Спільне пізнання Бога в подружжі

Віра як основа нашого життя.

Кожний із вас прийшов на ці передподружні науки для того, щоб мати можливість прийняти в Церкві святу Тайну Подружжя. Перш ніж ми почнемо говорити про це приготування, хочу, щоб ви задумалися над питаннями, які є найближчі для вас.

«Ви хочете взяти у Церкві шлюб, що це для вас означає? Чим для вас є Церква? Ви просите, щоб Бог благословив ваше подружжя, а чи ви ваша віра в Бога є живою, чи приймаєте Божі правди і навчання Церкви? Можливо багато з вас, оскільки ви вже є в лоні Церкви, таки вірять, що Бог є, можливо й розуміють певні правди віри, але чи ваше повсякденне життя узгод­жується з Божими планами?» - Якщо проаналізуємо своє життя, то зауважимо, що часто воно є абсолютно інакшим від того, до чого мене кличе Бог.

Отже, нам найперше необхідно зрозуміти участь і роль Бога в нашому житті, а відтак у всьому, що робимо і чим живемо. Тому ми сьогодні будемо говорити про віру, яка є основою всього нашого життя і, зокрема, життя подружнього, а також про все, є тісно пов’язане з вірою чи випливає з віри.

Один п’ятнадцятирічний хлопець зі своїм батьком проїжджав автомобілем біля невеликої злітної смуги малого містечка в штаті Огайо. Несподівано малий тренувальний літак втратив контроль і почав крутитися в повітрі, а за якусь мить впав на покриту бетоном злітну смугу. Удар був сильний.

Кілька хвилин пізніше цей хлопець зі своїм батьком витягали пілота із розбитого літака. Цим пілотом був двадцятирічний хлопець, який тільки вчився літати. Через хвилю цей хлопець помер на руках стривоженого хлопця.

Коли цей хлопець вернувся додому, то кинувся в обійми своєї матері, промовляючи крізь сльози: «Мамо він був моїм другом! Він мав тільки 20 років!» Хлопець пережив такий великий шок, що цього вечора нічого не їв. Пішов до своєї кімнати, закрив двері і ліг на ліжко.

Цей хлопець працював по кілька годин на день в місцевому магазині. Кожну зароблену копійку відкладав на лекції пілотажу. Його бажанням було отримати ліцензію пілота після закінчення 16-річного віку. Батьки хлопця роздумували над тим, як відіб’ється на синові трагічна смерть його друга. Чи перестане ходити на лекції пілотажу, чи буде продовжувати? Постановили, що рішення син має прийняти сам.

Кілька днів пізніше мати зауважила в його спальні відкритий зошит з нотатками. На одній із сторінок були написані великими літерами слова: «ХАРАКТЕР ІСУСА». А нижче під цими словами:

- Ісус був близько Бога.

- Ісус допомагав бідним.

- Він був без гріха.

- Ісус був покірний.

- Він не був егоїстом.

Читаючи ці нотатки, мати хлопця зі сльозами на очах дякувала Богові, що у важких хвилинах прийняття рішення її син звернувся про допомогу до Господа Ісуса Христа.

Коли запитала сина, що він вирішив відносно навчання пілотажу, то син відповів: «Мамусю, маю надію, що ти і тато мене зрозумієте. З Божою допомогою буду дальше продовжувати літати». Цим хлопцем був Ніл Армстронг. Кількадесят років пізніше, 20 липня 1969 року, він першим із людей зійшов на місяць.

Цю конкретну історію звернення до Бога чи пізнання Бога можна поєднати з розважанням над Святим Письмом. Зокрема, в Нагірній проповіді Ісус Христос подає таку науку:

«Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика» (Мт.7,24-27).

Спробуймо у світлі цієї Божої науки провести аналогію з нашими життєвими ситуаціями: Перше, коли ми в якихось обставинах будували свої відносини чи плани «на піску», наприклад тільки на своєму розумі, на вірі тільки у власні сили, виключно на своїх розрахунках та своїй мудрості – які це мало наслідки? І друге, коли наші відносини будуються разом, і в розумінні та усвідомленні присутності Бога в нашому подружжі, тобто «на скелі» - які це має наслідки? Давши відповідь на ці питання ви зможете проаналізувати своє власне життя по відношенні до Бога.

І тепер можемо сказати дуже важливу правду: наше життя не має сенсу, коли Господь не займає у ньому першого місця.

В Євангелії від Івана 2,1-11 є розповідь про весілля в Кані Галилейській. Там вирішувалося майбутнє двох люблячих молодих людей. Під час весільної гостини забракло вина і люди напевно не оминули б цього прикрого інциденту, щоб висміяти молодят і їхніх батьків. Але на прохання Пречистої Діви Марії Господь Ісус Христос перемінив воду на вино і тим самим визволив молодят з критичної ситуації. Дякуючи Ісусові, добре ім’я молодят було ненарушеним.

Дуже символічно, що це перше чудо перетворення води на вино відбувається саме на весіллі молодих. Про що нам це говорить? Це чітко говорить нам про те, що з першого дня нашого подружнього життя Господь перебуває з нами, біля нас. І Він завжди готовий до співпраці з нами для того, щоб творити спільне щасливе подружжя.

Адже як вчить наш життєвий досвід, кожна подружня пара мусить постійно боротися з різними труднощами. Звичайно, що це не є, можливо, як у випадку молодят з Кани Галилейської через брак вина на весільній гостині. Але в багатьох випадках сьогодні це є брак взаємного розуміння між подругами, брак терпеливості, навіть часом брак любові. Не говорячи вже тут про такі матеріальні труднощі, як брак роботи, житла, грошей… В таких випадках потрібно звернутися до Господа Ісуса Христа і запросити Його до свого дому, до свого життя так, як запросили Його молодята з Кани Галилейської. Бо тільки з допомогою Ісуса Христа можна розв’язати усі браки, клопоти і проблеми подружнього життя.

Коли ми усвідомимо потребу Божої опіки над нами, коли будемо переконані в тому, що тільки Господь будує наше життя, тоді зможемо кожного дня пізнавати Бога у своєму подружжі. А це пізнання Бога, розуміння Його присутності буде тривати постійно.

Поиск по сайту: