Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Обробка результатів дослідів. Вміст загального азоту (Х), у відсотках, вираховують за формулою:



Вміст загального азоту (Х), у відсотках, вираховують за формулою:

Х = (2)

де - маса проби, г;

V1 – об’єм точно 0,1 моль/дм3 – 0,05 моль/дм3 кислоти (0,1 н.), витраченої на титрування досліджуваної проби, см3 ;

V2 - об’єм точно 0,1 моль/дм3 – 0,05 моль/дм3 кислоти (0,1 н.), витраченої на титрування контрольної проби, см3 .

Якщо різниця між двома паралельними визначеннями не перевищує 0,1% по азоту, то за результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень з точністю до 0,01%. Якщо різниця більше, визначення повторюють.

При використанні соляної або сірчаної кислоти іншої концентрації, у формулу потрібно ввести відповідний коректуючий коефіцієнт.

Вміст загального білка (Х1), у відсотках, розраховують за формулою:

Х1 = 6,25 , (3)

де Х – середній вміст загального азоту у досліджуваній пробі, розрахованого за формулою (2), %.

Завдання 1.3. Зробити висновки за результатами досліджень.

 

Практична робота №3

Тема:Методи визначення показників якості м’ясних напівфабрикатів та готової продукції

Мета роботи:Визначити вміст нітриту натрію у харчових продуктах. Ознайомитися з стандартами, які регламентують відбір та підготовку проб для дослідження вмісту нітриту натрію у м’ясних продуктах.

Література:

Основна:

1. Смоляр В.І. Харчова експертиза. Навчальний посібник [Текст] / В.І. Смоляр– К.: Здоров’я, 2004- 463 с.

2. Харчові технології в прикладах і задачах.(Під редакцією Л.Л. Поважнянського). – К.: Центр учбової літератури, 2008.

3. Исследование продовольственных товаров (Под редакцией Ш.К. Чоговадзе). – Москва, 1962.

Додаткова

ГОСТ 29299

Робота 1.Підготовити проби для проведення дослідження.

Сутність методу. Екстрагування проби гарячою водою, осаджування білків і фільтрування. Отримання червоного докрашування у присутності нітриту шляхом додавання до фільтрату амінобензолу сульфаміда і N-1-нафталетилендиаміна дигідрохлориду і фотометричне вимірювання при довжині хвилі 538 нм.

Завдання 1.1.Підготувати проби для проведення дослідження.

Використовують показову пробу масою не менше ніж 200 г. Пробу пропускають через м’ясорубку не менше ніж два рази. Зберігають в герметичному , повністю заповненому посуді в охолодженому стані. Зберігають пробу при температурі від 0 до 5°С протягом не більше ніж 4 доби.

Реактиви.

Усі реактиви повинні бути аналітичними. Вода повинна бути дистильована або мати еквівалентну чистоту.

а) Реактив 1. Розчиняють у воді 10 г залізосиньородистого калія і розводять до 1000 м3 .

б) Реактив 2. Розчиняють у воді 220 г оцтовокислого цинку і 30 см3 льодяної оцтової кислоти і розводять до 1000 см3.

в) Бура, насичений розчин. Розчиняють 50 г тетраборнокислого натрію в 1000 см3 теплої води і охолоджують до кімнатної температури.

г) Нітрит натрію, еталонні розчини. Розчиняють у воді 1000 г нітрит натрію і розводять у 100 см3 в мірній колбі з однією міткою. За допомогою піпетки наливають 5 см3 розчину у мірну колбу місткістю 1000 см3 і розводять до мітки. Готують серію еталонних розчинів, наливаючи за допомогою піпетки 5,10 і 20 см3 отриманого розчину у мірні колби місткістю 100 см3 і доливаючи воду до мітки. Отримані еталонні розчини містять відповідно 2,5; 5,0 і 10,0 мкг нітрит натрію на 1 см3.

Еталонні розчини і розведений (0,5 г/ дм3) розчин нітрит натрію, із якого їх отримують, потрібно готувати в день проведення аналізу.

д) Розчини для отримання забарвлення.

Розчин 1. Розчиняють, підігрівають на водяній бані 2 г амінобензола сульфаміду у 800 см3 води. Охолоджують, при необхідності фільтрують і додають, помішуючи, 100 см3 концентрованої соляної кислоти, потім доливаючи водою до 1000 см3.

Розчин 2. Розчиняють у воді 0,25г N-1-нафталетилендиаміна дигідрохлориду, доливають водою до 250 см3. Отриманий розчин зберігають у холодильнику, в добре закоркованій пляшці із коричневого скла не більше тижня.

Розчин 3. Розводять 5 см3 концентрованої соляної кислоти водою до 1000 см3.

Апаратура, інвентар і матеріали

Механічна м’ясорубка, діаметр отворів якої не перевищує 4 мм; аналітична вага, мірні колби місткістю 100, 200 і 1000 см3, піпетки місткістю 10 см3, водяна баня, ФЕК, гофрований фільтруючий папір діаметром біля 15 см, який не містить нітрату, конічна колба місткістю 300 см3.

Завдання 1.2.Проведення аналізу.

Зважують 10 г проби з точністю до 0,001. Звільняють від білка. Зразок для аналізу розміщують у конічну колбу, додають послідовно 5 см3 насиченого розчину бури і 100 см3 води при температурі не нижче 70°С.

Нагрівають колбу на киплячій бані протягом 15 хв., періодично струшуючи. Дають колбі із вмістом охолонути до кімнатної температури і додають послідовно реактив 1 і 2 см3 реактиву 2, ретельно перемішуючи після кожного додавання. Переливають вміст у мірну колбу місткістю 250 см3, доливають водою до мітки і перемішують. Вміст колби витримують протягом 30 хв. при кімнатній температурі. Обережно зливають верхній шар рідини і фільтрують через гофрований фільтрувальний папір, отримуючи прозорий розчин.

Колориметричне вимірювання.

Піпеткою переносять частину фільтрату (V, см3), але не більше ніж 25 см3 у мірну колбу місткістю 100 см3 і доливають водою до 60 см3.

Додають 10 см3 розчину 1, потім 6 см3 розчину 3, перемішують і залишають на 5 хв. у темноті при кімнатній температурі. Додають 2 см3 розчину 2, перемішують і залишають на 3-10 хв. у темноті при кімнатній температурі. Потім розбавляють водою до мітки.

Вимірюють показник спектрального поглинання розчину на ФЕК або спектрофометрі при довжині хвилі біля 538 нм.

Кількість визначень.

Проводять два незалежних визначення на двох окремих зразках, які взяті із однієї проби для аналізу.

Калібрувальна крива.

За допомогою піпетки наливають у чотири мірні колби місткістю 100 см3. 10 см3 води і 10 см3 кожного із трьох еталонних розчинів нітрит натрію, які містять 2,5; 5,0 і 10,0 мкг нітриту на 1 см3. Креслять калібрувальну криву, наносячи на графік отримані показники спектрального поглинання проти показників концентрації еталонних розчинів в мікрограмах на 1 см3.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.