Джерелом коштiв на оплату працi працiвникiв госпрозрахункових пiдприємств є частина доходу та iншi кошти, одержанi внаслiдок їх господарської дiяльностi.
Форми оплати праці поділяють на погодинну і відрядну.
Системи оплати праці є такі: погодинна, погодинно-преміальна, відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна, акордно-преміальна.
При погодинній оплаті праці заробітна плата працівника прямо залежить від встановленого для відповідного виду праці розміру тарифної ставки та кількості відпрацьованого робочого часу.
Використання погодинно-преміальної оплати праці передбачає отримання працівником, крім тарифного заробітку, премії за до-сягнення кращих результатів.
Відрядна форма оплати праці виражає пряму залежність за-робітку від кількості та якості виробленої продукції або обсягу вико-наних працівниками робіт.
При відрядно-преміальній системі оплати праці, крім оплати за звичайними розцінками за кількість виробленої продукції або ви-конаних робіт у межах встановленого завдання, здійснюється преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягу виконаних робіт.
Що стосується відрядно-прогресивної оплати праці, то залеж-но від обсягу виконаних робіт або кількості отриманої продукції по-над установлену норму, на підприємстві можуть застосовувати про-гресивно зростаючі розцінки.
При акордній системі оплати праці заробіток працівників виз-начається, виходячи із загального обсягу здійснюваних робіт, єдиних норм часу і відповідних погодинних ставок, а також умов терміно-вості завершення робіт.
Основою органiзацiї оплати працi є тарифна система, яка включає: тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики (довiдники).
Тарифна система оплати працi використовується для розподiлу робiт залежно вiд їх складностi, а працiвникiв — залежно вiд їх квалiфiкацiї та за розрядами тарифної сiтки. Вона є основою форму-вання та диференцiацiї розмiрiв заробiтної плати.
Тарифна сiтка (схема посадових окладiв) формується на основi:
- тарифної ставки робiтника першого розряду, що встановлюється в розмiрi, не нижчому, нiж визначений генеральною (галузе-вою) угодою;
Норми колективного договору, що допускають оплату працi нижче вiд норм, визначених генеральною, галузевою або регiональ-ною угодами, але не нижче вiд державних норм i гарантiй в оплатi працi, можуть застосовуватися лише тимчасово на перiод подолання
фiнансових труднощiв пiдприємства термiном не бiльше, як шiсть мiсяцiв.
1. Робота в понаднормовий час.
Робота в понаднормовий час допускається тільки у виняткових випадках при погодженні з профспілковим комітетом. Понаднормовшіі години не мають перевищувати 120 годин для кожного працівника в рік. За погодинною системою оплати праці робота в понаднормовий час оплачується за перші 2 години на 50% більше, а за наступні години - в подвійному розмірі погодинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в понаднормовий час виплачується доплата в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною ставкою, - за всі відпрацьовані понаднормові години.
2. Робота в нічний час.
Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою угодами та колективним договором, але не нижче ніж 35% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Нічним вважається час з 10 години вечора до б години ранку.
3. Оплата простою.
Оплата простою, допущеного не з вини працівника, проводиться з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) такого працівника. Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити посадових осіб. Якщо простій пов’язаний з виникненням виробничої ситуації небезпечної для життя і здоров’я працівника, то за ним зберігається середній заробіток на весь період такого простою. Час простою, що виник з вини працівника не оплачується.
4. Робота у святковий і неробочий день.
У ці дні допускаються роботи па безперервно діючих підприємствах, де припинення робіт не можливе за виробничо-технічних умов; роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а
також невідкладні ремонтні й вантажно-розвантажувальні роботи. Робота в святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі:
ü відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
ü працівникам, праця яких оплачується за погодинними або денними ставками, - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;
ü працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день здійснювалась в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.
Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. За бажанням працівника, йому може бути надано інший день відпочинку.
5. Оплата праці при виготовленні продукції, що виявилася браком.
При виготовленні продукції, яка виявилась браком не з вини працівника, оплата праці з її виготовлення здійснюється за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою за дві третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Якщо брак стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також не з вини працівника і виявлений після отримання продукції відділом технічного контролю, оплата проводиться працівникові нарівні з оплатою за придатні вироби. Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.
Крім доплат, надбавок та премій, передбачених законодавством, розроблених і закріплених у колективних договорах, підприємства встановлюють працівникам й інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До таких виплат відносяться, насамперед, матеріальну допомогу (оздоровчі екологічні та інші виплати).