М’язи заднього відділу передпліччя

1. Плечопроменевий м'яз, m. brachioradialis, веретеноподібної форми, займає саме латеральне положення. Дещо нижчим своєї середини м'яз переходить в довге сухожилля. Він бере початок від верхньої третини бічного виростковогого гребеня margo lateralis humeri, трохи вище epicondylus lateralis, і від бічної між м’язової перегородки septum intermusculare brachii laterale. Прямуючи донизу, м'яз прикріплюється до бічної поверхні променевої кістки facies lateralis radii кілька проксимальніше шилоподібного відростка processus styloideus. Дія: згинає руку в ліктьовому суглобі і приймає участь як у пронації, так і в супінації променевої кістки. Іннервація: n. radialis [С5-С6 (С7)].Кровопостачання аа. collateralis et recurrens radialis.

2. Довгий променевий м’яз- розгинач зап'ястка, m. extensor carpi radialis longus, веретеноподібної форми м'яз з вузьким сухожиллям, по довжині значно перевищує черевце. М'яз починається від бічного надвиростка плечової кістки epicondylus lateralis і бічного над виросткового гребеня septum intermusculare brachii laterale, прямує вниз, переходить в сухожилля, яке, пройшовши під retinaculum ехtensorum, прикріплюється до основи тильній поверхні ІІ п’ясткової кістки os metacarpale II. Дія: згинає руку в ліктьовому суглобі, розгинає кисть і бере участь у її відведення. Іннервація: n. radialis (С5-С7).Кровопостачання: аа. collaterales (a. profundae brachii) et a.recurrens radialis.

3. Короткий променевої м’яз- розгинач зап'ястка, m. extensor carpiradialis brevis. М'яз бере початок від бічного надвиростка плечової кістки epicondylus lateralis humeri, та проксимальної частини променевої побічної зв’язки ligg. collaterale і anulare radii. Прямуючи вниз, переходить в сухожилля, яке залягає поруч з сухожиллям попередньої м'язи в піхву сухожиль променевих розгиначів зап'ястя, vagina tendinum mm. extensorum carpi radialium, і прикріплюється до основи ІІІ п’ясткової кістки os metacarpale III. Дія: розгинає кисть і кілька відводить її. Іннервація: n. radialis [(С5) С6-С7].Кровопостачання: аа. collaterales (a. profundae brachii) et a.recurrens radialis.

Задня група м'язів передпліччя

Поверхневий шар

1. Ліктьовий м’яз- розгинач зап'ястка, m. extensor carpi ulnaris. М'яз бере початок від epicondylus lateralis humeri, margo posterior ulnae і суглобової капсули ліктьового суглоба. Прикріплюється до основи тильній поверхні os metacarpale V. Дія: відводить кисть в ліктьову сторону і розгинає її. Іннервація: n. radialis [(C6) C7-C8].Кровопостачання: a. interossea posterior.

2. М’яз- розгинач пальців, m. extensor digitorum. М'яз починається від epicondylus lateralis humeri, суглобової капсули ліктьового суглоба і фасції передпліччя. На середині своєї довжини м'язове черевце переходить в 4 сухожилля, які, пройшовши під retinaculum extensorum, оточуються разом з сухожиллям розгинача вказівного пальця піхвою сухожиль розгинача пальців і вказівного пальця, vagina tendinum mm. extensoris digitorum et extensoris indicts, що досягає приблизно середини п'ясткових кісток. Кожне сухожилля закінчується сухожильним розтяганням, зростається з суглобовою капсулою пястковофалангового суглоба. Сухожильні розтягування поділяються на 3 ніжки, з яких бічні прикріплюються до основи дистальної фаланги, а середня - до основи середньої. Дія: розгинає пальці, беручи участь також у розгинанні кисті. Іннервація: п. radialis (С6-C8).Кровопостачання: a. interossea posterior.

3. М’яз- розгинач мізинця, m. extensor digiti minimi. М'яз починається від epicondylus lateralis humeri, fascia antebrachii і lig. collaterale radiale і, прямуючи донизу, переходить в сухожилля, що залягають в піхву сухожилля розгинача мізинця, vagina tendinis m. ехtensoris digiti minimi.Вийшовши з піхви, сухожилля з'єднується з сухожиллям розгинача пальців, що йде до мізинця, і прикріплюється разом з ним до основи дистальної фаланги. Дія: розгинає мізинець. Іннервація: n. radialis (С6-С8). Кровопостачання: a.interossea posterior.

Глибокий шар

1. Супінатор, m. supinator. М'яз бере початок від epicondylus lateralis humeri, crista m.supinatoris ulnae і суглобової капсули ліктьового суглоба, направляється косо вниз і назовні, охоплюючи верхній кінець променевої кістки, і прикріплюється вздовж неї. Дія: обертає передпліччя назовні (супінірует) та бере участь у розгинанні руки в ліктьовому суглобі. Іннервація: n. radialis [(С5) С6-С7 (С8)]. Кровопостачання: aa. recurrens radialis, recurrens interossea.

2. Довгий м'яз, що відводить великий палець кисті, m. abductor pollicis longus. М'яз бере початок від задньої поверхні променевої і ліктьової кісток і від membrana interossea, прямуючи косо вниз, огинає своїм сухожиллям променеву кістку і прикріплюється до основи I п'ясткової кістки. Дія: відводить великий палець, беручи участь у відведенні всієї кисті. Іннервація: n. radialis [С6-С7 (С8)]. Кровопостачання: аа.interosseae posterior et anterior.

3. Короткий м’яз- розгиначвеликого пальця кисті m. extensor pollicis brevis. М'яз починається від membrana interossea, facies dorsalis radii і crista ulnae, направляється косо вниз, лягаючи поруч з сухожиллям m. abductor pollicis longus, прикріплюється до основи тильній поверхні проксимальної фаланги великого пальця кисті. Дія: розгинає та злегка відводить проксимальну фалангу великого пальця кисті. Іннервація: n.radialis [С6-С7 (C8)].Кровопостачання: аа. interosseae posterior et anterior.

4. Довгий м’яз- розгинач великого пальця кисті, m. extensor digitorum pollicis longus, починається від membrana interossea, margo interosseus ulnae і facies posterior ulnae і досягає основи дистальної фаланги, де і прикріплюється. Дія: розгинає великий палець кисті і частково відводить його.Іннервація: n. radialis [(С6) С7-С8]. Крово-постачання: аа.interosseae posterior et anterior.

5. Разгибатель вказівного пальця, m. extensor indicis, він бере початок від нижньої третини facies dorsalis ulnae, підходить до тильної поверхні вказівного пальця і вплітається в його сухожильну розтяг. Дія: розгинає вказівний палець. Іннервація: n. radialis [(С6) С7-С8].Кровопостачання: аа. interosseae, posterior et anterior.

М'язи кисті

М'язи кисті відповідно їх положенню поділяються на дві групи: м'язи долонній і м'язи тильної поверхонь. При цьому серед м'язів долонної поверхні розрізняють м'язи підвищення великого пальця кисті - область thenar, м'язи піднесення мізинця - область hypothenar і м'язи середньої групи.

М'язи підвищення великого пальця кисті
1. Відвідний короткий м'яз великого пальця кисті, m.abductor pollicis brevis.
2. Короткий м'яз-згинач великого пальця кисті, m. flexor pollicis brevis.
3. Протиставний м'яз великого пальця кисті, m. opponens pollicis.
4. Привідний м'яз великого пальця кисті, m. adductor pollicis.

М'язи піднесення мізинця
1. Короткий долонний м'яз, m.palmaris brevis.
2. Відвідний м'яз мізинця, m. abductor digiti minimi.
3. Короткий м'яз-згинач мізинця, m. flexor digiti minimi brevis.
4. Протиставний м'яз мізинець, m. opponens digiti minimi.

М'язи середньої групи
1. Червоподібні м'язи кисті, mm. lumbricales.
2. Долонні міжкісткові м'язи, mm. interossei palmares.
Малюнок 129. М'яз кисті, правою. Долонна сторона. 1 - сухожилок м'яза-глибокого згинача пальців; 2 - сухожилок м'язи-ліктьового згинача зап'ястка; 3 - м'яз, що відводить мізинець (відрізана); 4 – утримувач сухожиль м'язів-згиначів; 5 - м'яз, що протиставляє мізинець; 6 - м'яз-короткий згинач мізинця ; 7 - сухожилок м'яза, поверхневого згинача пальців (сухожилля відрізані, м'яз видалений); 8 - сухожилок м'яза-глибокого згинача пальців; 9 - червоподібні м'язи; 10 - 1-ий тильний міжкістковий м'яз; 11 - сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця кисті; 12 - короткий м'яз, що відводить великий палець кисті; 13 - короткий м'яз-згинач великого пальця кисті; 14 - м'яз, що приводить великий палець кисті; 15 - м'яз, що протиставляє великий палець кисті; 16 - сухожилок променевого м'яза-згинача зап'ястка; 17 - сухожилок довгого м'яза, що відводить великий палець кисті; 18 - довга м'яз-згинач великого пальця кисті.

Малюнок 130. М'язи кисті, правої. Долонна сторона. 1 - м'яз-квадратний пронатор; 2 - сухожилок ліктьового м'яза-згинача зап'ястка; 3 - горохоподібна кістка; 4-утримувачі сухожиль м'язів-згиначів; 5 - м'яз, що протиставляє мізинець; 6 і 7 - долонні міжкісткові м'язи; 8 - червоподібний м'яз (відрізаний); 9 - глибока попе-рково п'ясткова зв'язка; 10 – сухожилок поверхового м'яза-згинача пальців (відрізаний); 11 – сухожилок глибокого м'яза-згинача пальців; 12 – фіброзна піхва сухожилків, 13 - 1-ий тильний міжкістковий м'яз; 14 - м'яз, що приводить великий палець кисті, 15 - сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця кисті; 16 - короткий м'яз-згинач великого пальця кисті; 17 - м'яз, що протиставляє великий палець кисті; 18 – сухожилок довгого м'яза, що відводить великий палець кисті; 19 - довгий м'яз-згинач великого пальця кисті.

Малюнок 132. М'язи і сухожилки кисті, правої. Тильна сторона.1 - короткий м'яз-розгинач великого пальця кисті; 2 - довгий м'яз, що відводить великий палець кисті; 3-утримувач сухожилків м'язів-розгиначів; 4 - сухожилки короткого променевого м'яза-розгинача зап'ястка; 5 - сухожилок довгого променевого м'яза-розгинача зап'ястка; 6 - сухожилок довгого м'яза-розгинача великого пальця кисті; 7 - сухожилок м'яза-розгинача пальців; 8 - сухожилок м'язи-розгинача вказівного пальця; 9 - 1-ий тильний міжкістковий м'яз; 10 - міжсухожилкове з'єднання; 11 - тильні міжкісткові м'язи; 12 - м'яз, що відводить мізинець, 13 - сухожилок м'яза-розгинача мізинця; 14 - сухожилок ліктьового м'яза-розгинача зап'ястка; 15 - м'яз-розгинач мізинця.

До областей нижньої кінцівки, regiones membri inferioris, відносяться:

1. Сіднична область, regio glutea. яка переходить у задню ділянку стегна. Її верхньою межею є клубовий гребінь, нижньою - сіднична борозна, або складка, sulcus gluteus s. plica glutea.

2. Області стегна:
а) передня область стегна, regio femoris anterior, відповідає місцю розташування чотириголового м'яза стегна, m.quadriceps femoris, і кравецького м'яза, m. sartorius. Нижня межа проходить на 4 см вище надколінника;
б) задня область стегна, regio femoris posterior, відповідає простору, обмеженому вгорі сідничною складкою, plica glutea, і внизу поперечною лінією, проведеною на 3-4см вище основи надколінка.

3. Області коліна:
а) передня область коліна, regio genus anterior, розташовується на передньобокових поверхнях коліна. До складу цієї області входить область надколінка, відповідна контурам надколінка та виросткам стегна;
б) задня область коліна, regio genus posterior, розташовується на задній поверхні коліна. До складу цієї області входить підколінна ямка, fossa poplitea.

4. Області гомілки:
а) передня область гомілки, regio cruris anterior, простирається від горбистості великогомілкової кістки до рівня основи кісточок і займає передню поверхню гомілки;
б) задня область гомілки, regio cruris posterior, до складу якої входить так звана ікра, найбільш виступає верхня частина задньої області гомілки.

5. Області стопи:
а) тил стопи, dorsum pedis, розташовується на тильній і бічних поверхнях стопи, в межах від згину гомілковостопного суглоба до проксимальних фаланг пальців;
б) підошва стопи, planta pedis, розташовується на поверхні стопи, в межах від дистальних ділянок п’яткового бугра до проксимальних фаланг пальців;
в) п'яткова область, regio calcanea, відповідає п'ятковому бугру.

Підколінна ямка, fossa poplitea, залягає в області задньої поверхні коліна, має форму ромба. Межами ямки є зверху і латерально - двоголовий м'яз бедра, зверху і медіально - напівперетинчастий м'яз, знизу - обидві головки литкового м'яза і підошовний м'яз; дном ямки служить підколінна поверхня стегнової кістки і задня поверхня суглобної капсули колінного суглоба. Ямка виконана жировою тканиною, навколишнього нерви, кровоносні і лімфатичні судини.

Поиск по сайту: