Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Культурні зв’язки К. М. А. з Сербією, Грецією, угорщиною



Збереглися дані про приїзд і навчання в Академії іноземних сту­дентів лише за окремі роки. Так, 1736 р. навчалося в її класах 127 іноземців, 1737 р.— 122, 1790 - 47. Найбільше студентів було із пів­денних слов'янських країн, а також з Греції. Подібність історичного розвитку України й цих країн, спільна православна християнська ре­лігія, Визвольна війна українського народу й становлення його неза­лежної держави — все це сприяло потягові молоді до України, до її Києво-Могилянської академії як єдиного православного університету Європи з високим рівнем навчання, викладанням іноземних мов, у їх числі священних — слов'янської, грецької, латинської, єврейської і православного богослов'я.

У цих країнах були широко відомі книги українських мислителів, зокрема Захарії Копистенського, Йоаникія Ґалятовського, Йова Боре­цького, де піднімалися загальнослов'янські проблеми. А ще — «Четії Мінеї» й «Літописець» Данила Туптала (Димитрія Ростовського), «Сло­в'янська граматика» Мелетія Смотрицького, «Лексикон» Памви Беринди тощо, які прислужилися освітній справі й розгортанню рухів серб­ського й болгарського національного відродження.

Культурні й релігійні діячі, зокрема Сербії і Болгарії, часто зверта­лися до ректорів Академії і митрополитів Київських з проханням надіслати вчителів із «славетної Академії Київської». Академія завжди відгукувалась і без будь-яких намірів культурної експансії допомагала становленню освіти цих країн. 1733 р. до Сербії було направлено групу студентів Академії, філософів та богословів, яку очолив студент-філософ Мануйло Козачгтськгій (1699~14.08.1755), згодом — професор Академії, відомий письменник, філософ, культурний і церковний діяч. Разом з Козачинським виїхали Петро Падуновськіїй, Трохим Клгшов-сьшій, Георгій Шумляк, Тимофій Аебандовськіїй, Іван МиніЩітаі У Сер­бії Козачинський реорганізував на зразок Києво-Могилянської акаде­мії школу в м. Карловцях і став її ректором. Подібні школи було відкрито в Белграді, Осеке, Далє, Вуковарі, Новім Саді, а також — кілька шкіл у Хорватії. Того ж 1733 р. учні Карловецької школи по­ставили драму, написану М. Козачинським — «Трагедія, сирічь печаль­ная повість о смерти послідняго царя сербского Уроша Пятого и о паденіи Сербского царства». Це був, власне, перший сербський твір патріотичного змісту, написаний українцем слов'янською мовою на матеріалах сербської історії, який відіграв важливу роль у пробуджен­ні національної свідомості сербів і розгортанні сербського відроджен­ня. В різний час до Сербії приїздили й інші могилянці. 1737 р., повер­таючись з Німеччини, Симон Тодорський рік працював у Белграді, де на прохання місцевої православної громади викладав у школі грецьку мову. Всі могилянці залишили по собі пам'ять як Окрім засновників і вчителів шкіл, в Сербії пра цювали українські художники, більшість із них —могилянці. Імена деяких відомі. Це Василь Романович, Іван Василевич та інші, які, на думку сербських дослідників, зробили в сербському мистецтві справжню революцію. Багато знаних потім пись менників, істориків, просвітників, художників, педагогів Сербії, сотні сербських юнаків отримали освіту в Київській академії, зокрема — відомий

сербський історик, драматург, просвітник Іоан Раїч, будимський єпи­скоп Діонисій Новакович, громадський і культурний діяч Арсеній Стойков, художники Герасим Зелич, Иосиф Сербин, Баса Остоїч, Иован Четир Грабован. Відроджене ними національне мистецтво носило глибокі сліди київської художньої школи .

Культурні стосунки України з Грецією, започатковані ще в часи Київської Русі, становили цілу епоху в галузі освіти, культури й Церк­ви під назвою слов'яно-греко-візантійської. Острозька школа, Львів­ська та Київська братські школи зазнали прямого впливу грецької культури: вчителі, перекладені з грецької підручники, класична грець­ка література, удосконалення богослужебних книг й Святого Письма тощо. Вище зазначалося про стан вивчення грецької мови й укладання підручників в Академії. Києво-Могилянська академія підняла культур­ні стосунки з Грецією на вищу сходинку, а досягнення її як вищої школи сприяли тому, що багато юнаків з Греції навчалися в її стінах. Серед них у другій половині XVIII ст. в Академії слухав лекції Солун-ський архімандрит Партеній, ієродиякон Констанцій, майбутній патріарх Константинопольський. У свою чергу, студенти Академії на­вчалися в Константинопольській патріаршій школі, з ученими якої викладачі Академії мали тісні зв'язки. Тут українські студенти опано­вували турецьку й грецьку мови, грецьку літературу й історію, читали в оригіналі грецьких класиків, Старий і Новий Заповіти, написані в старі часи, служили перекладачами.

Вагома роль у зміцненні українсько-грецьких зв'язків належить вихованцеві Академії Василю Григоровичу-Барському. Після закінчення класу риторики (1723) вирушив у мандри — пізна­вати світ,— які тривали 24 роки. Побував у Болгарії, Румунії, Словач­чині, Угорщині, Австрії, жив у Венеції, Неаполі, Римі, Каїрі, Яффі, Єрусалимі, Єгипті, Бейруті', Дамаску, Тріполі, Алеппо, Стамбулі, але найбільше в Греції — в Салоніках, на Афоні, в Константинополі, на островах Кіпрі, Корфу, Кефіллінія, Закінф, Хіос, Летос, Сім, Патмос і Кріт. Упродовж всієї мандрівки вів «Записки», що є власне історично-географічно-літературною працею, щедро ілюстрованою його рукою. Багато сторінок «Записок» присвячено Греції. Мав намір викладати грецьку мову і в рідній Академії, куди був запрошений відомим знавцем грецької мови, префектом Варлаамом Лящевським. Не судилося. Через 35 днів після повернення в Київ помер у рідному домі. Похований на території Академії за вівтарем Богоявленського собору. Перше повне видання «Записок» Василя Григоровича-Барського було здійснене в Петербурзі 1778 р. вихованцем Академії, істориком і письменником Василем Рубаном під назвою «Пешеходца Василия Григоровича-Барского Плаки Альбова, уроженца киевского, монаха антиохийского




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.