Організація санітарно-епідеміологічної служби в Україні

Основною установою санітарно-епідеміологічної служби є санітарно-епідеміологічна станція (СЕС). СЕС є самостійною санітарно-профілактичною установою. Ця установа здійснює всі види санітарної та протиепідемічної діяльності у відповідному регіоні. У структурі СЕС є три основні відділи: санітарно-гігієнічний, епідеміологічний та дезінфекційний. Кожний відділ складається з оперативної частини і лабораторії. Міська і обласна СЕС мають у складі санітарно-гігієнічного відділу відділення комунальної гігієни, гігієни праці, гігієни харчування, гігієни дітей і підлітків. До складу епідеміологічного відділу входять протиепідемічне і паразитологічне відділення, а також бактеріологічна лабораторія. Дезінфекційний відділ має відділення евакуації, дезінфекції в епідемічних вогнищах, камерної дезінфекції і санітарної обробки.

Очолюють територіальні установи санітарно-епідеміологічної служби Головні державні санітарні лікарі, які підпорядковуються тільки за службовою ієрархією. Керівником санітарно-епідеміологічної служби України є Головний державний санітарний лікар України, який водночас є заступником міністра охорони здоров’я України.

СЕС контролює практичне здійснення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів, спрямованих на ліквідацію і запобігання забрудненням навколишнього середовища, а також контролює організацію і проведення заходів, спрямованих на запобігання та зниження інфекційної захворюваності.

Однією із функцій СЕС є вивчення санітарного стану території та інфекційної і професійної захворюваності. Це дає підґрунтя для аналізу і розроблення санітарно-оздоровчих та протиепідемічних заходів.

Дуже важливою у діяльності СЕС є пропаганда медичних і гігієнічних знань серед населення. Поширення гігієнічних знань серед людей і ознайомлення їх з причинами різноманітних захворювань проводиться за допомогою мережі закладів охорони здоров’я, а також через засоби масової інформації, в тому числі електронні. Форми цієї діяльності різноманітні: лекції, виступи по радіо, телебаченню, газетні публікації.

Робота СЕС взагалі — це державний санітарний контроль, який має форми запобіжного і поточного санітарного нагляду за проведенням санітарно-протиепідемічних заходів і дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм. Запобіжний санітарний нагляд має на меті не допустити порушень санітарних правил і норм в усіх урядових інстанціях. Лікар-гігієніст проводить експертизу проектів. Експертиза — це дослідження і вирішення питань фахівцями відповідної галузі, це також контроль за плануванням і будівництвом різноманітних об’єктів та прийняття їх у дію. До дій запобіжного санітарного нагляду входить контроль за благоустроєм населених місць, реконструкцією промислових і комунальних підприємств та підприємств харчової промисловості і роздрібної торгівлі. Крім того, сюди входить контроль за проектуванням і будівництвом водогонів і каналізаційних систем, транспортних підприємств, житлових споруд.

Поточний санітарний нагляд включає повсякденний контроль за виконанням санітарних норм і правил всіма установами та підприємствами. Здійснення цього контролю включає огляд підприємств, забір проб води, повітря, грунту, харчових продуктів для лабораторних досліджень. Невиконання правил гігієни є підставою для штрафів та передання справ в органи прокуратури.

Стан здоров’я нації за останні 10 років значно погіршився. У 16 областях України відбувається процес депопуляції міського і здебільшого сільського населення, що майже на 10 років скоротило середню тривалість життя, а загальна смертність підвищилась на 6%. Кількість природжених вад зросла з 6 до 13 на 1000 новонароджених. Внаслідок Чорнобильської катастрофи 60000 дітей уражені радіоактивними речовинами у дозах, які можуть спричинити ті чи інші захворювання. Нині на забруднених радіацією територіях мешкає близько 1 млн 800 тис. чоловік. Понад 150 тис. осіб уражені дозами, вищими за припустимі. Навіть теперішні так звані чисті продукти містять Ce-134 у сто разів більше, ніж до аварії на Чорнобильській АЕС. Не менше забруднена атмосфера України. Щорічно в повітря викидається від 10 до 17 млн т шкідливих хімічних речовин. 65 млн т шкідливих речовин додають викиди автомобільного транспорту. На кожного мешканця України припадає 300 кг отрутохімікатів. У десятках міст країни забруднення атмосферного повітря в 15-20 разів вище за допустимі концентрації.

У катастрофічному стані знаходиться гідросфера країни. Швидко зменшується кількість прісної води. Дефіцит прісної води становить 4 млрд кубічних метрів. У водойми щорічно скидається близько 3 млрд кубічних метрів забруднених стічних вод. Найбільш забруднені води Дніпра, Дунаю, Сіверського Дінця, Дністра. Не менш катастрофічний стан літосфери. Руйнується і забруднюється грунт. В Україні вже знищено 60% чорноземів. Щороку в сільському господарстві використовується понад 5 млн т мінеральних добрив і близько 200 тис. т хімічних засобів захисту рослин.

Враховуючи таку екологічну ситуацію, необхідно розвивати в діяльності лікаря екологічне та гігієнічне мислення, формувати внутрішню потребу в охороні довкілля і здоров’я нації.

Поиск по сайту: