили. Всі хочуть оглянути пам’ятку дерев’яного зодчества, збудовану нашими предками у далекому 1576 році (або на початку XVII століття).

У довідці обласного державного архіву від 03 серпня 2011 року, яку витребував нинішній настоятель храму Святої Парасковії отець Яворський, говориться, що в документах архівного фонду про зняття з реєстрації релігійних общин Гусятинського району за 1961-1967 рік є відомості, що церква Святої Великомучениці Параскевії, дерев’яна, побудована в 1543 році, площею 90 квадратних метрів. Виходить, що точної дати побудови храму сьогодні ніхто не назве, оскільки первинні документи відсутні, хоча всі схиляються до більш ранньої хронології. Адже старі дерев’яні церкви у Галичині та на Поділлі зводилися саме у 1540-х роках, і нині є пам’ятками архітектури та охороняються державою. Та як би не було, ми маємо поважати, цінувати та всіляко оберігати працю наших предків і дбати, аби вона прийшла у спадок прийдешнім поколінням.

У Крогульцях за свідченням Л. Дубаса відбулися торжества, приурочені 478 річниці освячення церкви Святої Парасковії. Був присутнім Преосвященніший владика Нестор, єпископ Тернопільський і Бучацький. Вони разом зі священниками відслужили Божественну Літургію у древньому храмі, найстарішому у нашому краю.

Жителі Крогульців вкладають кошти у свою святиню, і коли б туристи приїхали б у село, то вони мали б можливість поклонитися малій батьківщині Богдана Лепкого, іконостасу, де хрестили великого письменника, оглянули б пам’ятку дерев’яного зодчества, церкву Святої великомучениці Парасковії-Пятниці, яку збудували наші предки в далекому XVI столітті (або на початку XVII століття). (Додаток Б)

Поиск по сайту: