Обробка результатів дослідів. Вміст загального азоту (Х), у відсотках, вираховують за формулою:

Вміст загального азоту (Х), у відсотках, вираховують за формулою:

Х = (2)

де - маса проби, г;

V₁ – об’єм точно 0,1 моль/дм³ – 0,05 моль/дм³ кислоти (0,1 н.), витраченої на титрування досліджуваної проби, см³ ;

V₂ - об’єм точно 0,1 моль/дм³ – 0,05 моль/дм³ кислоти (0,1 н.), витраченої на титрування контрольної проби, см³ .

Якщо різниця між двома паралельними визначеннями не перевищує 0,1% по азоту, то за результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень з точністю до 0,01%. Якщо різниця більше, визначення повторюють.

При використанні соляної або сірчаної кислоти іншої концентрації, у формулу потрібно ввести відповідний коректуючий коефіцієнт.

Вміст загального білка (Х₁), у відсотках, розраховують за формулою:

Х₁ = 6,25 , (3)

де Х – середній вміст загального азоту у досліджуваній пробі, розрахованого за формулою (2), %.

Завдання 1.3. Зробити висновки за результатами досліджень.

Практична робота №3

Тема:Методи визначення показників якості м’ясних напівфабрикатів та готової продукції

Мета роботи:Визначити вміст нітриту натрію у харчових продуктах. Ознайомитися з стандартами, які регламентують відбір та підготовку проб для дослідження вмісту нітриту натрію у м’ясних продуктах.

Література:

Основна:

1. Смоляр В.І. Харчова експертиза. Навчальний посібник [Текст] / В.І. Смоляр– К.: Здоров’я, 2004- 463 с.

2. Харчові технології в прикладах і задачах.(Під редакцією Л.Л. Поважнянського). – К.: Центр учбової літератури, 2008.

3. Исследование продовольственных товаров (Под редакцией Ш.К. Чоговадзе). – Москва, 1962.

Додаткова

ГОСТ 29299

Робота 1.Підготовити проби для проведення дослідження.

Сутність методу. Екстрагування проби гарячою водою, осаджування білків і фільтрування. Отримання червоного докрашування у присутності нітриту шляхом додавання до фільтрату амінобензолу сульфаміда і N-1-нафталетилендиаміна дигідрохлориду і фотометричне вимірювання при довжині хвилі 538 нм.

Завдання 1.1.Підготувати проби для проведення дослідження.

Використовують показову пробу масою не менше ніж 200 г. Пробу пропускають через м’ясорубку не менше ніж два рази. Зберігають в герметичному , повністю заповненому посуді в охолодженому стані. Зберігають пробу при температурі від 0 до 5°С протягом не більше ніж 4 доби.

Реактиви.

Усі реактиви повинні бути аналітичними. Вода повинна бути дистильована або мати еквівалентну чистоту.

а) Реактив 1. Розчиняють у воді 10 г залізосиньородистого калія і розводять до 1000 м³ .

б) Реактив 2. Розчиняють у воді 220 г оцтовокислого цинку і 30 см³ льодяної оцтової кислоти і розводять до 1000 см³.

в) Бура, насичений розчин. Розчиняють 50 г тетраборнокислого натрію в 1000 см³ теплої води і охолоджують до кімнатної температури.

г) Нітрит натрію, еталонні розчини. Розчиняють у воді 1000 г нітрит натрію і розводять у 100 см³ в мірній колбі з однією міткою. За допомогою піпетки наливають 5 см³ розчину у мірну колбу місткістю 1000 см³ і розводять до мітки. Готують серію еталонних розчинів, наливаючи за допомогою піпетки 5,10 і 20 см³ отриманого розчину у мірні колби місткістю 100 см³ і доливаючи воду до мітки. Отримані еталонні розчини містять відповідно 2,5; 5,0 і 10,0 мкг нітрит натрію на 1 см³.

Еталонні розчини і розведений (0,5 г/ дм³) розчин нітрит натрію, із якого їх отримують, потрібно готувати в день проведення аналізу.

д) Розчини для отримання забарвлення.

Розчин 1. Розчиняють, підігрівають на водяній бані 2 г амінобензола сульфаміду у 800 см³ води. Охолоджують, при необхідності фільтрують і додають, помішуючи, 100 см³ концентрованої соляної кислоти, потім доливаючи водою до 1000 см³.

Розчин 2. Розчиняють у воді 0,25г N-1-нафталетилендиаміна дигідрохлориду, доливають водою до 250 см³. Отриманий розчин зберігають у холодильнику, в добре закоркованій пляшці із коричневого скла не більше тижня.

Розчин 3. Розводять 5 см³ концентрованої соляної кислоти водою до 1000 см³.

Апаратура, інвентар і матеріали

Механічна м’ясорубка, діаметр отворів якої не перевищує 4 мм; аналітична вага, мірні колби місткістю 100, 200 і 1000 см³, піпетки місткістю 10 см³, водяна баня, ФЕК, гофрований фільтруючий папір діаметром біля 15 см, який не містить нітрату, конічна колба місткістю 300 см³.

Завдання 1.2.Проведення аналізу.

Зважують 10 г проби з точністю до 0,001. Звільняють від білка. Зразок для аналізу розміщують у конічну колбу, додають послідовно 5 см³ насиченого розчину бури і 100 см³ води при температурі не нижче 70°С.

Нагрівають колбу на киплячій бані протягом 15 хв., періодично струшуючи. Дають колбі із вмістом охолонути до кімнатної температури і додають послідовно реактив 1 і 2 см³ реактиву 2, ретельно перемішуючи після кожного додавання. Переливають вміст у мірну колбу місткістю 250 см³, доливають водою до мітки і перемішують. Вміст колби витримують протягом 30 хв. при кімнатній температурі. Обережно зливають верхній шар рідини і фільтрують через гофрований фільтрувальний папір, отримуючи прозорий розчин.

Колориметричне вимірювання.

Піпеткою переносять частину фільтрату (V, см³), але не більше ніж 25 см³ у мірну колбу місткістю 100 см³ і доливають водою до 60 см³.

Додають 10 см³ розчину 1, потім 6 см³ розчину 3, перемішують і залишають на 5 хв. у темноті при кімнатній температурі. Додають 2 см³ розчину 2, перемішують і залишають на 3-10 хв. у темноті при кімнатній температурі. Потім розбавляють водою до мітки.

Вимірюють показник спектрального поглинання розчину на ФЕК або спектрофометрі при довжині хвилі біля 538 нм.

Кількість визначень.

Проводять два незалежних визначення на двох окремих зразках, які взяті із однієї проби для аналізу.

Калібрувальна крива.

За допомогою піпетки наливають у чотири мірні колби місткістю 100 см³. 10 см³ води і 10 см³ кожного із трьох еталонних розчинів нітрит натрію, які містять 2,5; 5,0 і 10,0 мкг нітриту на 1 см³. Креслять калібрувальну криву, наносячи на графік отримані показники спектрального поглинання проти показників концентрації еталонних розчинів в мікрограмах на 1 см³.

Поиск по сайту: