Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення і санітарні умови життя в містах

Забруднення атмосферного повітря промислових міст призводить до отруєння населення токсичними речовинами, погіршення здоров'я і зниження працездатності, погіршує санітарні умови життя населення, завдає економічних збитків у результаті втрати дорогої сировини у вигляді відходів. Низькі концентрації токсичних речовин атмосферного повітря сприяють розвитку у населення хронічних отруєнь. Симптоми отруєння часто бувають мало виражені, суб'єктивні скарги невизначені. Часто хронічний вплив токсичної речовини призводить до зниження захисних сил організму, що проявляється в підвищенні загальної захворюваності або в зниженні працездатності. У зв'язку із забрудненням атмосферного повітря зростає частота хронічних неспецифічних захворювань бронхолегеневої системи, стають більш тяжкими серцево-судинні захворювання. Під впливом окису вуглецю розвивається більш виражений і ранній атеросклероз, змінюється серцева провідність. Дія пилу атмосферного повітря на населення менш виражена, ніж дія пилу на робітників промислових підприємств через меншу концентрацію і швидке розведення атмосфери. Однак відзначені випадки розвитку у населення, що проживає в районах із сильним запиленням атмосферного повітря викидами ТЕЦ, що працюють на багатозольному паливі, початкових патологічних змін у легенях типу пневмоконіозів. Сильніше і скоріше за всіх страждають діти, люди похилого віку, особи із хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи. Забруднення атмосферного повітря великодисперсним пилом сприяє захворюванню очей. Населення, що проживає в районах із сильним забрудненням атмосферного повітря, в 3-5 разів частіше хворіє на бронхіт, пневмонію, ангіну, ніж населення чистих районів. Історія гігієни «знає» багато випадків масових отруєнь населення в результаті забруднення атмосферного повітря.

У грудні 1930 р. у Бельгії, у долині ріки Маас, протягом 5 днів спостерігалась погода з високим барометричним тиском, туманом і слабким вітром. У долині була температурна інверсія, тобто температура верхніх шарів повітря перевищувала температуру приземних шарів, що погіршувало умови вертикальних конвекційних струмів і не сприяло перемішуванню повітря. Жителі долини відчували різкий запах сірчистого газу. З'явилися скарги на порушення функції верхніх дихальних шляхів і легенів. За 5 днів перехворіло кілька сотень людей, з них 60 чоловік померло. Особливо постраждали особи, що мали хронічні захворювання серця і легенів. Під час розтину загиблих відзначали геморагічні і некротичні вогнища на слизових оболонках бронхів і у тканинах легенів, характерних для отруєння сірчистим газом. Ця катастрофа не була наслідком аварії на заводах. Заводи працювали як звичайно і викидали в повітря ті самі кількості сірчистого газу, що й колись. Причиною отруєння населення став токсичний туман, що у вологу безвітряну погоду сприяв нагромадженню в повітрі сірчистого газу і аерозолю сірчаної кислоти.

Цей випадок не єдиний. В 1948 р. у м. Донора в США також відбулося масове отруєння населення сірчистим газом. Скарги були ті самі, що і в жителів долини Маас. За 5 днів туману перехворіло 42 % населення, з них померло 20 чоловік. На секції були виявлені геморагічні і некротичні вогнища в бронхах з явищами набряку легенів. В 1952 р. у Лондоні повторилася катастрофа, що відбулася там само 70 років тому. З 5 по 9 грудня стояв густий туман. Висока вологість і відсутність вітру сприяли перетворенню сірчистого газу в аерозоль сірчаної кислоти. За цей час померло 2500 чоловік, хоча в попередні дні смертність не перевищувала 100 чоловік за тиждень. Особливо збільшилася смертність серед людей похилого віку й дітей.

Останнім часом періодично відзначаються випадки появи дратівливих туманів, які містять комплекси органічних сполук сірки.

Відомі підйоми захворюваності населення, пов'язані з короткочасним збільшенням концентрацій токсичних речовин у повітрі. Описано спалахи бронхіальної астми в осіб, що раніше не хворіли, пов'язані з отруєннями викидами нафтопереробних заводів або продуктами спалювання сміття. Відзначено алергічні реакції в населення у зоні викидів заводів мікробіологічної промисловості. Постійний вплив оксиду вуглецю особливо позначається на стані здоров'я міліціонерів-регулювальників, які працюють на великих автомагістралях, у місцях скупчення автотранспорту. У результаті тривалого вдихання повітря з підвищеним вмістом оксиду вуглецю в регулювальників вуличного руху часто розвивається хронічне отруєння зі збільшенням кількості карбоксигемоглобіну у крові, скаргами на головний біль, запаморочення, розлад сну, серцебиття, дратівливість. Нагромадження в крові до 7-9 % карбоксигемоглобіну у водіїв обумовлює уповільнення психомоторних реакцій, зниження кольорової чутливості, що сприяє дорожнім аваріям. Початкові зміни поведінкових реакцій відзначаються в людей при 2,5 % карбоксигемоглобіну в крові, а збільшення концентрації до 5 % провокує напади стенокардії у хворих. Рівень карбоксигемоглобіну в крові не повинен перевищувати 2 %.

Несприятлива дія на організм забруднювачів атмосферного повітря проявляється також у нагромадженні деяких речовин (свинець, кадмій й ін.) у костях і тканинах організму, що може привести до розвитку хронічних отруєнь у населення, що проживає поблизу джерел викиду в атмосферу цих сполук. Експериментально доведено нагромадження свинцю в костях мишей, які дихали атмосферним повітрям, забрудненим викидами заводів кольорової металургії. Установлено зв'язок між концентраціями свинцю в повітрі і кількістю свинцю, накопиченого в кістках тварин.

Тривала дія низьких концентрацій токсичних речовин може провокувати загострення хронічних захворювань бронхолегеневої системи, укорочувати ремісії, підвищувати частоту ускладнень. Все більше випадків специфічних захворювань, пов'язаних із забрудненням атмосферного повітря, відзначається в населення, що не має професійного контакту з конкретною токсичною речовиною. Це стосується фтору, берилію, кадмію, марганцю, азбесту.

Забруднення атмосферного повітря сприяє зниженню імунобіологічної резистентності організму, погіршенню показників фізичного розвитку дітей, підвищенню загальної захворюваності населення.

В наш час не можна не зважати на шкідливу дію канцерогенних речовин навколишнього середовища на організм людини. Якщо в 1940 р. бронхолегеневий рак займав 12-те місце серед всіх форм раку, то в 1960 р. – вже 5-те місце, а в 1980 р. - 2-ге місце. Це пов'язують зі збільшенням вмісту в повітрі міст канцерогенів.

Розвиток раку бронхолегеневої системи зв'язують і з табакокурінням. Підраховано, що при викурюванні 40 сигарет у день людина вдихає близько 150 мг бензапірену додатково до бензапірену атмосферного походження.

Вплив забруднення атмосферного повітря на санітарні умови життя населення

Забруднення атмосферного повітря погіршує санітарні умови життя населення, що проявляється в зниженні прозорості атмосфери, зменшенні природної освітленості, утворенні туманів. Частота туманів у великих промислових містах збільшується з кожним роком. Туманоутворення пов'язане з конденсацією вологи на частинках пилу з формуванням стійкої пилогазової суміші. Такі тумани довго зберігаються, сприяють погіршенню здоров'я й працездатності населення, збільшенню кількості вуличних травм, пригнічують самопочуття людей.

Кліматологи відзначають, що у зв'язку зі збільшенням кількості зважених частинок у повітрі міст хмарність підвищується на 5-10 %, туманоутворення влітку збільшується на 30 %, а кількість днів з опадами на 5-10 більше, ніж у сільській місцевості. Туманоутворювання веде до зменшення природної освітленості до 40-50 %, що вимагає додаткових витрат на освітлення вулиць. Запиленість повітря знижує сонячну радіацію на 15-20 %, причому ультрафіолетова радіація влітку знижується на 5 %, узимку - на 30 %, а в умовах туману ці втрати сягають 90 %. Атмосферні забруднення несприятливо впливають і на рослинність. Найбільш шкідливі – пил, діоксид вуглецю і сірчистий газ. Вони викликають порушення процесів життєдіяльності рослин і в кінцевому підсумку їх загибель. У зв'язку з великою адсорбцією поверхнею і повільною зміною хвої токсичний вплив є найбільшим відносно ялини і сосни. Плодові дерева також малостійкі в міському середовищі. Листяні дерева легше переносять вплив токсичних агентів атмосферного повітря.

Навколо промислових підприємств, що виділяють шкідливі викиди в атмосферу, рослинність набагато бідніше, ніж у районах з незабрудненим повітрям. Часто шкідливий вплив викидів на рослинність позначається на значній відстані від заводу. Із загибеллю зелених насаджень перестає діяти фільтр, що очищає повітря, тому що на листі і стовбурах осаджуються зважені частинки й газоподібні домішки. Знижується роль зелених насаджень як джерела кисню і фітонцидів, послаблюється їх вітрозахисна дія. У приміських господарствах великих промислових центрів врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва знижені.

Окрім загибелі рослин відчутний економічний збиток пов’язаний із втратою з викидами цінних речовин, руйнуванням бетонних конструкцій, прискоренням корозії металевих покриттів і огорож. Забруднення повітря викликає швидке забруднення скла, меблів, руйнування фіранок, загибель кімнатних рослин, неможливість провітрювання жител і т.д. Таким чином, забруднення атмосферного повітря стало проблемою століття, і тільки проведення кваліфікованих санітарно-гігієнічних і законодавчих заходів зможе звільнити людство від шкідливого впливу забруднення атмосферного повітря.

Поиск по сайту: