Деревина складається з провідної тканини (судин), основної та механічної (деревні волокна) клітини серцевинних променів

У основній тканині (паренхімі) на зиму нагромаджуються поживні запаси речовини. Механічна тканина служить опорою для рослини. Судини – провідна тканина (ксилема) – довгі трубки, утворені з багатьох клітин, розміщених одна над одною, поперечні стінки яких руйнуються. Повздовжні стінки потовщені, цитоплазма відмирає.

Серцевина – центральна частина стебла. Вона складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин, який починається від серцевини і проходить у вигляді променя через деревину до кори, називають серцевинним променем.

Ризодерма, або Епіблема — первинна покривна тканина, що вкриває молоді кореневі закінчення. Вона містить кореневі волоски і бере активну участь у процесах всмоктування. У всисній зоні ризодерма активно чи пасивно поглинає мінеральні речовини. При активному транспорті на це витрачається енергія. Тому у клітинах ризодерми зосереджена велика кількість енергетичних станцій клітини - мітохондрій.

Кореневі волоски (pili radicales) — вирости клітин поверхневої тканини (епіблеми) поглинаючої зони кореня . До. ст містять прістенний шар протоплазми, ядро, крупну вакуоль; їх тонкі, легко проникні для води, ослізняющиеся оболонки щільно склеюються з грудочками ґрунту. До. ст виділяють в ґрунт різні речовини, які переводять труднорастворімиє з'єднання в досяжних рослинам форми і сприяють розвитку мікрофлори; До. ст служать опорою для зростаючої верхівки кореня. Вони недовговічні, зазвичай відмирають через 15—20 днів. Довжина До. ст варіює в різних видів рослин від 0,06 до 10 мм. Проте сумарна довжина, поверхня і число До. ст в однієї рослини можуть досягати значної величини (наприклад, загальна довжина До. ст рослини пшениці близько 20 км.) . Із збільшенням вологості ґрунту і погіршенням її аерації освіта До. ст сповільнюється; не утворюються вони і в дуже сухому ґрунті. В багатьох водних і мікотрофних рослин (наприклад, в сосни, буку) До. ст відсутні. Розташовані у зоні всмоктування.

Асиміляційна тканина - в цій тканині проходить фотосинтез. Вона складається з більш або менш тонкостінних живих паренхімних клітин, які вміщують хлоропласти. Асиміляційна тканина або хлоренхіма найчастіше залягає під прозорою епідермою. Основна маса хлоренхіми знаходиться в листках, менша частина - в зелених стеблах.

Запасаючі тканини — в клітинах відкладаються корисні речовини. Ця тканина зосереджена в плодах, коренеплодах і насінні.

Запасаючі тканини: визначення, особливості будови та розподіл у рослин. Ендосперм як спеціалізована запасаюча тканина: визначення, утворення і розміщення.

Запасаюча паренхіма — сукупність клітин того чи іншого органа квіткових рослин, пристосованих до накопичення запасних поживних речовин. В клітинах загасаючих тканин нагромаджуються органічні речовини: білки, жири, вуглеводи, які утворюються в процесі життєдіяльності організму. Крім того є тканини, запасають воду. Розвиток запасаючих тканин має важливе значення в житті рослин, оскільки вони можуть зберігати запасні речовини тривалий час, а коли необхідно віддавати їх рослині.

За рахунок запасаючих речовин, відкладених в тканинах запасаючих органів, розпочинається розвиток у весняний період після зимового спокою, здійснюється дальший ріст та розмноження і т.д.

Відкладення запасних речовин відбувається тоді, коли їх утворення переважає над процесом витрачання, що спостерігається в хлоропластах під час фотосинтезу.

Крохмаль, який утворюється в листках при фотосинтезі повністю не витрачається рослиною і тому він переходить у розчинну форму — цукор і переміщається в інші органи. Там він знов із цукру перетворюється у крохмаль і відкладається в запас в клітинах запасаючих тканин.

Запасаюча тканина є у всіх органах рослин, але в залежності від виду запасні речовини нагромаджуються в певних частинах тіла рослини.

Так, наприклад, в дерев та кущів запасні речовини відкаладються в паренхімних клітинах кори, серцевинних променів, деревиній паренхімі стебла і т.д.

В дводольних трав’янистих рослин органічні речовини, в основному, відкладаються в паренхімі стебла (серцевина і серцевинні промені). В багатьох трав’янистих рослин (багаторічних) запасні речовини відкладаються у видозмінених органах кореня і пагона, зокрема, в коренеплодах, цибулинах, кореневищах, кореневих бульбах і т.д.

В паранхімних клітинах коренеплодів цукрового буряка (видозміна кореня) відкладається запасна речовина — сахароза, в бульбах картоплі (видозміна пагона) — крохмаль, в кореневих шишках жоржини (видозміна кореня) — інулін і тд.

У клітинах загасаючої тканини плодів та насіння відкладаються пластичні речовини, а в деяких рослин запасні речовини відкладаються навіть в пелюстках (представники розоцвітих — яблуня, шипшина, айва).

Поиск по сайту: