Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Культура і духовне життя в Україні за часів Хрущовської відлиги



Багато суперечностей зазнала культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської «відлиги». У цей період було перевидано «Словник української мови» Грінченка.

Лібералізація політичного режиму зробила «залізну завісу» між радянським і західним світами менш щільною. В Україну почала проникати західна культура. З'явилися раніше недоступні книги А.де Сент-Екзюпері, А.Камю, Ф.Кафки, Е.М.Ремарка, Е.Хемінгуея та інших талановитих письменників. З 1958 р. відновилося видання журналу «Всесвіт», який друкував найкращі зразки сучасної захід­ної літератури українською мовою. Західна культура суттєво вили­вала на формування світогляду молоді, утвердження в її свідомості загальнолюдських цінностей.

«Відлига» ство­рила сприятливі умови для літературно-художньої творчості, демократизуючн і гуманізуючи її. Здійснюючи давні задуми, В.Сосюра написав щиру автобіографічну повість «Третя рота», поеми «Розст­ріляне безсмертя» і «Мазепа». Нові рані давно визнаного таланту показали інші метри поетичного сло­ва - П.Тичина, М.Бажай.

Плідно працював М.Стельмах, з-під пера якого вийшли романи: «Кров людська - не водиця», «Правда і кривда», «Хліб і сіль», «Ду­ма про тебе», «Чотири броди». Одним з провісників «відлиги» був відомий письменник О.Гончар(романи «Тропка», «Циклон», «Берег любові», «Твоя зоря», «Чорний яр»). Світове визнання здобув роман О.Гончара «Собор» (1968). Пись­менник одним з перших у радянській літературі порушив питання про гуманістичне розуміння вітчизняної історії, збереження духов­ної спадщини народу. У цей час українська література поповнилась романами і повістями «Розгін» і «Диво» П.Загребельного, «Меч Арея» І.Білика.

В 1965 р. була заснована Житомирська організація Спілки пись­менників України. З-поміж житомирських літераторів виділяється Борис Тен. Він був всебічно обдарованою, освіченою людиною, справжнім енциклопедистом: поет, музикант, диригент, композитор, мистецтвознавець, мовознавець, педагог, цер­ковний і громадський Найбільше прославився Борис Тен як визначний перекла­дач, знавець стародавніх і сучасних мов. Голов­на ж його заслуга перед українською культурою, основна справа усього його життя - переклад на українську мову із старогрецької «Одіссеї» та «Іліади» Гомера.

Головним наслідком «відлиги» стало формування генерації моло­дих українських письменників, поетів, публіцистів, критиків, худож­ників. Вони увійшли в історію як «шістдесятники», серед них - Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Іван Світличний, Валентин Мороз, Євген Сверстюк, Євген Гуцаю, Алла Горська, брати Горині та багато інших. Вони прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися усіма доступними засобами проти тоталітарної системи, чинили їй інтелектуальний опір.

Наприкінці 50-х - на початку 60-х років розквітає талант одного з найяскравіших українських поетів, «лицаря українського відрод­ження» Василя Симоненка. Уродженець Полтавщини, В.Симоненко почав писати вірші, ще навчаючись на факультеті журналістики Київського університету. У 1962 р. побачила світ перша його поетична збірка віршів «Тиша і грім». Згодом вийшла друком збірка «Земне тяжіння».

Стрімко, буквально блискавкою увірвалася в українську поезію одна з найбільш обдарованих представниць «шістдесятництва» Ліна Костенко. З відзнакою закінчивши Літературний інститут ім. Горь­кого в Москві, поетеса випускає дві одразу ж помічені критикою збірки поезій - «Проміння землі» та «Мандрівне серце». Ліна Кос­тенко звертається до вічних проблем духовності українського наро­ду. Вірші поетеси вирізняла неординарність, просторовість роздумів. Справжнім шедевром став віршований ро­ман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Він здобув при­хильність у читачів і відзначений Шевченківською премією.

Пік «відлиги» дія України припав на кінець 50-х - початок 60-х років. Це видно особливо виразно на результатах книговидавничої справи. Саме в цей період книжки українською мовою складали най­більший відсоток від усіх книг, опублікованих в Україні, порівняно з іншими роками повоєнної історії.

Однак ще за правління М.Хрущова хвиля «відлиги» почала спа­дати. Зменшилася кількість українських шкіл і значно зменшилася питома вага україномовних газет. В 1963 р. із загальної кількості газет в Україні (2366) українською мовою виходило лише 765.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.